Справа № 1-8/2009 рік
Головуючий у 1 - й інстанції - Кириченко В.І.
Категорія - ч.1 ст.393 КК України
Доповідач - Капічон О.М.
14 січня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного
суду Київської області в складі
головуючого судді : Ігнатюка О.В.
суддів : Капічон О.М., Панасюка С..
за участю прокурора : Нечепоренко С.П.
захисника з числа родичів : ОСОБА_2
засудженого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 03 жовтня 2008 року , яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Могилів - Подільський, Вінницької області, українця , громадянина України , ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого , не працюючого, що мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимого 12.12.2007 року Бородянським районним судом Київської області за ч.3 ст.286 КК України на 11 років 9 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Постановою Кагарлицького районного суду від 10.06.2008 року на підставі Закону України № 270 - 5 від 15.04.2008 року ст..74 ч.2 КК України зменшено основне покарання до 10 років позбавлення волі, засуджено за ч.1 ст.393 КК України на 3 роки позбавлення волі . На підставі ст..71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднане невідбуте покарання за попереднім вироком суду від 12.12.2007 року і остаточно призначено до ' відбуття 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Вирішене питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те , що за вироком Бородянського районного суду Київської області від 12.12.2007 року він засуджений за ч.3 -ст.286 КК України до 11 років 9 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки та згідно постанови Кагарлицького районного суду від 10.06.2008 року на підставі Закону України № 270 - 5 від 15.04.2008 року ст..74 ч.2 КК України йому зменшено основне покарання до 10 років позбавлення волі.
Відбуваючи покарання з 12.03.2008 року у виді позбавлення волі у Кагарлицькій виправній колонії № 115 ДДУ з ПВП по м. Києву та Київській області на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і, будучи попередженим під підпис про порядок відбуття покарання в колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, про відповідальність за порушення режиму утримання, про те, що самовільне порушення кордонів установи є втечею - за що настає кримінальна відповідальність, не дотримався вказаних умов. 26.07.2008 року близько 13 години 20 хвилин з метою самовільного залишення місця позбавлення волі, працюючи згідно рознарядки на території зерно току , що розташований поруч з Виправною колонією № 115 с. Зікрачі, Кагарлицького району, шляхом вільного перетину огорожі, діючи умисно, з порушенням кордону установи, здійснив втечу з місця позбавлення волі, втікаючи своїм шляхом в напрямку Вінницької області . Після цього 13 серпня 2008 року об 11 годині в м. Богуслав, Київської області ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції та доставлений до ІТТ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області.
На вирок суду засудженим подана апеляція, в якій він, не оспорюючи доведеності його вини у вчиненні вказаного злочину та вірності кваліфікації його дій , просить вирок Кагарлицького районного суду змінити , пом'якшивши йому покарання.
Свої доводи апелянт мотивує тим, що суд при винесенні вироку не взяв до уваги такі пом'якшуючі обставини, як щире каяття, допомога слідству, його важкий психологічний стан, викликаний душевним потрясінням та втратою дорогої людини під час самовільного залишення виправної установи.
В запереченні на апеляцію державний обвинувач у справі - Кагарлицький міжрайонний прокурор просить апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення, оскільки судом при призначенні останньому покарання були враховані всі пом'якшуючі обставини по справі . Крім того, ОСОБА_3 ні при проведенні слідчих дій , ні в ході судового слідства не вказував, що на момент скоєння злочину він перебував у важкому психічному стані.
Заслухавши доповідача , думку прокурора, який вважав апеляцію безпідставною та заперечував проти її задоволення, думку засудженого, який у виступі та останньому слові повністю підтримав свою апеляцію, просив її задовольнити, думку захисника з числа родичів ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію засудженого . обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає , що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку суду злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку, вірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_3 за ч.1 ст.393 КК України .
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання : 1/ у межах, установлених у санкції Особливої частини КК , що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2/ відповідно до положень Загальної частини КК ; 3/ враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання . Особі, яка вчинила злочин , має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд врахував тяжкість вчиненого злочину , особу засудженого , обставини , що впливають на покарання і вірно призначив йому покарання, пов'язане з позбавленням волі. Судом також були враховані пом'якшуючі обставини , на які посилається в апеляції засуджений , а саме щире каяття ОСОБА_3 та активне сприяння розкриттю злочину / а.с. 171/.
Не грунтується на матеріалах справи посилання в апеляції засудженого на ту обставину, що він під час скоєння злочину перебував у важкому психологічному стані, викликаному душевним потрясінням . На неодноразові запитання слідчого та державного обвинувача про причини залишення виправної колонії, засуджений відповідав, що не може пояснити причини втечі.
Враховуючи наведене, підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_3 судова колегія не знаходить , а тому його апеляцію залишає без задоволення.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365 -366 КПК України , колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 03 жовтня 2008 року щодо нього - залишити без зміни.