Справа № 675/2238/19
Провадження № 1-кп/675/35/2020
"02" березня 2020 р. м.Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , представника потерпілої - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_7 , захисника - ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240000000151від 15.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
На розгляді Ізяславського районного суду перебуває кримінальне провадження №12019240000000151від 15.05.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не прибула, подала клопотання про проведення розгляду справи за її відсутності.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
В обґрунтування клопотання вказує, що на даний час зберігаються ризики того, що обвинувачений, у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, переховуватись від суду. Зазначив, що обґрунтуванням наявності даних ризиків є те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке є особливо тяжким, та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Крім того, останній ніде не працює, не має зареєстрованого місця проживання, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Зважаючи на викладене, прокурор вважає, що є виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримав.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував про ти задволення клопотання. Захисник ОСОБА_10 підтримав думку свого підзахисного.
Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши подане клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.
Ухвалою Ізяславського районного суду від 12.01.2020 року продовжено відносно ОСОБА_7 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.03.2020 року.
Таким чином, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки до 13.03.2020 року кримінальне провадження закінчене не може бути.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При розгляді даного питання судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», де вказано, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
ОСОБА_7 ставиться у вину вчинення особливо тяжкого умисного злочину, внаслідок якого сталася смерть людини, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, свідчать про існування певного суспільного резонансу через смерть ОСОБА_11 .
Водночас, за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 характеризується негативно, не має зареєстрованого місця проживання. Такі обставини вказують на відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків.
Свідки на даний час судом не допитані. Вказане, а також існування попередніх судимостей у ОСОБА_7 вказують на наявність таких ризиків, як можливість переховування обвинуваченого від суду, впливу на свідків в даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів.
Тобто обставини, які були підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не відпали, а зміна такого запобіжного заходу на більш м'який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу та вважає необхідним продовжити строк його дії, оскільки у даному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого, і саме такий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів.
Що ж до визначення розміру застави обвинуваченому, то суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства, приймаючи до уваги підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.176-178, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою задовольнити.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, а саме по 30 квітня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3