Справа № 2-о-17/10
01 лютого 2010 року місто Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
при секретарі Матроскіній Н.А.,
за участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 "про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України", заінтересована особа: сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Пролетарського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, -
11.12.2009 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України, в обґрунтування якої зазначив, що він з народження мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з рідною сестрою ОСОБА_2 При зверненні до СГІРФО Пролетарського РВ із заявою про видачу паспорту, йому було відмовлено з тих підстав, що виникли сумніви про його мешкання на території України станом на проголошення її незалежності, оскільки мати заявника ОСОБА_3, 1957 року народження з 14.04.1976 року по 05.10.1981 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, потім вона виїхала в Дагестанську АССР. По поверненню з 12.07.1988 року по 31.08.1990 року знову була зареєстрована за вказаною адресою, після чого вона виїхала в Комі СРСР та по поверненню з 07.02.1992 року була знов зареєстрована за вищезазначеною адресою. Разом з тим, як зазначалося вище, заявник постійно мешкав та мешкає до теперішнього часу без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, на момент проголошення незалежності України він мешкав за вказаною адресою разом з бабусею ОСОБА_4 та матір'ю ОСОБА_3 Остання у вересні 1991 року у міській лікарні № 9 м. Донецька народила ОСОБА_2 На підставі викладеного, просив встановити факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України, оскільки це йому потрібно для отримання паспорта громадянина України.
В судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити, пояснивши, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з часу народження та ніколи за межі України не виїжджав. З чотирьох років він відвідував дитячий садок № 35 «Альонушка». В 1993 році пішов до першого класу Донецької загальноосвітньої школи № 144 м. Донецька, потім вибув у ДЗШ № 140, після чого знов повернувся до ДЗШ № 144. Після закінчення школи поступив в училище № 21. Зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 він ніколи не значився. Чому в свідоцтві про народження його місцем народження зазначене м. Кізляр Дагестанська АССР, а в медичній довідки від 25.03.1986 року вказано, що він народився в м. Донецьку, а також чому у формі «Б» зазначена дата зняття його з реєстраційного обліку за відсутності при цьому дати реєстрації, пояснити не зміг.
Представник заінтересованої особи СГІРФЛ Пролетарського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Вислухавши заявника, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Так у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (заявник) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у пологовому будинку м. Донецька, що підтверджується копією відповідної медичної довідки від 25.03.1986 року (а.с. 9).
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1, місцем його народження зазначене м. Кізляр Дагестанської АССР, батьками записані: батько - ОСОБА_8, мати - ОСОБА_3 (а.с. 7).
Згідно довідки № 89 від 24.09.2009 року, наданої головою комітету мікрорайону «Об'єднаний» (а.с.8), ОСОБА_1 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 (мати заявника) періодично знімалася з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з виїздом за межі території України, що вбачається з копії картки прописки форми «Б», згідно якої ОСОБА_3 була зареєстрована за вищезазначеною адресою з 14.05.1976 року по 05.10.1981 рік, з 05.02.1988 року по 09.02.1990 рік та з 07.02.1992 року (а.с. 5-6).
З медичної картки на ім'я ОСОБА_1, розпочатої 25.03.1986 року вбачається, що він з 1990 року по 1992 року проходив періодичний огляд у медичних закладах м. Донецька, а саме: у лор лікаря, окуліста, невропатолога (а.с. 31,32).
Згідно довідки Донецької загальноосвітньої школи № І-ІІІ № 144 (а.с. 16), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 01.09.1993 року вступив у зазначений заклад в 1 «б» клас. 06.10.1993 року, згідно наказу № 1002 від 06.10.1993 року, вибув до ДЗШ № 140. В 1997 році повернувся до школи № 144 та закінчив 9 класів в 2003 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_8 (батько заявника), ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 (мати заявника), що вбачається з копій відповідних свідоцтв про смерть (а.с. 12, 15).
Крім того, факт постійного проживання заявника на території України на момент проголошення незалежності України, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7
Так, будучи допитаною у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2, показала, що заявник це її рідний брат. Він (ОСОБА_1) народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у лікарні ім. «Вішневського» м. Донецька та з часу народження постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Крім нього за вказаною адресою мешкали: вона, бабуся ОСОБА_4 та мати ОСОБА_3. за винятком періоду часу, коли остання виїжджала до батьківщини. ОСОБА_1 відвідував дитячий садок № 35 «Альонушка». Потім навчався у Донецькій загальноосвітній школі № 144 та № 140. Він ніколи не працював оскільки не мав паспорту, а також в виду отриманої травми ока.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 показала, що заявника знає як сусіда з народження. ОСОБА_1 постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та ніколи з території України не виїжджав. За вказаною адресою, крім ОСОБА_1 мешкали його рідна сестра ОСОБА_2, бабуся, її сини ОСОБА_11 та ОСОБА_9, а також мати ОСОБА_1. Їй відомо, що у ОСОБА_1 не було паспорта з причини відсутності реєстрації. ОСОБА_1 відвідував дитячий садок № 35, навчався у школі спочатку у 144, а потім у 140, тобто станом на момент проголошення незалежності України він мешкав на території України.
ОСОБА_6 допитана у судовому засіданні у якості свідка дала аналогічні пояснення тим, що дала свідок ОСОБА_5
Допитана у судовому засідання у якості свідка ОСОБА_7 показала, що заявника знає за родом діяльності, оскільки працює вихователем у дитячому садку «Альонушка» № 35 з 1984 року. Мати та бабусю ОСОБА_1 вона також знає, оскільки вони працювали в вказаному дитячому садку. Чи виїжджала мати ОСОБА_1 за межі України їй не відомо. Стверджувала, що з 1990 року і до досягнення шкільного віку ОСОБА_1 відвідував дитячий садок. За якою адресою мешкає заявник їй не відомо.
Згідно п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни України колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, а також особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності цим законом (13 листопада 1991 року) проживали в України і не були громадянами інших держав.
У відповідності зі ст.ст. 234, 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ст. 256 ЦПК України, суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, сукупність досліджених та оголошених у судовому засіданні доказів призводить суд до висновку, що заявник постійно проживав на території України на момент проголошення незалежності України, тобто станом на 24.08.1991 року та на 13.11.1991 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-259 ЦПК України, ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 "про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України", заінтересована особа: сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Пролетарського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент проголошення незалежності України, тобто станом на 24.08.1991 року та на 13.11.1991 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя: О.В. Агєєв