Справа № 560/2441/19
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
02 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамент захисту економіки Національної поліції України про зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просить:
- зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України призначити та виплатити ОСОБА_1 , інваліду ІІІ групи одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України №4 від 11.01.2016, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язати Національну поліцію України в особі Департаменту захисту економіки Національної поліції України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні згідно з абзацом 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірах 50 % місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2019 позов задоволено:
- зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України призначити та виплатити ОСОБА_1 , інваліду ІІІ групи одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України №4 від 11.01.2016, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язано Національну поліцію України в особі Департаменту захисту економіки Національної поліції України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні згідно з абзацом 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірах 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2019 скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням відповідно до його рапорту з 05.12.2018, а інвалідність йому встановлена лише 13.02.2018, тобто вже після розірвання трудового договору між працівником та роботодавцем, тому враховуючи вимоги пункту 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» правові підстави для підготовки та затвердження висновку і відповідно призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги на його заяву (рапорт) від 13.03.2019 у Департаменту були відсутні.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.12.2018 №322 о/с капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 20.12.2018.
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0038803 від 13.02.2019 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, травма ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Згідно довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії серії АГ № 0024996 від 13.02.2019 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачу встановлено 50% ступінь втрати професійної працездатності.
12.03.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
За результатами поданих матеріалів, відповідач направив позивачу письмове повідомлення від 05.04.2019 №4256/39/03-2019, в якому зазначено, що поданий пакет документів повертається заявнику із зазначенням підстав повернення: відсутність у позивача права на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", оскільки причина звільнення не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Позивач звернувся до заступника Голови начальника Департаменту захисту економіки із заявою, в якій просив винести наказ, яким внести зміни до Наказу заступника Голови начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 322 о/с від 13.12.2018, а саме вказавши підставу його звільнення за станом здоров'я, а не за власним бажанням.
Відповідач відповіддю № М-685 від 02.05.2019 повідомив позивача про відсутність можливості внесення таких змін, оскільки постанову медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" №2, було винесено на підставі протоколу №2 від 28.01.2019, тобто після звільнення зі служби в поліції, а також в ній не зазначено інформації про непридатність поліцейського до служби.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Департамент захист економіки Національної поліції України протиправно та необґрунтовано відмовив позивачу в отриманні одноразової грошової допомоги відповідно до положень статей 97, 99 Закону України "Про Національну поліцію" і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4, у зв'язку із отриманням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, не надавши жодної обґрунтованої підстави, що передбачені законодавством, для відмови у наданні такого дозволу.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивача за власним бажанням не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції, оскільки таке вузьке розуміння правової норми містить ознаки негативної дискримінації осіб, яким визначено інвалідність під час проходження служби в поліції, а також осіб, які звільнилися зі служби в поліції з інших підстав, ніж за станом здоров'я.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи виходить зі слідуючого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон України «Про Національну поліцію» 02 липня 2015 року №580-ІV (далі - Закон №580-ІV).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-ІV одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1. інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3. причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок № 4).
Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
Перелік документів для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський, що подається за останнім місцем проходження служби, визначений в п. 5 Розділу ІІІ Порядку №4.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0038803 від 13.02.2019 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, травма ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків. (а.с.15).
Згідно довідки Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії серії АГ НОМЕР_1 0024996 від 13.02.2019 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачу встановлено 50% ступінь втрати професійної працездатності. (а.с.14).
Звільнення позивача зі служби в поліції відбулось з 20.12.2018 відповідно до п. 7 частини першої ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням) згідно наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України №322 о/с від 13.12.2018 (а.с. 13).
Тобто, позивачу дійсно було встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції протягом трьох місяців після його звільнення, але звільнений він був не через хворобу, а за власним бажанням.
Отже, як було зазначено вище, однією з умов для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 частини першої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є дотримання зв'язку із причиною/підставою звільнення особи з поліції внаслідок саме захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, тобто згідно п. 2 частини першої ст.77 Закону № 580 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).
Враховуючи, що наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.12.2018 №322 о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п. 7 (за власним бажанням) частини першої ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», а не за п. 2 (через хворобу) частини першої ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», тому підстави для задоволення позову відсутні.
Щодо посилань позивача та суду першої інстанції на те, що звільнення його за власним бажанням не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції є необґрунтованим та не відповідає положенням Закону України «Про Національну поліцію», оскільки зміст ч. 1 ст. 97 цього Закону вказує на вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, розширеному тлумаченню дана норма Закону не підлягає.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 22.01.2019 у справі №2340/2663/18; від 15.04.2019 у справі №823/1798/18; від 10.10.2019 у справі №822/1083/18.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що положення ч.1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" не визнано неконституційними, не скасовано, такі є чинними.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача відсутня одна з обов'язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме,причиною звільнення такої особи повинна бути хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, а оскільки причиною звільнення позивача є власне бажання (що не заперечується останнім), то відповідач правомірно відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Отже, судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.