Справа № 234/3536/20
Провадження № 2-а/234/70/20
03 березня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області, у складі:
головуючого судді Демидової В.К. за участю секретаря судового засідання Романенко К.П, представника позивача Попурій О.В., відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 234/3536/20 за адміністративним позовом Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України, -
Обставини справи:
28.02.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшов адміністративний позов Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України громадянина Республіки Молдова
ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що Громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув в Україну у приватних справах 12.08.2018 року по паспорту №АА 0745913 від26.05.2016 року. Строк законного перебування відповідача на території України закінчився 30.10.2018 року, територію він не залишав, заходів щодо продовження терміну перебування в Україні не вчинив. Згідно пояснень ОСОБА_1 він заїхав на територію України 12.08.2018 року через КПП «Гоптівка», останні два тижні проживає у співмешканки за адресою АДРЕСА_1 . Постійної адреси не має, постійно змінює місце проживання 18.07.2019 року відносно нього було винесено рішення про примусове повернення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Він не виконав рішення про примусове повернення за межі України так як у нього після сплати штрафу не було коштів та він мав погане самопочуття. Загальна кількість днів перебування ОСОБА_2 на території України перевищує дозволений 90-денний термін. На підставі ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та п.2 спільного наказу МВС України, АДПС України та СБУ від 23.04.2012 року №353/271/150 «Про затвердження інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства Слов'янським МВ ГУДМС України в Донецькій області було винесено Рішення №13 від 18.07.2019 року про примусове повернення за межі України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язано його самостійно залишити територію України у термін до 18.08.2019 року. Про це відповідачу було належним чином повідомлено та рішення вручено. 26.02.2020 року співробітниками Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях був виявлений громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не виконав рішення про примусове повернення №13 від 18.07.2019 року та знаходиться на території України без законних на то підстав. Згідно пояснень ОСОБА_2 від 27.02.2020 року він своєчасно не виконав рішення про примусове повернення до країни походження через відсутність коштів та погане самопочуття. Виходячи з вищенаведеного вбачається, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 від самостійного виконання рішення про примусове повернення та виїзду з території України ухиляється. Подальших підстав для законного перебування даної особи не території України не має. Своїми діями відповідач грубо порушує вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Відповідач ухилявся від примусового повернення та скривався від державних органів, тривалий час не мав визначеного місця проживання, у зв'язку із чим позивач просить поновити пропущений процесуальний строк звернення із адміністративним позовом та винести рішення про примусове видворення з України громадянина Республики Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні представник позивача Попурій О.В позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив та пояснив, що 12.08.2018 року він через КПП «Гоптівка» заїхав до України в приватних справах. Весь цей час він проживав на різних квартирах, останні два тижні проживає у співмешканки в АДРЕСА_1 . Постійної адреси він не має. 18.07.2019 року відносно нього було прийнято рішення про примусове повернення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Він не виконав рішення про примусове повернення так як після сплати штрафу у нього не було коштів та він мав погане самопочуття. Просив не відворяти його за межі України так як він бажає тут одружитися та виконати всі законні дії для проживання в м. Краматорську.
Суд, з'ясував обставини справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документувався паспортом Республіки Молдова код країни ADА, виданий ДП «ЦДІР Регістру» 26.05.2016 року, дійсний до 25.59.2023 року.
У відношенні відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Слов'янським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 18.07.2019 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.203 КпАП.
В цей же день відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначеного місце мешкання, який не працює, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Зазначене адміністративне стягнення ОСОБА_3 у встановленому порядку не оскаржував, штраф сплатив.
На підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Краматорським МВ ГУДМС України в Донецькій області винесено Рішення № 13 від 18 липня 2019 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов'язати його покинути территрію України у термін не пізніше 18.08.2019 року. Заборонити громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальший в'їзд в Україну терміном на 3 (три) роки. Про це відповідачу було належним чином повідомлено та рішення вручене.
26.02.2020 року співробітниками Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях був виявлений громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не виконав рішення про примусове повернення №13 від 18.07.2019 року та знаходиться на території України без законних на то підстав. Згідно пояснень ОСОБА_2 від 27.02.2020 року він своєчасно не виконав рішення про примусове повернення до країни походження через відсутність коштів
Відповідач постійного місця роботи та зареєстрованого місця проживання не має.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Згідно до п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, який є іноземним громадянам, з жовтня місяця 2018 року перебуває на території України нелегально.
Відповідності до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено виключні підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
Частиною 15 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, не передбачених частинами 2 - 14 цієї статті, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд та виїзд з України іноземцями та особи без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Тобто, у відповідача відсутній документ, що дає право законно перебувати на території України та здійснити виїзд з території України.
Відповідно до частини 1 стаття 21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідач в суді проти позову не заперечував.
Абзацом 1 статті 26 розділу III Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
Частиною 1 статті 30 вказаного Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Відповідно до п. 4 ст. 30 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Отже, беручи до уваги встановлені факти та пояснення відповідача, суд дійшов до висновку, що громадянин громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є нелегальним мігрантом та знаходиться на території України без законних на те підстав.
Відповідно до п. 26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,ст.13 Закону України «Про імміграцію».
Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
В судовому засіданні встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту. З відповідними заявами до органів ДМС України відповідач не звертався. Доказів протилежного суду не надано.
Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню,якщо підпадає під захист ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ч. 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
У суду відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до ст. 288 Кодексу адміністративного судочинства України «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України» позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.122 КАСУ, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Стаття 123 КАСУ встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
4. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Зважаючи на те, що у громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні документи, що дають право на виїзд з України, а також беручи до уваги відсутність факту звернення до ДМС з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, також останній не має постійного джерела доходів, не працює, не має постійного місця мешкання, та останній ухилявся від самостійного залишення території України та скривався від державних органів України, позовні вимоги підлягають задоволенню, строк звернення до адміністративного суду поновленню, а відповідач підлягає примусовому видворенню за межі держави Україна.
Керуючись ст.ст. 2., 5, 9, 72, 77. 241, 243, 246, 288 КАСУ, суд -
Поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов Краматорського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області до ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України, - задовольнити.
Примусово видворити з території України громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.К.Демидова