Справа №22ц-4058/2008 Голов. 1 -ї інст.3алімська Н.В.
Категорія 34 Доповідач - Костюченко Н.Є.
18 червня 2008 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Костюченко Н.Є. суддів - Басуєвої Т.А., Григорченка Е.І. при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 21 березня 2006р., яким задоволені вимоги ОСОБА_2 та відмовлено у задоволенні його, апелянта, вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
ОСОБА_2 у позові просив стягнути із ОСОБА_3 як винуватця в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 27.02.2005., матеріальну шкоду за пошкодження його автомобілю в сумі 4367, 15грн., моральну- в сумі 2000грн.
ОСОБА_3 у позові стверджував, що у зазначеній ДТП позивач порушив правила дорожнього руху, оскільки в умовах ожеледиці не мав права транспортувати інший автомобіль. За пошкодження свого автомобілю просив стягнути матеріальну шкоду в сумі 1947, 90грн., а також моральну шкоду в сумі 2000грн.
Під час вирішення спору суд 1-ї інстанції встановив, що 27.02.2005. дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були сторони, сталася з вини ОСОБА_3, а тому стягнув з останнього на користь позивача матеріальну та моральну шкоду у зазначених вище сумах. У вимогах ОСОБА_3 відмовив.
Апеляційний суд вважає рішення законним, таким, що відповідає вимогам ст.1166, 1167, 1187 ЦКУ, встановленим обставинам справи та наданим доказам, згідно яких -27.02.2005. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю сторін, які управляли належними їм автомобілями, а ОСОБА_2, крім того, буксував автомобіль під керуванням ОСОБА_5
Постановою Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 6.04.2005., яка є чинною, винним у цій ДТП визнаний ОСОБА_3, притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком 6 місяців. Цю постанову він не оскаржував.
На підставі ст. 61 ЦПКУ питання вини особи у цій пригоді вирішене і не повинно доказуватись при розгляді данної справи. А тому районним судом обгрунтовано не прийняті до уваги твердження ОСОБА_3 щодо встановлення вини ОСОБА_2, тобто про наявність змішаної вини.
На підставі висновку експерта судом вірно визначена сума матеріальної шкоди, заподіяна позивачеві пошкодженням його автомобілю - 4367, 15грн., а також вірно визначена сума моральної шкоди-2000грн., яка відповідає характеру та тяжкості понесених позивачем моральних переживань в зв'язку з ДТП.
Зазначені суми та витрати по справі суд обгрунтовано на підставі зазначених вище норм закону стягнув з відповідача на користь позивача.
Апеляційний суд вивчив доводи скарги відповідача і не знаходить їх такими, що дають підстави для скасування або зміни рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду М.Дніпропетровська від 21 березня 2006р.-залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 2-міс.строк у касаційному порядку.