Справа №127/33018/18
Провадження №1-кп/127/752/19
03 березня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020020003808 від 29.10.2018 року,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України судом поставлено на розгляд учасників процесу питання доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об'єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання обвинувачених під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на 60 днів, з підстав продовження існування та не зменшення ризиків для кримінального провадження, які існували під час обрання такого запобіжного заходу, оскільки обвинувачені обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна, являються раніше неодноразово судимими, в тому числі і за корисливі умисні злочини, однак, на шлях виправлення не стали, обвинувачуються на даний час у вчиненні ними злочину через незначний час після звільнення їх з місць позбавлення волі, не мають соціально-стримуючих зв'язків, оскільки неодружені, непрацюючі, ведуть антигромадський спосіб життя, не мають постійного місця проживання у м. Вінниці, а тому вказані обставини доводять, що застосування запобіжного заходу альтернативного триманню під вартою не здатне запобігти ризикам того, що обвинувачені зможуть продовжити вчиняти нові злочини, можуть переховуватися від суду, чинити тиск на свідків та потерпілу, можуть іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою її підзахисного, оскільки зазначені прокурором ризики не доведені. Просила змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання його підзахисного під вартою з підстав недоведеності прокурором існування ризиків, необґрунтованості пред'явленого обвинувачення, недоведеністю стороною обвинувачення доказами заявлених ризиків. Враховуючи, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Вінниці, стійкі соціальні зв'язки, а ризики не доведені, просив змінити його підзахисному запобіжний захід на непов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора, думки обвинувачених та їхніх захисників, дослідивши обвинувальний акт та наявні у суду матеріали судового провадження, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні в період незнятої і непогашеної судимості умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, пов'язаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна, обвинувачені неодружені, непрацюючі, не мають законного джерела доходу, не мають постійного місця проживання у м. Вінниці, що свідчить про відсутність у них соціально-стримуючих факторів, враховуючи відсутність відомостей про неможливість утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в слідчому ізоляторі за станом здоров'я, зважаючи, що на даний час не допитані усі свідки, враховуючи, що потерпіла в судовому засіданні заявляла про намагання обвинуваченими чинити на неї тиск, а в провадженні іншого складу суду також перебуває на розгляді інше кримінальне провадження за їх обвинуваченням у вчиненні умисних корисливих злочинів, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов'язків, а також продовжити вчиняти нові злочини, переховуватися від суду, чинити незаконний вплив на свідків та потерпілу, а застосування найсуворішого запобіжного заходу в даному випадку відносно обвинувачених відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечуючи справедливий баланс інтересів особи та суспільства, тобто співмірне з метою його застосування, оскільки обмеженням свободи обвинувачених забезпечується безпека суспільства та потерпілої, зокрема, від нових протиправних дій обвинувачених, враховуючи що злочин був вчинений із погрозами застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слід продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8 Конституції України, ст. ст. 7, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196-199, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів з 03 березня 2020 року до 01 травня 2020 року включно.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів з 03 березня 2020 року до 01 травня 2020 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим і прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: