провадження №2/279/465/20
Справа № 279/6719/19
"03" березня 2020 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Коваленко В.П.
за участю секретаря Петрук О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Перший Український Міжнародний банк », третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна, приватний виконавець округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню ,-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дубенчука Михайла Вікторовича звернулася до суду із даним позовом до відповідача ПАТ «Перший Український міжнародний банк» , в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4444 від 03 серпня 2017 року,вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною про стягнення з неї коштів на користь ПАТ « Перший Український міжнародний банк" в рахунок погашення заборгованості коштів у сумі 51143 гривні 63 копійки.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 29.01.2014 року отримала кредит в розмірі 34320,00 гривень. Лише в грудні 2019 року по місцю роботи їй було повідомлено про відрахування коштів на підставі постанови приватного виконавця Вольф Т.Л. про звернення стягнення на заробітну плату. Підставою відкриття виконавчого провадження слугувало винесення приватним нотаріусом виконавчого напису.
Вважає , що нотаріус Гамаль І.М. при вчиненні вказаної нотаріальної дії не дотрималася вимог Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальної дії, а саме наявна заборгованість не є безспірною; вона не отримала вимоги про усунення порушень.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Дубенчук М.В. підтримав вимоги довірительки з підстав , викладених в позовній заяві. Представник відповідача, приватний нотаріус та приватний виконавець в судове засідання не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів. Суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 29 січня 2014 року згідно кредитного договору ОСОБА_1 отри мала кредит в ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та частково проводила платежі.
03 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. вчинено виконавчий напис (а.с.22) , згідно якого підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" 51143,63 гривні заборгованості за кредитним договором.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. від 11.11.2019 відкрито виконавче провадження ВП №56053470 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.7).
Відповідно достатті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про нотаріат'та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів відведена Глава 14 Закону України «Про нотаріат'та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат'для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат'визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року№ 1172(далі - Перелік документів). При вчиненнівиконавчого написунотаріус повиненперевірити,чи поданона обґрунтуваннястягнення документи,зазначені увказаному Перелікудокументів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат'та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За наслідками аналізу вищенаведених норм права можна дійти наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
За таких обставин, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат'у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат'у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року в справі №137/1666/16-ц із подібних правовідносин.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265,268 Цивільно-процесуального Кодексу України, Законом України «Про нотаріат» , - суд
Позовні вимоги задовольнити .
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною №4444 від 03.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 51143,63 гнривень коштів на користь Публівчного акціонерного товариства « Перший Український міжнародний банк"» .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Коваленко В.П.