Справа 22-428
Головуючий в суді 1 інстанції - Клочко
Доповідач - Дербенцева
29 січня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі: Головуючого - судді Дербенцевої Т.П. Суддів - Шахової О.В. Желепи О.В. При секретарі Воробей Ю.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою через представника, на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 1 жовтня 2008 року в справі за позовом Моторного (транспортного ) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування
В червні 2007 року Моторним ( транспортним ) страховим бюро України (далі - МТСБ У) заявлений вказаний позов.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 6 жовтня 2005 року сталася ДТП, учасниками якої були водії - ОСОБА_2., який управляв автомобілем ВАЗ-21013 держномер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3., та ОСОБА_1, який управляв автомобілем ГА33110 держномер НОМЕР_2 В результаті ДТП була пошкоджена автомашина ВАЗ 21013, якою управляв ОСОБА_2., цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. застрахована.
Позивач також вказав, що ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_1., який добровільно не відшкодував завдану пошкодженням автомобіля шкоду. Посилаючись на ці обставини і на те, що МТСБУ виплатило ОСОБА_2. завдану в результаті пошкодження автомобіля шкоду в сумі 7198 гр.93 коп. та 630 гр., сплачених за проведення експертного дослідження, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму та судові витрати.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 1 жовтня 2008 року позов задоволений.
В апеляційній скарзі, поданій через представника, відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким в позові відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не з»ясував належним Чином обставини справи, не дав належну оцінку набутим доказам, а тому ухвалив незаконне рішення.
Заслухавши доповідь суді Апеляційного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що з вини відповідача ОСОБА_1. 6 жовтня 2005 року сталася ДТП, який управляючи автомобілем ГАЗ 3110 держномер НОМЕР_1, порушив п.13.1 Правил дорожнього руху.
В результаті ДТП була пошкоджена автомашина ВАЗ 21013 держномер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3. Вказаний автомобіль ВАЗ був забезпечений, тобто в даному випадку - він зазначений в договорі страхування цивільно-правової відповідальності ( страховому полісі) ОСОБА_2., який під час ДТП за дорученням ОСОБА_3 знаходився за кермом автомобіля ВАЗ.
Сума матеріального збитку у зв»язку з пошкодженням автомобіля встановлена звітом спеціалістів.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. не була застрахована. Сума збитків за пошкодження автомобіля ВАЗ була виплачена позивачем ОСОБА_2, який згідно дорученню від ОСОБА_3 мав право не тільки на керування її автомобілем, а й отримувати кошти у відшкодування шкоди в разі пошкодження автомобіля ВАЗ.
Доводи апелянта про те, що він не винний в ДТП спростовуються постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 1 грудня 2005 р. про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності. Ця постанова ОСОБА_1 була оскаржена лише через два роки, вже після пред»явлення позивачем позову в цій справі. Як пояснив представник відповідача Апеляційним судом м.Києва скарга ОСОБА_1. на постанову від 1 грудня 2005 р. відхилена.
Посилання апелянта на неповне з»ясування обставин справи спростовуються матеріалами справи. З журналів судового засідання суду першої інстанції вбачається, що клопотань про призначення експертизи та про виклик свідків в суді першої інстанції не заявлялося. Письмовими поясненнями в адміністративному матеріалі 6 жовтня 2005 року ОСОБА_1 фактично визнав свою вину в ДТП, при цьому вказав, що свідків немає.
Суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку набутим доказам та ухвалив законне рішення, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану через представника, відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2008 року залишити без змін.