ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" березня 2020 р. справа № 300/2672/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), в якій просить суд: визнати протиправною відмову відповідача щодо перерахунку позивачу розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби та здійснити виплату суми перерахунку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проходження військової служби в Збройних Силах України ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення, до складу якого входила щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація, що підтверджується довідкою про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 13.05.2019 №350/402/354/ПС. При звільненні позивача з військової служби йому нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 80974,95 грн. без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди. 11.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації. Однак листом № 350/402/905/ПС від 10.12.2019 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що нормативними актами не передбачено включення додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до виплат, які враховуються при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні. ОСОБА_1 зазначив, що згідно довідки від 13.05.2019 №350/402/354/ПС він більше 24-х місяців підряд перед звільненням отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення. Окрім цього, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а тому, на думку позивача, вона також має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Ухвалою суду від 03.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Відповідач 21.01.2020 подав відзив на позовну заяву. У даному відзиву відповідач позовних вимог не визнав. Зазначив, що під час виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідач керувався виключно законами та наказами, які на той момент не суперечили чинному нормативно-правовому законодавству. Просив залишити позов без задоволення (а.с. 18-20).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2017 № 9-РС звільнений у запас за пунктом “а” (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2017 № 158 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.4). Вислуга років у Збройних Силах України становить календарна 25 років 01 місяць 7 днів, пільгова - немає.
ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу по звільненню за 23 календарних роки, що підтверджується копією витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2017 № 158 (а.с.4).
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 27.07.2017 отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою № 0901005645 (Міноборони) від 27.07.2017 (а.с.6).
27.08.2019 Івано-Франківський окружний адміністративний суд за результатом розгляду справи № 300/1320/19 задовольнив повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 27.07.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення (а.с.7-8).
11.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про проведення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, яку позивач отримував під час проходження військової служби, та здійснити виплату суми перерахунку (а.с.9).
10.12.2019 Військова частина НОМЕР_1 листом № 350/402/905/ПС повідомила ОСОБА_1 , що нормативними актами не передбачено включення додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до виплат, які враховуються при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачена ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для проведення перерахунку (а.с.10).
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо перерахунку позивачу розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просив зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби та здійснити виплату суми перерахунку.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ (надалі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
У свою чергу, порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329 (в редакції, чинній на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби).
Порядок виплати грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби регламентовано розділом ХХХVIIІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Так, пунктом 38.1 розділу ХХХVIIІ вказаної Інструкції визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до пункту 38.6 розділу ХХХVIIІ Інструкції військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення); які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.
Позивач зазначив, що під час звільнення з військової служби йому виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 80974,95 грн., однак розрахунок такої одноразової грошової допомоги проведено без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації.
Суд звертає увагу на те, що порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди визначено Інструкцією про розмір і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 № 550 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2016 за № 1470/29600 (в редакції, чинній на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби).
Згідно з пунктом 5 зазначеної Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
При цьому, щомісячна додаткова грошова винагорода встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій” (чинної, на час проходження військової служби позивачем).
Так, пунктом 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 передбачена виплата винагороди:
1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):
з 01 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 01 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010).
Відповідно до пункту 8 Інструкції про розмір і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 № 550, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 9 Інструкції про розмір і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 № 550 розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Суд звертає увагу на те, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.
Так, в постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду в справі № 522/2738/17 зазначила, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2019 за № 350/402/354/ПС про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з липня 2015 року по червень 2019 року, позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням (а.с.5). Таким чином, суд вважає, що за таких обставин додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 16.05.2019 в справі № 826/11679/17.
Щодо включення для перерахунку позивачу розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення, то суд вказує на таке.
Довідка Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2019 за № 350/402/354/ПС про грошове забезпечення ОСОБА_1 містить відомості про те, що позивач отримував індексацію доходів в період з липня 2015 року по грудень 2015 року (а.с.5).
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 за № 2017-ІІІ (надалі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно із частиною 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 за №1282-ХІІ (надалі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно з статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Так як індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також враховуючи обставину врегулювання здійснення індексації окремим законом, до якого стаття 9 Закону № 2011-XII містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, який підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (в подальшому 103 відсотка). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
При цьому, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 522/9655/16-а та у постанові від 23.04.2019 у справі № 345/3722/16-а.
Окрім цього, Верховний Суд в постановах від 24.10.2018 у справі № 820/3211/17 та від 10.05.2019 у справі № 820/5285/17 зазначив, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
В даному випадку суд встановив, що 27.08.2019 Івано-Франківський окружний адміністративний суд за результатом розгляду справи № 300/1320/19 задовольнив повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 27.07.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та сум індексації грошового забезпечення (а.с.7-8).
Вказаним рішенням від 27.08.2019 в справі № 300/1320/19, яке набрало законної сили 04.11.2019, судом визнано право позивача на отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, до якого включені щомісячна додаткова грошова винагорода та індексація.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити: визнати протиправною відмову відповідача щодо проведення позивачу перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації грошового забезпечення, які позивач отримував під час проходження військової служби; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби та здійснити виплату суми перерахунку.
Що стосується дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом, то суд звертає увагу на положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постановах від 13.03.2019 в справі № 807/363/18 та від 10.05.2019 в справі № 820/5285/17.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 (код - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) щодо перерахунку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби та здійснити виплату суми перерахунку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код - АДРЕСА_3 .
Суддя Главач І.А.