Справа № 22-780/09
Головуючий у 1 інстанції - Супрун Г.Б.
Доповідач - Українець Л.Д.
21 січня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду міста Києва В складі: головуючого - Українець Л.Д. суддів - Черненко В.А.
Поливач Л.Д. при секретарі - Мороз О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
встановила:
У січні 2008 року ОСОБА_3. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1., ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Мотивував свої вимоги тим, що 20 березня 2006 року о 20-00 годині на перехресті вулиць Будівельників та Червоноткацькій в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за його участю та ОСОБА_1. Дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «ЗАЗ-Деу» номерний знак НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний йому автомобіль «Фольксваген-Бора»» реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим йому заподіяно матеріальну шкоду. Цивільна відповідальність ОСОБА_1. була застрахована в ВАТ УСК «Дженералі-Гарант» на умовах обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Доповнивши та уточнивши позовні вимоги позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_1.:
• на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 45 136 грн. 99 коп.,
• суму інфляційних нарахувань за період з часу проведення фактичних витрат на відновлення пошкодженого автомобіля в розмірі 24 050 грн. 91 коп.,
• збитки в розмірі 6 000 грн., як понесенні ним за надання йому юридичної допомоги адвоката під час провадження у справі про адміністративне правопорушення,
• 7 450 грн. у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
З ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант» позивач просив стягнути на свою користь страхове відшкодування за шкоду, пов'язану з пошкодженням в дорожньо-транспортній пригоді належного йому транспортного засобу в розмірі 24 990 грн. та страхове відшкодування за заподіяну йому моральну шкоду.
Також позивач просив вирішити питання розподілу судових витрат. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2008 року позов ОСОБА_3. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 45 136 грн. 99 коп., моральну шкоду в розмірі 2 500 грн, а також понесені судові витрати в розмірі 451 грн. і 8 грн. 50 коп. по сплаті судового збору за моральну шкоду та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 48 126 грн. 49 коп.
Стягнуто з ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант» на користь позивача страхове відшкодування за шкоду, пов'язану із пошкодженням транспортного засобу в розмірі 24 990 грн., судовий збір в розмірі 249 грн., а всього 25 2389 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_3.
Зазначив, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим, ухваленим на основі не доведених обставин та висновків суду, що не відповідали дійсним обставинам справи, а отже є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд не ухвалив заочне рішення, розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
В апеляційній скарзі представник позивача зазначає, що він не погоджується з рішенням суду в частині вини відповідача в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Розглянувши скаргу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволені апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3. про відшкодування майнової та моральної шкоди на його користь з ОСОБА_1., суд обґрунтовано виходив з наданих доказів щодо вини відповідача в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
В своєму рішенні суд підставно послався на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 16 червня 2006 року про закриття провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП якою встановлено, що ОСОБА_1., здійснюючи лівий поворот на вул. Червоноткацьку на регульованому перехресті, не надав дороги автомобілю під керуванням позивача, чим порушив пункти 10.1, 16.6 ДПР України. Провадження у справі закрито за спливом строку притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд міста Києва 23.05.2008 року в задоволені скарги ОСОБА_1. на постанову відмовив і постанова є чинною.
Постановою першого заступника Голови Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2007 року закрито провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і таким чином його вина в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди виключена.
Предметом судового дослідження був висновок судової автотехнічної експертизи, проведеної спеціалістом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.04.2007 року з участю в судовому засіданні експерта, який проводив дослідження та підтримав свій висновок в судовому засіданні.
В апеляційній скарзі представник відповідача не погоджується з висновком авто технічної експертизи, проте не надав суду доказів про скасування Постанови Апеляційного суду міста Києва від 31 жовтня 2007 року якою встановлено, що вини ОСОБА_3. в скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди не встановлено. Цією постановою дано оцінку зазначеному висновку Київського НДІ судових експертиз.
Суд на законних підставах відмовив в задоволені клопотання про проведення експертизи в іншій експертній установі, оскільки дійшов висновку, що таке клопотання є безпідставним. Наданий висновок спеціаліста був проведений за ініціативою відповідача та на підставі вихідних даних, ним зазначених і не є підставою для скасування рішення суду.
Щодо розміру спричиненої майнової та моральної шкоди, то суд виходив з наданого висновку спеціаліста-товарознавця і доказів позивача. На спростування цього відповідач не надав суду жодного доказу та не зазначив про це в апеляційній скарзі.
Не є підставою для скасування рішення суду і доводи апеляційної скарги, що суд розглянув справу у відсутності відповідача та його представника та не ухвалив заочне рішення.
Такі доводи суперечать вимогам закону.
В суді апеляційної інстанції безспірно встановлено, що відповідач та його представник були повідомлені про час та місце розгляду справи в суді (а.с.189) і не повідомили суд про причини неявки в судове засідання в день ухвалення рішення судом, не зверталися до суду з заявою про відкладення розгляду справи. Це було не перше судове засідання, свої пояснення ОСОБА_1 давав у попередніх судових засідання та мав всі можливі надати докази до суду з огляду на те, що справа була в провадженні суду з січня 2008 року.
Оскільки в справі був інший відповідач, який приймав участь у судовому засіданні в день ухвалення рішення суду, відповідно суд не міг ухвалити заочне рішення. Суд діяв в межах правового поля ч.4 ст. 169 та ч.2 ст. 77ЦПК України.
Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам і підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.