Справа № 278/3481/19
Провадження №2/278/69/20
28 лютого 2020 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.
секретаря с/з - Талавєр Т.Ю.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Новогуйвинсьвої селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
В шестимісячний термін позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки юридично необізнаний та дізнався про наявність спадщини після спливу строку для прийняття спадщини.
Доводи учасників справи.
Позивач позов підтримав з підстав зазначених в ньому та просив його задовольнити.
Представник відповідача Новогуйвинської селищної ради Житомирського району та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов визнали.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Зміст фактичних обставин справи.
З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Озерне Житомирського району у віці 62 роки помер ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №77 (а.с.4).
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого та спадкоємцем за законом (ст.1265 ЦК України) (а.с.12).
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н.В. від 10 грудня 2019 року позивачу відмовлено у вчинення нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини (а.с.25).
Встановленим судом фактам відповідають спадкові правовідносини, які регулюються Конституцією України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до положень ст.ст.213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 Постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах на спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З наведеного вище вбачається, що суд наділений правом визначити спадкоємцеві додатковий строк для прийняття спадщини лише в тому випадку коли такий строк пропущено з поважних причин. При цьому, з врахуванням викладених обставин справи, істотне значення для правильного вирішення спору є встановлення моменту коли спадкоємець дізнався про смерть спадкодавця. Обов'язком спадкоємця є доведення поважності пропуску строку для прийняття спадщини перед судом, а саме з моменту її відкриття до моменту звернення до нотаріуса з відповідною заявою.
Матеріали справи не містять відомостей про дату коли позивач дізналася про смерть батька, а також належних доказів на підтвердження таких обставин, крім того, ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження доводів викладених у позовній заяві щодо поважності пропуску ним строку на прийняття спадщини.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12, ч.ч.5, 7 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Мотиви з яких виходить суд.
За таких обставин, суд вважає позов безпідставним та таким, який не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 336, 341, 346, 392, 1235, 1236 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 80, 81, 82, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Новогуйвинсьвої селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклик) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. В. Зубчук