03 березня 2020 року
Київ
справа №420/4729/19
адміністративне провадження №К/9901/1669/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Голови П'ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії Олександра Валентиновича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та визнання нечинним листа,
В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до голови П'ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії О.В. про визнання протиправними дій щодо (не)надання відповіді по суті на запит від 31 липня 2019 року, приховування інформації, зобов'язати надати відповідь на запит та визнати нечинним лист відповідача від 06 серпня 2019 року в частині абз. 3-7.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання строку для усунення недоліків, про звільнення від сплати судового збору, - відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
13 січня 2020 року позивачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки касаційна карга подана з порушенням вимог статей 169, 330, 332 КАС України та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102928774950), копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана 02 лютого 2020 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.
21 лютого 2020 року до суду подано заяву, у якій скаржницею, зокрема, просить звільнити від сплати судового збору за принципом рівності, надати достатній час для усунення недоліків, поновити строк на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору. Зазначений перелік не містить такої підстави, як звільнення від сплати судового збору за принципом рівності.
Відтак, скаржник доказів на підтвердження скрутного майнового стану або відсутності джерел доходу суду касаційної інстанції не надає. Заява скаржника про звільнення від сплати судового збору за принципом рівності не підлягає задоволенню.
Також, касаційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та зобов'язано надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням документів, підтверджуючих дату отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу на те, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а питання про витребування справи суд вирішує за наслідками відкриття касаційного провадження, скаржник повинен надати суду докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення, якщо касаційну скаргу подано поза межами встановленого законом строку на касаційне оскарження.
Всупереч зазначеному, скаржником не надано докази отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
З урахуванням наведеного, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження та відсутність у суду касаційної інстанції будь-яких доказів, засвідчуючих дату отримання скаржником копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, суд не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Щодо клопотання скаржника про надання достатнього часу для усунення недоліків касаційної скарги.
Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У даному клопотанні відсутня об'єктивна інформація щодо терміну, протягом якого скаржник усуватиме недоліки касаційної скарги та у який спосіб. Також, відсутні обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
Станом на 03 березня 2020 року заявником не усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставною для залишення її без руху, а саме не надано суду документу про сплату судового збору, або доказів, які б підтверджували право на звільнення від сплати судового збору, заяви про поновлення строків та належних доказів для поновлення строку на касаційне оскарження, а також касаційної скарги, викладеної відповідно до вимог статті 330 КАС України, розбірливим почерком або друкованим текстом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.
На підставі викладеного, за відсутності відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України.
Керуючись статтями 330, 332, пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, поновлення строку на касаційне оскарження та надання додаткового терміну для усунення недоліків відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Голови П'ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії Олександра Валентиновича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та визнання нечинним листа.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов