Справа № 405/8859/19
Провадження № 2-ві/405/1/20
21 лютого 2020 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Л.А.
при секретарі - Гершкул М.В.,
розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/8859/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Кропивницька Міська державна нотаріальна контора № 1 м. Кропивницький про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування свідоцтва про право власності на квартиру та витребування майна із незаконного володіння, -
В провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда (суддя Шевченко І.М.) знаходиться цивільна справа № 405/8859/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Кропивницька Міська державна нотаріальна контора № 1 м. Кропивницький про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування свідоцтва про право власності на квартиру та витребування майна із незаконного володіння, по якій відповідачем ОСОБА_1 заявлено відвід судді Шевченко І.М., з підстав п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, з зазначенням на обґрунтування заяви про відвід, що під головуванням судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М. в період з 2012, року по 2016 рік розглядалася цивільна справа № 1111/4895/14, провадження 2/405/1841/14, за її ( ОСОБА_1 ) позовом про визнання недійсним заповіту її ( ОСОБА_1 ) чоловіка ОСОБА_4 , в задоволенні якого (позову) їй було відмовлено та в подальшому, зазначене рішення скасоване постановою Верховного Суду від 06.03.2018 року та прямо вказано на допущені судом першої інстанції помилки. При цьому, частина 1 ст.37 ЦПК України вказує, зокрема, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляду цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження по справи. Вважає, що у судді вже склалася своя думка відносно і цього предмета спору і розраховувати на справедливе рішення вже не можна. Також, відповідач ОСОБА_1 зазначила, що суддя Шевченко І.М. після отримання зазначеної позовної заяви не перевірила її на відповідність вимогам п. п. 2, 3 ч.3 ст.175 ЦПК України, на підставі яких повинна була залишити позов без руху та відкрила провадження у справі, а так само, не переконавшись, від кого подано позов та які права позивача порушені, в день відкриття провадження у справі виносить ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно. Зазначені обставини в сукупності викликають сумнів в упередженості судді та її зацікавленості в результаті розгляду справи.
Встановлено, що за наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді, суд, який розглядає справу № 405/8859/19, дійшовши висновку про необґрунтованість відводу на підставі положень ст.ст. 36, 40 ЦПК України, ухвалою суду від 03.02.2020 року зупинив провадження у справі. Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. передано до канцелярії суду для визначення іншого судді, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України (ухвала суду від 03 лютого 2020 року).
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України (в редакції Закону, чинного на час розгляду судом, в провадженні якого знаходиться справа, заяви про відвід) якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене вище, вивчивши доводи, викладені в заяві відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Учасники справи мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді, визначені в ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
При цьому, із змісту заяви про відвід встановлено, що доводами заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М., яка розглядає справу № 405/8859/19, є те, що суддя Шевченко І.М. після отримання позову не перевірила його на відповідність вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України та передчасно відкрила провадження у справі, а так само вирішила питання про забезпечення позову, а також те, що суддя Шевченко І.М. з 2012 року розглядала цивільну справу за її ( ОСОБА_1 ) позовом до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Хомутенко О.В. про визнання заповіту недійсним та 18.07.2016 року в задоволенні зазначеного позову було відмовлено, разом з тим, Верховним Судом зазначене рішення ухвалене під головуванням судді Шевченко І.М. було скасоване, тим самим, на думку заявника, суддя Шевченко І.М. діє упереджено по відношенню до неї (відповідача ОСОБА_1 ), що є підставою для відводу судді, визначеного п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
В свою чергу, судом відзначається, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4, ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Крім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 214 ЦПК України).
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд виходить з того, що у разі незгоди з процесуальними рішеннями суду учасник справи має право оскаржувати їх у встановленому законом порядку, а так само під час судового розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України заперечувати щодо дій головуючого під час судового розгляду справи.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що доводи відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М., на які посилається заявник в заяві, як на підстави для відводу судді фактично зводяться до незгоди (заперечень) відповідача ОСОБА_1 щодо дій головуючого судді Шевченко І.М. під час вирішення суддею питання про відкриття провадження у справі, а так само, розгляду цивільної справи № 405/8859/18, що має вирішуватися в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України з занесенням заперечень учасників справи до протоколу судового засідання та постановлення судом ухвали про їх прийняття чи відхилення), а також незгода заявника з винесеним головуючим суддею Шевченко І.М. рішенням в межах розгляду цивільної справи № 1111/4895/14 яким відмовлено в задоволенні її (відповідача ОСОБА_1 ) позову до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Хомутенко О.В. про визнання заповіту недійсним та яке, в подальшому, було скасоване Верховним Судом, що, в свою чергу, виходячи з положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України, та за відсутності будь-яких об'єктивних даних щодо заінтересованості судді Шевченко І.М., а так само інших обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді Шевченко І.М., - не можуть бути підставою для відводу судді.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про заінтересованість судді у результаті розгляду справи № 405/8859/19 з заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, - не встановлено.
Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/8859/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Кропивницька Міська державна нотаріальна контора № 1 м. Кропивницький про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування свідоцтва про право власності на квартиру та витребування майна із незаконного володіння, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова