04 березня 2020 року справа №200/12756/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника позивача Орехова М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 р. (у повному обсязі складено 19 квітня 2019 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/12756/19-а (головуючий І інстанції суддя Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 31.10.2019 року звернувся до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача № 14 від 10.05.2019 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з моменту виникнення права на пенсію, тобто з 01.03.2019 року; вирішити питання судових витрат (а.с. 4-8).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 73-75).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах його пільговий стаж складав 25 років. Крім того, відповідач прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії лише 10.05.2019 року, тобто через кілька місяців, коли позивач мав достатній пільговий стаж та мав право на призначення пенсії згідно абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав. Додатково пояснив, що позивач вимушений був подати іншу заяву для призначення пенсії щоб не втрачати кошти і в червні 2019 року йому таки пенсію призначили на пільгових умовах, але з червня 2019 року.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 03 липня 1999 року Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .
12 лютого 2019 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», разом із заявою надав наступні документи: копію трудової книжки НОМЕР_3 від 02.07.1990 року; копію військового квитка НОМЕР_4 від 20.05.1993 року; пільгову довідку № 0129/к/1569 від 16.01.2019 року; пільгову довідку № 1003 від 13.12.2018 року; пільгову довідку № 14к-6 від 12.02.2019 року; копію паспорта та ідентифікаційного коду.
10 травня 2019 року Маріупольське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області прийняло рішення № 14 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії, оскільки на час звернення із заявою не мав необхідного пільгового стажу (а.с. 10).
06 червня 2019 року позивачу призначено пенсію за віком, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 , яке видано 07 жовтня 2019 року.
Позивач не погоджується із рішенням № 14 та вважає його протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, досліджував саме позовні вимоги без оцінки змісту оспорюваного рішення пенсійного органу і не звернув уваги на те, що співставлення позовних вимог і суті оскарженого рішення не дає підстав для вирішення позову по суті.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років при призначенні пенсії в період за з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 рок (ч.2 пункту 1 статті 26 Закону України № 1058).
За змістом абз. 1 ч. 3 ст. статті 114 Закону України № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Пунктом 4.7. Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку № 637 окреслено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.05.2019 року № 14.
Зі спірного рішення вбачається, що загальний страховий стаж роботи позивача складає 51 рік 04 місяці 14 днів, в тому числі стаж роботи на пільгових умовах відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114-24 роки 11 місяців 14 днів, з них 17 років 02 місяці 05 днів - в ПРАТ МК «Азовсталь» на посадах міксерового, машиніста завалювальної машини в мартенівському цеху; 05 років 06 місяців в ПРАТ «ММК ім. Ілліча» на посадах машиніста завалювальної машини, вогнетривника, зайнятого на гарячих ділянках робіт, у металургійному виробництві; 02 роки 03 місяці 09 днів - в ПРАТ «Запоріжвогнетрив» на посаді вогнетривника зайнятого на гарячих ділянка робіт (а.с. 10).
Разом з тим, відповідачем не вказано, які конкретно періоди роботи позивача на зазначених вище підприємствах враховані в загальний і спеціальний стаж і за якими підставами, щоб вони відповідали записам в трудовій книжці позивача щодо періоду роботи на цьому підприємстві. Рішення повинно містити чіткі і зрозумілі, а також з посиланням на правові норми, критерії оцінки трудової діяльності особи, що звернулась за призначенням пенсії. Цитування норм нормативно-правових актів без прив'язки до документів позивача і оцінки їх не є доцільним в даному випадку.
Таким чином, зміст спірного рішення пенсійного органу є таким, що унеможливлює надання йому правової оцінки.
Частиною 2 ст. 44 Закону № 1058 визначено: «Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку».
Оскільки пенсія за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 належить до категорії «пенсія за віком», то позивач правомірно подав заяву у лютому 2019 року, хоча за змістом ч. 2 ст. 44 міг подати її і пізніше. Згідно пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3. Порядку № 22-1).
Позивач подав заяву 12.02.2019, а рішення за цією заявою пенсійним органом прийнято 10.05.2019 року. При цьому зі змісту оскарженого рішення не вбачається підстав його несвоєчасно прийняття всупереч вимогам п. 4.3 Розділу 4 Порядку № 22-1.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.05.2019 року № 5314/34-2/07 підлягає скасуванню та необхідним є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а в разі відмови у зарахуванні відповідного періоду відповідачу необхідно вказати правове обґрунтування та документи, які стали підставою для такого рішення.
Приписами частини третьої статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За унормуванням ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судових витрат здійснено з урахуванням ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 195, 205, 308, 310, 313, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 р. - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 р. у справі № 200/12756/19-а - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.05.2019 року № 5314/34-2/07 про відмову в призначенні пенсії відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 лютого 2019 року про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: вул. Зелінського, 27а, м. Маріуполь, Донецька обл., 87548) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 50 копійок.
Встановити Маріупольському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області місячний строк на подачу до Донецького окружного адміністративного суду звіту про виконання цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 5 березня 2020 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко