02 березня 2019 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/4304/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в інтересах якого діє Радченко Вікторія Юріївна,
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва
в складі судді Волошина В.О.
від 09 грудня 2019 року
у справі №761/46657/19 Шевченківського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2019 відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач, діючи через свого представника Радченко В.Ю. , звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала з наступних підстав.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року залишено без руху апеляційну скаргу з наданням строку для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. Згідно ухвали суду скаржнику необхідно було надати докази сплати судового збору у розмірі та порядку, визначених Законом України «Про судовий збір», а саме в сумі 2 102,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали від 07.02.2020 отримана 12.02.2020 уповноваженою особою ТОВ «Вердикт капітал», та представником ТОВ «Вердикт Капітал» - Радченко В.Ю. (а.с. 56, 57).
Разом з цим, вимоги, вказані в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконано та не усунуто недоліки у встановлений судом строк.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки, то апеляційна скарга не оформлена у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає повернення позовної заяви (апеляційної скарги).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимоги суду про надання доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Про повернення апеляційної скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 357 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в інтересах якого діє Радченко Вікторія Юріївна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Суддя О.Ф. Мазурик