31 березня 2010 р. № 4/300/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Воліка І.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гамма" на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09 лютого 2010 року у справі № 4/300/09 Господарського суду Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-будівельна компанія", м. Запоріжжя, до Відкритого акціонерного товариства "Гамма", м. Запоріжжя, про стягнення боргу,
за участю представників сторін:
позивача -Філіпенко С.Г. (дов. № 1-С від 08.01.10);
відповідача -Чернявська Н.А. (дов. № 07/464 від 30.06.09),
У серпні 2009 року позивач -ТОВ "Монтажно-будівельна компанія" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ВАТ "Гамма" про стягнення боргу.
Вказував, що 27.10.08 між ним та відповідачем було укладено договір підряду на будівельні роботи № 372, згідно умов якого він (підрядник) зобов'язався виконати роботи по будівництву зовнішніх мереж зливної каналізації та по благоустрою території на об'єкті, який розташований під № 11 по пр. Маяковського в м. Запоріжжя, а замовник (відповідач) -здійснити оплату виконаних підрядником робіт на умовах, передбачених договором та додатковими угодами № 1 від 29.12.08 та № 2 від 06.05.09.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати виконаних робіт, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 365 674,20 грн. боргу, 17 592,44 грн. пені, 4 376,29 грн. інфляційних, 2 344,32 грн. річних, а всього -389 987,25 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09 листопада 2009 року (суддя Зінченко Н.Г.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09 лютого 2010 року (колегія суддів у складі: Яценко О.М. -головуючого, Зубкова Т.П., Мойсеєнко Т.В.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 365 674,20 грн. боргу, 17 592,44 грн. пені, 4 376,29 грн. інфляційних, 2 344,32 грн. річних та 4 135,87 грн. судових витрат.
Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати виконаних робіт, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, пені, інфляційних та річних.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 233 ГК України та ст.ст. 22, 78, 101 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, інфляційних та річних.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 27.10.08 між сторонами у справі було укладено договір підряду на будівельні роботи № 372, згідно умов якого підрядник (позивач) зобов'язався виконати роботи по будівництву зовнішніх мереж зливної каналізації та по благоустрою території на об'єкті, який розташований під № 11 по пр. Маяковського в м. Запоріжжя, а замовник (відповідач) -здійснити оплату виконаних підрядником робіт на умовах, передбачених договором.
Зміст та об'єми робіт встановлюються проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
29.12.08 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 372, якою встановлено строк виконання підрядних робіт до 30.05.09, а додатковою угодою № 2 від 06.05.09 збільшено вартість робіт, яка склала 622 015,20 грн.
Датою закінчення робіт (етапу робіт) вважається дата підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (форма КБ-2В) -п. 2.5 договору.
Згідно п. 3.2. договору замовник, на підставі виставлених рахунків, здійснює передоплату в розмірі 50 % від вартості робіт протягом 3-х банківських днів після підписання договору. Порядок розрахунків проводиться наступним чином: підрядник готує Акт приймання виконаних робіт по формі КБ-2В та передає його на підпис замовнику з 25 по 30 число поточного місяця. Кінцевий розрахунок проводиться не пізніше 3-х банківських днів після повного завершення виконання підрядником робіт за договором на підставі акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3, що оформленні належним чином.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судами встановлено, що відповідачем було здійснено передоплату в сумі 238 029 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку від 10.10.08 та від 19.11.08.
Водночас судами встановлено, що на виконання умов договору, позивачем за період з листопада 2008 року по травень 2009 року були виконані роботи на суму 603 703,20 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2В та довідками про вартість виконаних підрядних робіт по формі № КБ-3.
25.02.09 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 про сплату боргу в сумі 365 674,20 грн., яка залишилась відповідачем без відповіді та задоволення.
26.05.09 між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 365 674,20 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем умов договору в частині оплати виконаних робіт, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, інфляційних та річних, є такими, що відповідають нормам матеріального права та ґрунтуються на матеріалах справи.
Крім того, п. 11.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання грошових зобов'язань, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню за період з 26.05.09 по 11.08.09, яка складає 17 592,44 грн. та, з врахуванням вказаних норм права, обґрунтовано задоволена до стягнення судами попередніх інстанцій.
Посилання касаційної скарги на необґрунтовану відмову суду у розстроченні виконання рішення, не заслуговують на увагу суду, оскільки розстрочення виконання рішення, згідно приписів ст. 83 ГПК України, є правом, а не обов'язком суду. При цьому, скаржник не позбавлений права звернутись до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, що передбачено ст. 121 ГПК України.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Гамма" залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09 лютого 2010 року у справі № 4/300/09 залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик