04 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1705/19 пров. № А/857/1611/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Обрізка І.М., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року про повернення його позовної заяви до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту та постанови,
суддя(і) у І інстанції Іванчулинець Д.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення 16 січня 2020 року,
25 листопада 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
1) визнати протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області щодо проведення позапланової перевірки - інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 24 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року та складання акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ЗК 394/216/АБ від 25 жовтня 2019 року;
2) визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК 394/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-135 від 14 листопада 2019 року, винесену першим заступником начальника управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., про накладення штрафу у розмірі 125000,00 грн.;
3) визнати недійсним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК 394/216/АВ/П від 25 жовтня 2019 року;
4) визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення № ЗК394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення № ЗК394/216/АВ/П/ПТ від 25 жовтня 2019 року за частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Ухвалою цього ж судді від 16 січня 2020 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 було повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із тим, що позивач не усунув недоліків своєї позовної заяви.
У апеляційній скарзі позивач просив ухвалу судді від 16 січня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків судді фактичним обставинам справи. Вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки копію ухвали судді від 06 грудня 2019 року про залишення без руху позовної заяви він не отримав через невідомі йому причини, а тому і не мав змоги її виконати.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Відповідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали судді від 06 грудня 2019 року направлено позивачу за адресою, яка зазначена в позовній заяві.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 було повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із тим, що позивач не усунув недоліків своєї позовної заяви. При цьому суддя посилався на повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого рекомендований лист з копією ухвали про залишення позовної заяви без руху повернувся до суду з поштовою відміткою «через не запит» та прийшов до висновку, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду
Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини та наведені правові норми, на переконання апеляційного суду, викладений в ухвалі від 16 січня 2020 року висновок судді про наявність підстав для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 127 Кодексу адміністративного судочинства України є помилковим.
Відповідно до приписів частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що при поверненні позовної заяви ФОП ОСОБА_1 суддя першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, а тому оскаржувану ухвалу від 16 січня 2020 року слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі № 260/1705/19 та направити справу для продовження розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді І. М. Обрізко
Я. С. Попко