П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4111/19
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравця О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційні скарги Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Комунального підприємства “Міське капітальне будівництво”, Споживчого товариства “Будова-Отрада”, Товариства з обмеженою відповідальністю “МКВ-2017” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Міське капітальне будівництво”, Споживче товариство “Будова-Отрада”, Товариство з обмеженою відповідальністю “МКВ-2017”, про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2018 року №01-06/241, та визнання протиправними та скасування наданих на підставі такого наказу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №03,-
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Міське капітальне будівництво”, Споживче товариство “Будова-Отрада”, Товариство з обмеженою відповідальністю “МКВ-2017” про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2018 року №01-06/241, та визнання протиправними та скасування наданих на підставі такого наказу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №03.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 02.01.2018 року №01-06/241, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №03. Визнано протиправними та скасовано видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №03: будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру та надані містобудівні умови відповідачем на підставі такого наказу. Вид будівництва - “Нове будівництво” за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Академічна, 30. Замовник - Комунальне підприємство “Міське капітальне будівництво”. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, судом встановлено порушення чинного законодавства, допущені відповідачем щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду 18 червня 2018 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року апеляційні скарги Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Комунального підприємства “Міське капітальне будівництво”, Споживчого товариства “Будова-Отрада”, Товариства з обмеженою відповідальністю “МКВ-2017” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Міське капітальне будівництво”, Споживче товариство “Будова-Отрада”, Товариство з обмеженою відповідальністю “МКВ-2017”, про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2018 року №01-06/241, та визнання протиправними та скасування наданих на підставі такого наказу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №03 в повному обсязі.
Разом з тим, в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що згідно Плану зонування територій (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016р. № 1316-VII земельні ділянки за адресою м. Одеса, вул. Академічна, 30 на яких планується будівництво розташовані у проектній рекреаційній зоні КВТ - зона відпочинку і туризму призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об'єктів обслуговування, ландшафтних парків (т.2 а.с. 71-74).
Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки, щодо яких КП «Міське капітальне будівництво» видано містобудівні умови та обмеження - віднесені до земель рекреаційного призначення. Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 року 2093-VІІ, земельні ділянки (загальною площею 3,8979 га, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, цільове призначення - Е.07 землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення) розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 30 (нова назва Академічна) надані Комунальному підприємству «Міське капітальне будівництво» в постійне користування на підставі відповідного клопотання останнього.
Колегія суддів зазначає, що згідно положень статті 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Разом з тим, згідно положень статей 50, 51 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що з системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що на території земель рекреаційного призначення дозволяється будівництво будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації, разом з тим розміщення житлової забудови на території земель рекреаційного призначення не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з містобудівного розрахунку, КП «Міське капітальне будівництво» має намір збудувати на земельних ділянках з цільовим призначення будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, будинок №1 (17-ти поверховий, площею 8223,67 м2); будинок № АДРЕСА_1 (25-ти поверховий, площею 24490,52 м2); будинок № АДРЕСА_2 (17-ти поверховий, площею 8223,67 м2); будинок № АДРЕСА_3 (25-ти поверховий, площею 24490,52 м2); будинок № АДРЕСА_4 (17-ти поверховий, площею 8223,67 м2); будинок №6 (25-ти поверховий, площею 24490,52 м2); підземний паркінг площею 50000,00 м2 (т.2 а.с.64).
Відповідно до містобудівного розрахунку вбачається, що на земельних ділянках планується забудова:
трьох 24-х поверхових домів готельного типу з розміщенням на перших трьох поверхах - приміщення спортивно-оздоровчих центрів та жилих приміщень та приміщень обслуговування готелю; а на поверхах з 4-25 - квартири готельного типу;
трьох 17-ти поверхових домів готельного типу з розміщенням на перших трьох поверхах - приміщення спортивно-оздоровчих центрів та жилих приміщень та приміщень обслуговування готелю; а на поверхах з 4-17 - квартири готельного типу; підземного паркінгу на 800 машино-місць (т.2 а.с.56-63).
Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 N 507 затверджений Державний класифікатор будівель та споруд відповідно до п. 1122.3 якого «Будинки житлові готельного типу» відносяться до розділу 11 «Будівлі житлові» підрозділу 112 «Будинки з двома та більше квартирами» та цей клас не включає: готелі (п.1211), тоді як «Будівлі готельні» відносяться до розділу 12 «Будівлі нежитлові» підрозділу 121 «Готелі, ресторани та подібні будівлі».
Як встановлено під час апеляційного перегляду справи, квартири в 6-ти будинках за своїм плануванням відповідають критеріям визначеним в п.п.2.2 ДБН В2.2-13-2003 « Будинки та споруди», які висуваються до «квартир» у житлових будинках, при цьому те що в містобудівному розрахунку квартири названі як «квартири готельного типу» не змінює їх класифікації як «Будинки житлові готельного типу», а зроблено з метою приховування нецільового використання земельних ділянок, так як готель не передбачає в своєму складі квартир.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що з основних техніко-економічних показників будівель готельного типу, загальна площа будівель готельного типу, в т.ч. приміщень спортивно-оздоровчого центра становить 3466,8 м2 (з якої в будинку: №1 218,0 м2; №2 937,6 м2; №3 218,0 м2; №4 937,6 м2; №5 218,0 м2; №6 937,6 м2) та площа приміщень готелю 9641,71 м2 (з якої в будинку: №1 1182,49 м2; №2 2048,08 м2; №3 1182,49 м2; №4 2048,08 м2; №5 1182,49 м2; №6 2048,08 м2) в той час як загальна площа житлових квартир в будинку готельного типу, в т.ч. однокімнатних, двокімнатних та трьохкімнатних становить 52960,32 м2 (з якої в будинку: №1 3766,14 м2; №2 13887,3 м2; №3 3766,14 м2; №4 13887,3 м2; №5 3766,14 м2; №6 13887,3 м2). Таким чином з врахуванням загальної площі приміщень спортивно-оздоровчого центру, готелю та житлової площі квартир в будинку гостинного типу, суд апеляційної інстанції вважає, що будівля яку має на меті збудувати КП «Міське капітальне будівництво» є комбінованим житлом та у відсотковому відношенні головне призначення такої будівлі підпадає під критерій житлових будинків і громадської забудови, оскільки житлова площа квартир відповідно до розрахунку містобудування складає більше 50% відсотків загальної площі будівлі, що в свою чергу відповідно до норм чинного законодавства не відноситься до переліку об'єктів рекреаційного призначення. Крім того, з опублікованих у Реєстрі містобудівних умов та обмежень на офіційному сайті Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень вбачається, що вказаними містобудівними умовами та обмеженнями передбачено 153 номери та 1365 квартир, що додатково свідчить про правомірність висновків суду першої інстанції у цій частині.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, під час апеляційного перегляду справи встановлено, що загальна площа земельних ділянок, наведена в містобудівному розрахунку на якій планується будівництво, відрізняється за площею від тієї на яку КП «Міське капітальне будівництво» має право постійного користування, оскільки з рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року №2093-VII вбачається, що КП «Міське капітальне будівництво» мало в постійному користуванні на час прийняття оскаржуваного наказу від 02.01.2018 року №01-06/241 земельні ділянки загальною площею 3,8979 га.
При цьому суд зазначає, що земельні ділянки, які були передані рішеннями від 19.09.2018 року №3680-VII та від 30.01.2019 року відповідно до яких загальна площа таких ділянок становить 0,8898 га не могли входити в розрахунок містобудування, так як він розроблявся в 2017 році, а тому відповідач в порушення ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не звернув увагу на те, що площа ділянки в межах землевідводу вказана в містобудівних умовах 44324 м2 (т.2 а.с.60) на якій планується будівництво більше ніж в документах позивача на право користування земельних ділянок - 3,8979 га та так само загальна площа ділянки вказана в містобудівному розрахунку - 47344 м2.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про порушення приписів п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Статтею 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Згідно положень ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», скасування містобудівних умов та обмежень може здійснюватись головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необхідним постановити окрему ухвалу з метою доведення до відома Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області встановлених при розгляді даної справи порушень закону, для виявлення причин та умов викладених в окремій ухвалі фактів в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне встановити Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області місячний строк з моменту отримання даної ухвали для повідомлення суду щодо вжитих в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду заходів з приводу перевірки встановлених при розгляді даної справи порушень закону та у разі наявності підстав, передбачених чинним законодавством, зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області вжити відповідні заходи реагування.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 249, 321, 324, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Довести до відома Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області встановленні даною ухвалою порушення закону для вжиття заходів щодо виявлення причин та умов викладених в окремій ухвалі фактів в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду та у разі наявності підстав, передбачених чинним законодавством, зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області вжити відповідні заходи реагування.
Про прийняте рішення та вжиті в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду заходи за наслідками розгляду окремої ухвали Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області повідомити суд у місячний строк з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали .
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С. Д. Домусчі
Суддя: О. О. Кравець