Справа № 9548
Головуючий у 1-й інстанції: Цокол Л.І.
Доповідач: Штелик С.П.
28 січня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м.Києва в складі: Головуючого судді: Штелик С.П. Суддів: Горелкіної Н.А., Ратнікової В.М.
при секретарі Ленській І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років.
Заслухавши доповідь судді Штелик С.П., пояснення осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У листопаді 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити батьківство ОСОБА_2. відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, внести відповідні зміни в свідоцтво про народження сина, стягнути з відповідача аліменти на утримання сина та на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона з листопада 2006 року до травня 2007 проживала з відповідачем однією сім»єю, в січні 2007 року завагітніла та в вересні 2007 року народила сина, батьком якого є відповідач. Визнати своє батьківство відносно дитини відповідач відмовляється, що змусило позивачку звернутися до суду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2008 року позов було задоволено частково. Визнано, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком ОСОБА_3, якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила ОСОБА_1. Зобов»язано відділ реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві внести зміни до актового запису № 1669 від 19.10.2007 року про народження ОСОБА_3 стосовно визнання ОСОБА_2 його батьком. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1\4 частини всіх його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.11.2007 року та до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300, 00 грн. щомісячно на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку, тобто до 17.09.2010 року. Також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд безпідставно відмовив відповідачу в проведенні повторної судової генетичної експертизи, не взяв до уваги довідку медичної установи, згідно якої відповідач не може мати дітей, також незаконно стягнув з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з висновку експерта Київського міського бюро судмедекспертизи № 102 від 14.04.2008 року, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3 складає величину не менше 99, 99%. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 практично доведено.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно безпідставної відмови суду першої інстанції в проведенні повторної експертизи щодо батьківства
ОСОБА_2. відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, то колегія суддів також не вбачає підстав для проведення повторної експертизи.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Обґрунтовуючи клопотання про проведення повторної експертизи щодо батьківства ОСОБА_2., представник відповідача надала суду першої інстанції консультативний висновок лікаря-консультанта від 31.03.2008 року ( а.с.53), з якого вбачається, що ОСОБА_2 поставлено діагноз хронічний простатовезікуліт, екскреторно - токсична безплідність, однак з цього висновку не вбачається, чи є безплідність повною, з якого часу вона виникла ( дитина була зачата в січні 2007 року), а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволення клопотання про проведення повторної експертизи. При розгляді справи в апеляційній інстанції представник відповідача також заявила клопотання про проведення по справі повторної експертизи, та надала висновок лікаря від 13.01.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 звертався зі скаргами на безплідний шлюб на протязі 5 років. У висновку зазначено, що в аналізі еякулята від 25.03.2008 року визначається помірна астенотератопіозооспермія (зміна якісного складу сперми, яка заключається в зниженні кількості активно-рухливих форм сперматозоїдів і збільшенні кількості патологічно змінених форм сперматозоїдів). Діагноз - простатовезікуліт, екскреторно - токсична форма безплідності. Колегія суддів також не вбачає підстав для проведення по даній справі повторної експертизи, оскільки надані довідки не свідчать про те, що ОСОБА_2 на момент зачаття дитини був повністю безплідним, а з висновку судово-медичної експертизи вбачається, що він є батьком ОСОБА_3 на 99, 99 %.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з ОСОБА_2. на користь позивачки 300, 00 грн. щомісячно на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, то колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Суд першої інстанції не врахував того, що згідно вищеназваної норми закону, право на утримання має лише дружина, яка перебуває з зареєстрованому шлюбі з батьком дитини, та постановив невірне рішення в цій частині.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300, 00 грн. щомісячно на її утримання до досягнення
дитиною трьохрічного віку, тобто до 17.09.2010 року, слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити. Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2008року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 300, 00 грн. щомісячно на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку, тобто до 17.09.2010 року, скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.