04 березня 2020 року № 320/2322/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Хімтрансагро» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання рішень суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Торговий дім «Хімтрансагро» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18 березня 2019 року № 1109167/42571261 про відмову у проведенні реєстрації в ЄРПН податкової накладної Приватного підприємства «Торговий дім «Хімтрансагро» від 27 лютого 2019 року № 13;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 13 від 27 лютого 2019 року, виписаної постачальником ПП «ТД «Хімтрансагро» покупцю ТОВ «Амоній Груп» на суму 528 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 88 000,00 грн., днем її фактичного подання до реєстрації - 27 лютого 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було виконано визначені законом вимоги, необхідні для реєстрації податкової накладної, а саме, складено податкову накладну від 27.02.2019 № 13 за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 13.12.2015 (із змінами та доповненнями) із заповненням всіх обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 201 ПК України та направлено її на реєстрацію до ЄРПН, адміністратором якого виступає ДФС України. Відмовляючи у реєстрації податкової накладної, контролюючий орган, в оспорюваному рішенні, не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскаржуване рішення від 18.03.2019 не містить жодної інформації щодо невідповідності податкової накладної законодавчо встановленій формі або щодо порушення законодавства при її складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН. Більш того, отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідну податкову накладну.
На думку позивача, прийняте відповідачем рішення не містить чіткої підстави для його прийняття, у зв'язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правила спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
11 червня 2019 року представником відповідачів через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву в якому у задоволенні адміністративного позову просив відмовити. Стверджував, що позивачем до контролюючого органу не було подано первинних документів щодо транспортування придбаного та реалізованого товару, зберігання такого товару, навантаження/розвантаження товару. Крім того, подана до ДФС України скарга на рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, за результатами її розгляду, була залишена без задоволення.
16 липня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що після реєстрації податкової накладної від 27 лютого 2019 року № 13 ПП «ТД «Хімтрансагро» подано до комісії ДФС України документи, передбачені п. 14 Порядку № 117, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У спірному рішенні комісії ДФС фактично лише процитовано положення пункту 14 Порядку № 117 та не наведено мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено яких саме документів, окрім тих, що були надані позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Отримання ТОВ «Амоній Груп» аміаку рідкого технічного в кількості 48,00 тон від ПП «Хімтрансагро» підтверджується долученими до матеріалів справи первинно-бухгалтерськими документами, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств. Оплата позивачу отриманого товару підтверджується наявними платіжними дорученнями.
16 липня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без його участі, в порядку письмового провадження. Представник відповідачів залишив розгляд даного клопотання на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне підприємство «Торговий дім «Хімтрансагро» зареєстроване як юридична особа 24 жовтня 2018 року за адресою: 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 2, офіс 201 (ідентифікаційний код - 42571261).
Основним видом діяльності позивача згідно КВЕД 01.61 є - допоміжна діяльність у рослинництві (основний).
14 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімтрансагро» (продавець) та Приватним підприємством «Торговий дім «Хімтрансагро» (покупець) укладено договір № 14/02-19. За умовами якого, продавець продає, а покупець купує з доставкою аміак рідкий ГОСТ 6221-90 в кількості 330,00 тон в подальшому «товар». Приймання товару по кількості і якості проводиться в порядку і терміни встановлені ГОСТом і діючими інструкціями Держарбітражу СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення №П-6 від 15.06.1965 та якості №П-7 від 25.04.1966. У випадку невідповідності товару вимогам ГОСТ, або виявленню його недостачі, приймання товару покупцем проводиться згідно «Інструкції по прийманню продукції виробничо-технічного призначення в кількості і якості» в присутності представників обох сторін. Ціна товару з доставкою за 1 тонну з урахування ПДВ становить - 13 000,00 грн. Вартість партії товару з доставкою по договору складає без ПДВ - 3 575 000,00 грн., ПДВ - 715 000,00 грн. Загальна вартість договору 4 290 000,00 грн. Покупець зобов'язаний оплатити та прийняти товар згідно встановлених рахунків. Продавець зобов'язується відвантажити в повному обсязі товар після отримання 100% попередньої оплати від покупця, а покупець прийняти товар до 15 травня 2019 року. Графік та місце відвантаження узгоджується сторонами додатково. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх обов'язків сторонами.
Виконання умов договору підтверджується рахунком на оплату від 27 лютого 2019 року № 26 на придбання 48,00 тон аміаку рідкого технічного загальною вартістю 624 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 104 000,00 грн., платіжним дорученням від 27 лютого 2019 року № 18 на перерахування ТОВ «Хімтрансагро» 624 000,00 грн. в рахунок оплати за поставлений аміак рідкий технічний.
15 лютого 2019 року між Приватним підприємством Торговий дім «Хімтрансагро» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амоній Груп» (покупець) укладено договір № 15/02-19. За умовами якого, продавець продає, а покупець купує з доставкою аміак рідкий ГОСТ 6221-90 в кількості 250,00 тон в подальшому «товар». Приймання товару по кількості і якості проводиться в порядку і терміни встановлені ГОСТом і діючими інструкціями Держарбітражу СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення №П-6 від 15.06.1965 та якості №П-7 від 25.04.1966. У випадку невідповідності товару вимогам ГОСТ, або виявленню його недостачі, приймання товару покупцем проводиться згідно «Інструкції по прийманню продукції виробничо-технічного призначення в кількості і якості» в присутності представників обох сторін. Ціна товару з доставкою за 1 тонну з урахування ПДВ становить - 13 200,00 грн. Вартість партії товару з доставкою по договору складає без ПДВ - 2 750 000,00 грн., ПДВ - 550 000,00 грн. Загальна вартість договору 3 300 000,00 грн. Покупець зобов'язаний оплатити та прийняти товар згідно встановлених рахунків. Продавець зобов'язується відвантажити в повному обсязі товар, а покупець прийняти товар до 15 травня 2019 року. Графік відвантаження та пункт доставки узгоджується сторонами. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх обов'язків сторонами.
На виконання цього правочину сторонами були вчиненні конкретні дії, що складають їх зміст. Операції по правочину були оформленні наступними первинними документами: рахунком на оплату від 15.02.2019 № 3 на придбання 250,00 тон аміаку рідкого технічного загальною вартістю 3 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 550 000,0 грн., платіжним дорученням № 440 від 27.02.2019 на перерахування ТОВ «Амоній Груп» 528 000,000 грн. (в тому числі ПДВ 88 000,00 грн.) в рахунок оплати за поставлений аміак рідкий технічний.
1 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагроторг» (орендодавець) та Приватним підприємством «Торговий дім «Хімтрансагро» (орендар) укладено договір оренди № 01-03. Згідно умов якого, орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове володіння наступі транспортні засоби:
1.1. 1. DAF CF 85.460 р/н НОМЕР_1 , н/причіп-цистерна SDC SK-36B, р/н. НОМЕР_2 ;
1.1.2. DAF XF- 95.430, р/н. А1 НОМЕР_3 , н/причіп-цистерна SAMRO-SR334, р/н. НОМЕР_4 ;
1.1.3. DAF CF - 85.430, р/н. НОМЕР_5 , цистерна д/п небез.ван-С TROUILLET_ST-3340, р/н. НОМЕР_6 ;
1.1.4. DAF XF - 105.460, р/н. НОМЕР_7 , н/пр-цистерна небез-Е Robuste S 3803, р/н. СА НОМЕР_8 ;
1.1.5. DAF FT XF- 105.460, р/н. НОМЕР_9 , н/пр-цистерна-Е PACTON 3139, р/н. НОМЕР_10 ;
1.1.6. DAF XF - 95.480, р/н. НОМЕР_11 , н/причіп-цистерна Е, LEC1TRAILER-LTP-3E, р/н. НОМЕР_12 ;
1.1.7. DAF CF - 85.410; р/н. №: НОМЕР_13 , н/причіп-цистерна НОМЕР_14 , р/н. НОМЕР_15 ;
1.1.8. DAF ТЕ 95, р/н. НОМЕР_16 , н/причіп-цистерна KRONESDC 27, р/н. НОМЕР_17 ;
1.1.9. DAF FT XF - 105.410, р/н. НОМЕР_18 , н/пр-цистерна-Е KRONE SDP 24, р/н. НОМЕР_19 ;
1.1.10. DAF CF - 85.430,р/н. НОМЕР_20 , н/причіп-цистерна KRONE, р/н. НОМЕР_21 ;
1.1.11. DAF 95.380, р/н. НОМЕР_22 , н/причіп-цистерна SCHMITZSCS 24, р/н. НОМЕР_23 ;
1.1.12. DAF XF 105.460 р/н НОМЕР_24 ; напівпричіп цистерна Е SCHMITZ PR 22 р/н НОМЕР_25 ;
1.1.13. КАМАЗ- 5410; р/н. НОМЕР_26 ; н/причіп-цистерна - Е ОДАЗ 9370, р/н. НОМЕР_27 ;
1.1.14. КАМАЗ - 5410; р/н. НОМЕР_28 ; н/причіп-цистерна - Е ОДАЗ 9370, р/н. НОМЕР_29 ;
1.1.15. КАМАЗ - 5410; р/н. НОМЕР_30 ; н/причіп-цистерна - Е ОДАЗ 9370, р/н. НОМЕР_31 ;
1.1.16. КАМАЗ - 5410; р/н. НОМЕР_32 ; н/причіп-цистерна небез-Е ОДАЗ 9370, р/н. НОМЕР_33 ;
1.1.17. КАМАЗ-5460; р/н. НОМЕР_34 ; напівпричіп-цистерна VANHOOL ЗВ 2010, р/н. НОМЕР_35 , в т.ч. пакет документів, який потрібно для перевезення (маршрути, тех. паспорти на автомобілі та ін.)
Стан (якість), кількість орендованої техніки на момент передачі в оренду зазначається в акті приймання-передачі майна. Майно використовується орендодавцем для господарської діяльності. Орендна плата встановлюється орендодавцем в розмірі 1 000,00 грн. за один місяць використання техніки зазначеної в п. 1.1. даного договору Орендна плата сплачується орендарем орендодавцю протягом 2 (двох) банківських днів після закінчення календарного місяця, в якому використовувалося майно. Зміна розміру орендної плати відображається в додатковій угоді до даного договору. Орендодавець зобов'язується передати майно орендарю протягом 10 (десяти) днів з моменту укладення даного договору. Приймання передача майна проводиться з участю уповноважених представників сторін із складанням акта приймання-передачі із зазначенням фактичного стану майна. Майно передбачене в договорі повинно бути повернуто орендодавцю по закінченні терміну оренди відповідно до п. 8.1. даного договору в справному стані з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації. Дія договору набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2020 року.
Майно зазначено у вищевказаному договорі оренди від 1 березня 2019 року передано орендарю Приватному підприємству «Торговий дім «Хімтрансагро» за актом приймання-передачі майна від 1 березня 2019 року, що є додатком № 1 до договору.
Також 1 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Великий Трикутник» (орендодавець) та Приватним підприємством «Торговий дім «Хімтрансагро» (орендар) укладено договір оренди № 1/03. Згідно умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне користування 22,5 кв.м нежитлового приміщення, яке розташоване в нежитловій будівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2, поверх другий, офіс № 201. Відновна вартість об'єкта оренди з урахуванням індексації складає 318 652,00 грн. Об'єкт оренди може використовуватися орендарем виключно для розміщення офісу орендаря (без права здійснення будь-якої виробничої діяльності, складського зберігання, організації торгової точки (оптової, роздрібної), закладу громадського харчування, а також без права здійснення інших дій, що суперечать вищезазначеному цільовому використанню. Стан об'єкта оренди, на момент передання в орендне користування: придатне для використання у відповідності до мети оренди, визначеної у п. 1.4. цього договору. Орендодавець передає орендарю у користування об'єкт оренди після виконання орендарем пп. 5.1.-5.2 цього договору. Передача об'єкта оренди оформляється актом прийому-передачі об'єкта оренди, який складається в двох примірниках. Орендар передає орендодавцю об'єкт оренди в день закінчення строку дії цього договору чи дострокового його припинення. Передача об'єкта оренди оформляється актом прийому-передачі об'єкта оренди, який складається у двох екземплярах і підписується сторонами (їх повноважними представниками). Розмір орендної плати за перший місяць оренди становить 675,00 грн. з ПДВ. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць. Індексація орендної плати здійснюється у випадку, якщо індекс інфляції перевищує 130%. Якщо індекс інфляції не перевищує 130% орендна плата сплачується орендарем в розмірі, визначеному за попередній місяць оренди. Орендодавець вправі збільшити розмір орендної плати. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року включно. Строк оренди починається з моменту передачі об'єкту оренди по Акту приймання-передачі орендарю і закінчується в день закінчення строку дії цього договору.
Майно, що є предметом договору оренди від 1 березня 2019 року, передано орендарю Приватному підприємству «Торговий дім «Хімтрансагро» за актом здачі-приймання нежилого приміщення, що є додатком № 1 до договору.
27 лютого 2019 року Приватним підприємством «Торговий дім «Хімтрансагро» було підготовлено і подано для реєстрації через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України податкову накладну № 13.
13 березня 2019 року позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9044753458, відповідно до якої податкову накладну від 27 лютого 2019 року № 13 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано наступне: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2814 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН».
Позивачем на адресу контролюючого органу було надіслано таблицю даних платника податку та лист-пояснення з копіями документів, які підтверджували реальність проведених господарських операцій між Приватним підприємством «Торговий дім «Хімтрансагро» та його контрагентами. Зазначені обставини не були спростовані відповідачами.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення від 18 березня 2019 року № 1109167/42571261 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В якості підстави прийняття такого рішення зазначено про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивачем була подана скарга на вищезазначене рішення комісії ДФС, яка залишена без задоволення рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 8 квітня 2019 року №19933/42571261/2.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P <м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
За вимогами п. 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як убачається з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрацію податкової накладної від 27 лютого 2019 року № 13 зупинено через те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 р.) податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Згідно з п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до п. 13 зазначеного Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Проте, зі змісту Квитанції від 13 березня 2019 року вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку №117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Також, положеннями п. 7 Порядку №117 чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН/РК, це: відповідність критеріям (а не критерію) ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку. Тобто повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації.
Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за критерієм п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 75 %) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС; відсутність товару/послуги у Таблиці даних платника податку.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної від 27 лютого 2019 року № 13 не відповідає умовам критерію пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції від 13 березня 2019 року міститься лише загальне посилання на пп.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.
Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Як убачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як убачається з п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як вказано у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області 18 березня 2019 року № 1109167/42571261 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Під час розгляду справи ГУ ДФС у Київській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення від 18 березня 2019 року № 1109167/42571261. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 27 лютого 2019 року № 13.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача 27 лютого 2019 року № 13, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.
При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява № 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача 27 лютого 2019 року № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних,днем її фактичного подання до реєстрації - 27 лютого 2019 року.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем безпідставно було відмовлено у реєстрації податкової накладної 27 лютого 2019 року № 13, чим порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Зазначене свідчить, що право позивача на реєстрацію податкової накладної порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3 842,00 грн. згідно з платіжними дорученнями від 06.05.2019 № 84, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «Торговий дім «Хімтрансагро» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18 березня 2019 року № 1109167/42571261 про відмову у проведенні реєстрації в ЄРПН податкової накладної Приватного підприємства «Торговий дім «Хімтрансагро» (код ЄДРПОУ 42571261, місце знаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2, оф. 201) від 27 лютого 2019 року № 13.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України ( код ЄДРПОУ: 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 13 від 27 лютого 2019 року, днем її фактичного подання до реєстрації - 27 лютого 2019 року.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Хімтрансагро» (код ЄДРПОУ 42571261, місце знаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 2, оф. 201) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5А) судовий збір у сумі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 04.03.2020
Суддя Я.В. Горобцова