Справа № 336/7200/19
Пров. № 2/336/400/2020
29 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши справу за позовом військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6173 грн. 59 коп. вартості отриманого, але не зношеного речового майна.
В позові зазначив, що відповідач проходив військову службу за контрактом у військовій частині № НОМЕР_1 Національної гвардії України з 26 жовтня 2015 року по 24 липня 2018 року, будучи звільненим з військової служби у запас через службову невідповідність. Під час проходження служби військовослужбовцю речовим складом військової частини видане речове майно, строк експлуатації якого на момент звільнення військовослужбовця не сплив. Вартість недоношеного речового майна обчислюється сумою в 6137 грн. 59 коп. з урахуванням податку на додану вартість. Відповідно до «Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 475 від 07.06.2017 року, у разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна. Так як звільнення відповідача сталося у зв'язку із службовою невідповідністю, стягненню з нього на користь військової частини підлягає вартість речового майна, строк експлуатації якого на час його звільнення не сплив.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2019 року позов військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 направлений за підсудністю Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2019 року прийнято до розгляду і відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, надавши письмове звернення про задоволення позову і розгляд справи у його відсутність, яке містить згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.
За зазначених обставин суд у відповідності до ст. ст. 211, 223 ЦПК України вважає за можливе вирішувати справу без участі представника позивача.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце вирішення справи, до суду не з'явився, заяви про вирішення спору у його відсутність не надав.
Вказані обставини зумовили проведення заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оцінивши доводи позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з таких міркувань.
Судом встановлено, що відповідач з 26 жовтня 2015 року по 24 липня 2018 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині № НОМЕР_1 Національної гвардії України. Під час проходження служби відповідачем отримане речове майно, строк експлуатації якого на момент звільнення військовослужбовця не сплив. Вартість недоношеного речового майна обчислюється сумою в 6137 грн. 59 коп. з урахуванням податку на додану вартість. (а. с. 9-13).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно до вимог договору та цивільного законодавства.
Статтею 91 Закону України «Про соціальний і правовий заист військовослужбовців і членів їх сімей» та статтею 20 Закону України «Про національну гвардію України» встановлено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
«Інструкцією з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 475 від 07.06.2017 року, визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України, курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період та працівників.
Відповідно до ст. 2 розділу І «Інструкції…», яка містить поняття вживаних в ній термінів, речове майно - це предмети обмундирування, взуття, білизни, постільних речей, спорядження, спеціального, концертного та постового одягу, нагрудні знаки і знаки розрізнення, санітарно-господарське, культурно-просвітницьке та спортивне майно, верхолазне спорядження, спеціальне спорядження для службових собак, технічні засоби речової служби та запасні частини до них, інструмент та матеріали для пошиття, ремонту та хімічного чищення речового майна, намети, брезенти, декоративні тканини і килимові вироби, музичні інструменти для штатних військових оркестрів, прапори, папір, канцтовари, бланки та книги обліку і звітності, мило та мийні засоби
Як випливає із змісту ст. 18 розділу Ш «Інструкції…», у разі звільнення військовослужбовців, зокрема за службовою невідповідністю, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна.
Наявність речового майна, строк експлуатації якого не сплив, у відповідача та його вартість підтверджують надані суду позивачем письмові фактичні дані, піддавати сумніву достовірність яких у суду немає підстав і яким відповідач не протиставив жодних доказів.
Вирішуючи позов на користь позивача, суд виходить з того, що звільнення відповідача сталося у зв'язку із службовою невідповідністю, тому стягненню з нього на користь військової частини підлягає вартість речового майна, строк експлуатації якого на час його звільнення не сплив.
Відповідно до правил цивільного процесуального законодавства стягненню з відповідача на користь позивача підлягає і сплачена ним сума судового збору.
Керуючись ст. 15, 16, 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , МФО 820172, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ) 6137 грн. 59 коп. вартості речового майна, 1921 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення
Суддя О.В. Щаслива