Справа № 22ц-4554/08 Головуючий 1 інстанції Тимченко С.О.
Категорія 57 Доповідач Болтунова Л.М.
17 червня 2008 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Болтунової Л.М. суддів - Козлова С.П., Каратаєвої Л.О. при секретарі - Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної шкоди, по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2008 року, -
встановила:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2008 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 була стягнута матеріальна шкода в розмірі 2462, 93 грн. та моральна шкода - 500 грн, а також держмито 8, 50 грн. та судові витрати 81 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції , вважаючи, що висновки суду не відповідають обставинам по справі і було допущено порушення норм процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Постановляючи рішення про стягнення матеріальної шкоди та частково моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30 березня 2004 року приблизно о 10 годині, ОСОБА_2 в районі заводу «Буд-деталь» на мікрорайоні 19 Вересня м. Павлограда, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-1102» д/номер НОМЕР_1, створив аварійну ситуацію, порушивши п.10.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого
сталося зіткнення його автомобіля з автомобілем «ВАЗ-21099» держномер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, і якому були завдані технічні пошкодження.
Згідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2004 року відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності та позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців.
У подальшому, ОСОБА_2 неодноразово звертався зі скаргами на постанови суду до прокурора м. Павлограда, апеляційного суду Дніпропетровської області, Верховного Суду України.
Постановою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року відповідач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а справа була закрита в зв'язку з перебігом строків згідно ст.38 КУпАП.
Як вбачається з акту-дослідження №66 від 03.03.2004 року вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу в результаті пошкодження його автомобіля складає 2 462, 93 грн.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення зазначеної суми, оскільки відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки, а тому повинен нести відповідальність за шкоду спричинену позивачу.
Що стосується стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 в розмірі 500 грн., то і в цій частині рішення суду є законним.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що при розгляді справи він заявляв про призначення судової автотехнічної експертизи, але суд не призначив, є безпідставними, оскільки як з журналу судового засідання, так і його технічного запису не вбачається про вказане клопотання відповідача. У встановлений законом термін ОСОБА_2 зауваження щодо зазначених документів подано не було.
Колегія суддів вважає, що інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.304, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.