Справа № 11-56/ 2009 рік
Головуючий у 1 - й інстанції - Кабанячий В.А.
Категорія - ч.2 ст. 121 КК України
Доповідач - Капічон О.М.
21 січня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді: Зубара В.В.
суддів : Капічон О.М., Панасюка С..
за участю прокурора : Кравця В.О.
захисника : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача - помічника Переяслав - Хмельницького міжрайонного прокурора, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року , яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця , громадянина України , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодруженого , не працюючого , не маючого судимості в силу ст.89 КК України, засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі . На підставі ст. 96 КК України йому призначено в місцях позбавлення волі примусове лікування від алкоголізму. Постановлено стягнути з засудженого на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області за проведення дактилоскопічної експертизи 486 грн. 77 коп. Вирішене питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те , що 02 червня 2008 року близько 06 години прийшов до домогосподарства свого знайомого ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, де за будинком в металевій будці разом розпивали спиртні напої. Під час вживання алкогольних напоїв, ^близько 8 год. 30 хвилин між ними виникла сварка з приводу невідповідного ставлення підсудного до потерпілого як до старшого за віком, під час якої ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 декілька ударів кулаком в обличчя, від яких потерпілий упав зі стільця на підлогу. Потім ОСОБА_3 умисно наніс потерпілому ряд ударів ногами по тулубу . ОСОБА_4 , піднявшись із підлоги почав тікати до свого будинку, але підсудний наздогнав його у веранді будинку, схопивши за плече, повернув до себе і наніс декілька ударів кулаком в обличчя, від яких потерпілий впав на підлогу, а підсудний продовжував наносити потерпілому численні удари ногами по тулубу та голові, то з лівої, то з правої сторони. Побачивши кров на обличчі потерпілого, підсудний ОСОБА_3 припинив побиття потерпілого та залишив його помешкання.
В результаті злочинних дій підсудного потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливу навколо правого ока і забійної рани на його верхньому повіку, крововиливу навколо лівого ока, крововиливу з садном на лівій вилиці, двох саден на підборідді, чотирьох саден на лівій щоці і двох саден на лобі зліва, крововиливи в м'які тканини правої скроневої області голови, масивного субдурального крововиливу навколо лобних долей головного мозку, перелому 9, 10, 11 - го ребер зліва, розриву лівого наднирника, крововиливи в жирову капсулу лівої нирки, перелому з 3 - го по 10 - те ребро праворуч. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під оболонки та в речовину головного мозку відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою смерть потерпілого.
В апеляціях:
Державний обвинувач - просить вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду відносно засудженого змінити в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Виключити з резолютивної частини вироку посилання на ст.96 КК України та не призначати ОСОБА_3 примусове лікування від алкоголізму, оскільки примусовому лікуванню на підставі ст.96 КК України підлягають лише особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, а алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать. В матеріалах кримінальної справи відсутній медичний висновок про те, що ОСОБА_3 страждає на хворобу, яка становить небезпеку для інших осіб.
Засуджений та його захисник - не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину та вірності кваліфікації його дій , просять вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду змінити, пом'якшивши засудженому покарання, застосувавши ст.69 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, а також скасувати призначене примусове лікування від алкоголізму, як незаконне.
Свої доводи апелянти мотивують тим, що суд при винесенні вироку не взяв до уваги такі пом'якшуючі обставини, як позитивну характеристику за місцем проживання засудженого, що згідно ст.89 КК України він вважається не судимим, в ОСОБА_3 маються ознаки раннього органічного ураження головного мозку з легко вираженим інтелектуально - мнестичним зниженням; судом не врахована неправомірна поведінка потерпілого, який першим розпочав конфлікт; активне сприяння ОСОБА_3 в розкритті злочину; вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин і те, що потерпілі не наполягали на суворій мірі покарання.
Крім того, засуджений в своїй апеляції також вказує, що він не міг нанести потерпілому таку кількість тілесних ушкоджень, які були виявлені при обстеженні трупа останнього. Також суд не прийняв до уваги що у нього не було умислу на вбивство потерпілого та що потерпілого знайшли зовсім в іншому місці по відношенню до того, де між ними відбувався конфлікт. Його визнали єдиним підозрюваним, хоча на місці злочину було виявлено і інші відбитки пальців. Суд не взяв до уваги ту обставину, що його мати хворіє , має третю групу інвалідності і він єдиний забезпечував матеріальну сторону сім»ї. В зв'язку з цим також просить розглянути можливість скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування для більш детального дослідження обставин справи і настання смерті потерпілого.
Заслухавши доповідача , думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляцій засудженого і його захисника, вважав їх апеляції
Відповідно до висновку амбулаторної комплексної судово - психолого -психіатричної експертизи № 557 від 11.06.2008 року в ОСОБА_3 маються ознаки раннього органічного ураження головного мозку з легко вираженим інтелектуально -мнестичним зниженням , які не позбавляють його критичних здібностей. Скарги, що виказував ОСОБА_3 слід розцінювати як захисні. Він міг під час , коли були скоєні інкриміновані йому дії і може в теперішній час повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує, а тому сам факт лікування в психіатричній лікарні не може розцінюватися як пом'якшуюча обставина та звільняти від покарання.
Між тим, підлягає до задоволення апеляція прокурора в частині виключення з резолютивної частини вироку посилання на ст.96 КК України щодо призначення ОСОБА_3 примусового лікування від алкоголізму.
Відповідно до ст.96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
Висновок судової психолого - психіатричної експертизи № 557 від 11.06.2008 року вказує лише на ту обставину, що в ОСОБА_3 маються ознаки залежності від алкоголю, в зв'язку з чим він потребує лікування від даного захворювання.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусовому лікуванню на підставі ст.96 КК України підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи , які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб / алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями/.
Оскільки неправильне застосування кримінального закону , а саме застосування закону , який не підлягав застосуванню є підставою для зміни вироку , то судова колегія відповідно до п.4 ч.1 ст.367 , п.4 ч.1 ст.373 КПК України змінює вирок суду в частині застосування щодо ОСОБА_3 примусового лікування від алкоголізму.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365 -366 КПК України , колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області, -
Апеляцію державного обвинувача - помічника Переяслав - Хмельницького міжрайонного прокурора - задовольнити.
Апеляцію захисника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Вирок Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_3 - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку посилання на застосування до ОСОБА_3 ст.96 КК України - примусового лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни.