Справа №2-334/09
19 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді - Луганського В.І.,
при секретарі Бірюкової О.О.,
розглянув цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен банк
Аваль" в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_1 про
стягнення заборгованості за кредитним договором, -
13 червня 2008 року ВАТ „Райффайзен банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції звернувся до ОСОБА_1 із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що ЗО січня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен банк Аваль" в особі Луганської обласної філії, і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0000/74/546, згідно умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 297 000, 00 дол. США, з виплатою процентів за його користування в розмірі 12, 5 % річних, з кінцевим терміном повернення - 29 січня 2006 року.
Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, позивач 31 січня 2006 року згідно заяви на видачу готівки № 1/265 надав відповідачу кредитні кошти у сумі 297 000, 00 дол. США, і тим самим повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
За умовами кредитного договору (п.п. 1.3 і 5.1) відповідач зобов'язався сплачувати позивачу до 15 числа кожного місяця кредит щомісячними платежами в розмірі 1/240 частки від суми отриманого кредиту та проценти за фактичне користування кредитними коштами.
Також посилався на те, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, незважаючи на попередження позивача від 11 жовтня 2007 року про виникнення простроченої заборгованості, термінів її сплати та попередження про те, що у разі несплати заборгованості позивач має намір звернутися до суду щодо стягнення суми боргу, відповідач погашення заборгованості за кредитом і процентами не здійснив.
Обґрунтовуючи вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами за користування кредитом та штрафних санкцій позивач посилався на положення п. 6.5. кредитного договору, відповідно до якого, у випадку невиконання позичальником умов договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, а також на положення п. 9.1. кредитного договору, відповідно до якого, за порушення строків повернення кредиту та процентів користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, та просив стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за кредитним договором № 014/0000/74/546 від 30 січня 2006 року в розмірі 374 023 доларів 60 центів США, яка за курсом НБУ становила 1815 510, 55 грн.; витрати зі сплати судового збору у сумі 1700, 00 грн. та 30, 00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.
У липні 2008 року представником позивача було надано суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій ставилося питання про стягнення з відповідача на користь ВАТ „Райффайзен банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції: заборгованості за кредитним договором № 014/0000/74/546 від 30 січня 2006 року в розмірі 43957 доларів 69 центів США, яка за курсом НБУ становила 212 768, 41 грн.; витрат зі сплати судового збору у сумі 1700, 00 грн. та 30, 00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.
Заяву про зменшення позовних вимог представник позивача обґрунтував тим, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 21 липня 2008 року складається із пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 27 025, 33 грн. (еквівалентній 5 583, 40 дол. США) і пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у сумі 185 743, 08 грн. (еквівалентній 38 374, 29 дол. США).
У листопаді 2008 року представником позивача позовні вимоги були уточнені у зв'язку із допущенням помилки у визначенні офіційного курсу долара США до гривні при складанні заяви про зменшення позовних вимог, та у зв'язку із уточненням позовних вимог просив стягнути з відповідача на користь ВАТ „Райффайзен банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції: заборгованість за кредитним договором № 014/0000/74/546 від 30 січня 2006 року в розмірі 43 957 доларів 69 центів США, яка за курсом НБУ становила 212 755, 22 грн., а саме: пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 27 023, 66 грн. (еквівалентній 5 583, 40 дол. США) та пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у сумі 185 731, 56 грн. (еквівалентній 38374, 29 дол. США); витрати зі сплати судового збору у сумі 1700, 00 грн. та 30, 00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення.
У судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення аналогічні викладеним у заяві про зменшення позовних вимог та заяві про їх уточнення, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в порядку п. 5 ст. 76 ЦПК України.
Представником відповідача в судовому засіданні не були визнані первісні позовні вимоги, як і не визнані вимоги, уточнені, після подання заяви про зменшення позовних вимог, у задоволенні яких просила суд відмовити, посилаючись на повне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. В обґрунтування заперечень посилалася на те, що відсутність заборгованості за кредитним договором була засвідчена самим позивачем у довідці, виданій відповідачу, а також у довідці, направленій приватному нотаріусу Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку стосовно відмови у задоволенні уточнених позовних вимог, виходячи із наступного.
30 січня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль" в особі Луганської обласної дирекції та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0000/74/546, згідно умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 297 000, 00 дол. США, з виплатою процентів за його користування в розмірі 12, 5 % річних, з кінцевим терміном повернення - 29 січня 2026 року; забезпеченням виконання умов договору, відповідно до п.3.5. кредитного договору, виступав будинок, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Марлєновська, 9 (а.с. 11-13).
Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», відповідно до ч. 4 п. 1.4. Статуту ВАТ «Райффайзен банк Аваль», є правонаступником за всіма правами та обов'язками Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» (а.с. 19-20)
На підставі заяви на видачу готівки № 1/265 від 31 січня 2006 року відповідачкою були отримані грошові кошти у сумі 1 499 850, 00 грн., еквівалентній 297000 дол. США (а.с. 14).
16 червня 2007 року відповідачкою, у зв'язку зі вступом у шлюб, прізвище «Байдак» було змінено на прізвище «Берсіменко» (а.с. 33)
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 11 жовтня 2007 року відповідачу було направлено попередження про стягнення заборгованості (а.с. 15), проте докази отримання зазначеного листа відповідачем представником позивача суду не надані.
