Справа № 129/1724/16-а
04 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року за виключними обставинами, в якій просив скасувати вказану постанову та залишити без змін постанову Гайсинського районного суду від 26 липня 2016 року по даній справі.
В обгрунтованні заяви позивач послався на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На переконання заявника визнання Конституційним судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції в 2017 році, є виключною обставиною у даній адміністративній справі і є підставою для її перегляду.
Відповідно до ч.2 ст.368 КАС України розгляд заяви відбувається в порядку письмового провадження.
До початку розгляду справи ОСОБА_1 подано заяву про заміну відповідача у справі його правонаступником ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Згідно ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Зважаючи на те, що управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заявника та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 13.12.2004 отримує пенсію відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру".
20.07.2016 позивач звернувся до УПФУ у Гайсинському районі з заявою про перерахунок отримуваної пенсії з урахування довідки прокуратури Вінницької області №18/200 вих-16 від 08.06.2016.
Листом №1203/06-31/02 від 21.07.2016р. Управління відмовило позивачу у перерахунку пенсії, роз'яснивши, що оскільки згідно п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 з 01 червня 2015 року скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів, в тому числі Закону України « Про прокуратуру», у зв'язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Не погоджуючись з такими діями органу пенсійного фонду ОСОБА_1 звернувся до суду.
Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.07.2016 позов задоволено частково:
-визнано протиправними дії УПФУ у Гайсинському районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Вінницької області №18/200 від 08.06.2016 року;
-зобов'язано УПФУ у Гайсинському районі здійснити позивачу перерахунок та виплату призначеної пенсії, з 20.07.2016 відповідно до ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру" (в редакції 09.08.2003 року) в розмірі 90 % від суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Вінницькій області №18/200 від 08.06.2016 року, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати перерахованою сумою пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набранням чинності 15 липня 2015 року Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) втратили чинність положення статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури. При цьому, Закон № 1697-VII не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Визначення таких умов та порядку покладено на Кабінет Міністрів України ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, п.13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІI. Оскільки на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Уряд відповідний нормативно-правовий акт не прийняв, а відповідач по справі є територіальним органом виконавчої влади, який керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою ст.50-1 Закону №1789-XII.
Розглядаючи заяву про перегляд вищезазначеного судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів виходить зі слідуючого.
Так, підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч.5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
При цьому, частиною 6 ст. 361 КАС України унормовано, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Так, рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 справа N 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону №1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, саме з 13 грудня 2019 року втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
А тому, саме з 13.12.2019, з дня втрати чинності положеннями ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, саме з 13.12.2019 втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
Таким чином, частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII в первинній редакції підлягає застосуванню з 13.12.2019 року.
Враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, не були визнані неконституційними, останні підлягали застосуванню відповідачем.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 не впливає на спірні правовідносини, що виникли раніше.
У зв'язку із викладеним, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 не є виключною обставиною для перегляду постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2017 у справі № 129/1724/16-а.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 або до суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 у даній справі, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови про перегляд якої просив заявник.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.