Справа № 301/220/20
"03" березня 2020 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області
В особі головуючого судді Марковича І.І.
за участі секретаря судового засідання Чийпеш А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим будинком, -
Позивач ОСОБА_1 31.01.2020 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона, позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , однак, з весни 1998 року, за зазначеною адресою не проживає, що підтверджується довідкою, яка видана виконкомом Кам"янської сільської ради № 44 від 27.01.2020 року.
З відповідачем ОСОБА_2 позивачка перебувала у шлюбі, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, яке видане 02.03.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Іршавського райуправління юстиції Закарпатської, шлюб між ними розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 02 березня 2004 року зроблено запис за № 27.
Весною 1998 року відповідач забрав з будинку свої особисті речі і виїхав з житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 та з того часу за вказаною адресою проживати не повертався.
На даний час ніяких речей в її будинку ОСОБА_2 , не зберігає, за комунальні послуги не сплачує, домогосподарством не займається, будинок не утримує.
Позивачка вимушена самостійно нести всі витрати з урахуванням реєстрації відповідача, що є порушенням чинного законодавства та не може оформити передбачені законом пільги та субсидії. В добровільному порядку відповідач не бажає знятися з реєстраційного обліку, у зв'язку з чим вказане порушене право підлягає захисту шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житлом.
Розгляд справи відбувся у відсутність сторін на підставі ст. 223 ЦПК України та на підставі поданої заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, з наступних підстав: позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , що стверджується рішенням Іршавського районного суду від 04 червня 2014 року у справі № 301/1387/14-ц за її позовом до Сілецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. Зазначений житловий будинок з надвірними спорудами зареєстрований за позивачкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , однак, з весни 1998 року, за зазначеною адресою не проживає, що підтверджується довідкою, яка видана виконкомом Кам"янської сільської ради № 44 від 27.01.2020 року.
З відповідачем ОСОБА_2 позивачка перебувала у шлюбі, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, яке видане 02.03.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Іршавського райуправління юстиції Закарпатської, шлюб між ними розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 02 березня 2004 року зроблено запис за № 27.
Весною 1998 року відповідач забрав з будинку свої особисті речі і виїхав з житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 та з того часу за вказаною адресою проживати не повертався.
На даний час ніяких речей в її будинку ОСОБА_2 , не зберігає, за комунальні послуги не сплачує, домогосподарством не займається, будинок не утримує.
Позивачка вимушена самостійно нести всі витрати з урахуванням реєстрації відповідача, що є порушенням чинного законодавства та не може оформити передбачені законом пільги та субсидії. В добровільному порядку відповідач не бажає знятися з реєстраційного обліку.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до стаття 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до ст.150 ЖК України власник житла має право користуватися ним на власний розсуд.
У розумінні цієї статті, реєстрація відповідача є перешкодою для користування і розпорядження власністю позивачів на свій розсуд. Таке становище є порушенням його конституційних прав на право вільного розпоряджання своєю власністю.
Керуючись ст. ст. 4,12,19,83, 175,177,184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 71,72, ЖК України, ст. ст. 391, ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим будинком, який розташований в АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : І. І. Маркович