27 червня 2008 року відповідачкою було здійснено:
повне погашення неповернутого кредиту у сумі 1 420 257, 50 грн., еквівалентній 292 903, 03 дол. СЛ1А, що підтверджується даними меморіального ордеру №5/272 від 27 червня 2008 року (а.с. 61);
оплату прострочених відсотків у сумі 156 411, 60 грн., еквівалентній 32 257, 13 дол. США, що підтверджується даними меморіального ордеру №6/272 від 27 червня 2008 року (а.с. 60), окрім цього, банком було здійснено списання відсотків у зв'язку із погашенням кредиту у сумі 38 319, 79 грн., еквівалентній 7 902, 78 дол. США, що підтверджується даними позабалансового ордеру №9603/65/88265 від 27 червня 2008 року (а.с. 62), а також прострочених відсотків у сумі 14 525, 43 грн., еквівалентній 3001, 06 дол. США, що підтверджується даними позабалансового ордеру №9603/260/89908 від 07 липня 2008 року (а.с. 63), а всього на суму 1 629 514, 32 грн., еквівалентну 336 064, 00 дол. США.
Відповідно до довідки, виданої відповідачці 27 червня 2008 року Базовим відділенням ЛОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», вихідний номер - № 24-02/2759, станом на 27 червня 2008 року відповідач кредитів у ЛОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» не має, а наданий їй 30 січня 2006
року кредит у рамках програми «Житло у кредит» за кредитним договором № 014/0000/74/546 повністю погашено, та претензій до позичальниці ЛОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» не має (а.с.
41).
Окрім цього, відповідно до довідки, виданої ЛОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» того ж числа приватному нотаріусу Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за вихідним номером № 24-02/2724, позивачем не тільки засвідчено відсутність заборгованості за кредитним договором і відсутність претензій за кредитним договором до позичальниці, але й зазначено, про повне виконання нею зобов'язань за кредитним договором № 014/0000/74/546 від 30 січня 2006 року і висловлено відсутність заперечень стосовно зняття арешту і виключення запису із державного реєстру іпотек на майно відповідно до договору іпотеки будинку № 9 по вул. Марлєновській м. Луганська № 510 від 31 січня 2006 року, що свідчить про відмову банку від стягнення будь яких зобов'язань по кредиту з ОСОБА_4 (а.с. 44).
На думку суду, доводи представника позивача про те, що відповідачкою було погашено заборгованість за кредитом та за процентами, проте заборгованість за пенею не була погашена, не можуть заслуговувати на увагу, а у задоволенні вимог про стягнення пені має бути відмовлено, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, при цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1. і 1.4. кредитного договору № 014/0000/74/546 від 30 січня 2006 року, його предметом є кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 297 000 дол. США і процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 12, 5%.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, тоді як відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, з підписанням кредитного договору і отриманням коштів, наданих банком, відповідач прийняла на себе зобов'язання повернути кредит у сумі 297 000 дол. США і відсотки за його користування у розмірі 12, 5%.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тоді як відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1.2. зазначеного кредитного договору, кредит надавався на 24 місяці з ЗО січня 2006 року по 29 січня 2006 року.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, позивачем 27 червня 2008 року у повному обсязі достроково було погашено кредит, сплачено відсотки за його користування і прострочені відсотки, про що банком було надано довідку про повне виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 1.З. зазначеного кредитного договору, погашення кредиту і відсотків за його користування мала здійснюватися наступним чином: кредиту - відповідно до Графіку погашення заборгованості, відсотків - щомісячно.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з простроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому, відповідно до ст. 1048 ЦК України, а саме: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, таке право було реалізоване позивачем при зверненні до суду 09 червня 2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тоді як відповідно до ст. 549 ЦК України пеня є штрафною санкцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1. 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання,
2. 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка,
3. 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу,
тоді як кредитним договором не встановлено іншу черговість погашення вимог
позичальника.
Таким чином, вимоги до відповідача про дострокове погашення заборгованості, враховуючи положення ст. ст. 203, 1048 і 1050 ЦК України, можуть стосуватися виключно неповернутої частини позики і процентів, належних позивачу.
Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок.
Таким чином із зарахуванням 27 червня 2008 року відповідачкою на банківський рахунок позивача суми неповернутого кредиту, відсотків за його користування і прострочених відсотків, позика вважається повернутою.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Таким чином, передача будинку № 9 по вул. Марлєновській м. Луганська має похідний від кредитного договору № 014/0000/74/546 від 30 січня 2006 року характер, і була дійсною до припинення зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Позивач не заперечував проти зняття арешту і виключення запису із державного реєстру іпотек на майно - будинку № 9 вул. Марлєновській м. Луганська, про що зазначено у листі від 27 червня 2006 року, адресованому приватному нотаріусу Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3.
Таким чином Базовим відділенням ЛОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» було засвідчено припинення дії договору іпотеки, тоді як представник позивача у судовому засіданні не заперечував наявність відповідного листа.
Посилання представника позивача на те, що видача зазначеної довідки була обумовлена необхідністю зняття заборони відчуження і продажу об'єкта нерухомого майна, з наступним погашенням заборгованості за кредитним договором, і те, що при цьому відповідач насправді мала заборгованість за кредитним договором, на думку суду, суперечать положенням ст. 17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої іпотека припиняється, зокрема, у випадку припинення основного зобов'язання.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, припинення іпотеки - будинку № 9 по вул. Марлєновській м. Луганська, яке було засвідчено позивачем у зазначеному вище листі, відбулося із припиненням основного зобов'язання - кредитного договору № 014/0000/74/546 від 30 січня 2006 року.
Враховуючи викладене, суд, дійшов висновку стосовно безпідставності вимог позивача про стягнення пені за погашення кредиту і пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, в зв'язку з виконанням зобов'язання в повному обсязі відповідачем, а тому вважає за необхідне відмовити за необґрунтованістю ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції у задоволенні позовних вимог за зменшеними позовними вимогами.
Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 611, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. З, 10, 11, 15, 60, 88, 118-120, 213-215 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором по зменшеним позовним вимогам.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.