Справа 22ц-628/09
Головуючий в суді І інстанції Биба Ю.В.
Доповідач - Мережко М.В.
02 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Воробйової Н.С.,
суддів - Мережко М.В., Голуб С.А.
при секретарі- Приходько Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У вересні 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із по позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди. При цьому послались на те, що ОСОБА_2 належить на праві спільної власності разом з неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 однокімнатна квартира загальною площею 2 9.5 кв.м. І будинку по АДРЕСА_1
Позивачка ОСОБА_3 з дозволу власників квартири почала робити ремонт, проте відповідачка, яка проживає поверхом вище в ніч з 01 на 02 серпня 2008 року, затопила квартиру позивачів. Вважають, що діями відповідачки позивачці ОСОБА_3 була заподіяна шкода у вигляді пошкодження квартири, (пошкодження стелі, підлоги, дверей) а також було пошкоджено будівельні матеріали, що знаходились у ванній кімнаті, та компресор холодильника. Свою матеріальну шкоду позивач ОСОБА_3 оцінює в 4849 гривень, крім того , вважає, що діями відповідачки 'й заподіяна також і моральна шкода, яка виразилась у тому, що вона була позбавлена можливості проживати в нормальних умовах , з маленькою дитиною змушена проживати в знайомих, позбавлена права вести свій звичний шосіб життя. Крім того, страждала з приводу того, що нею були вкладені кошти в ремонт квартири і вона знову повинна робити в ній ремонт.
Розмір моральної шкоди вона оцінює в 5 000 грн.
Позивачка ОСОБА_2 хоч і звернулась з позовом, однак ніяких вимог до відповідачки ОСОБА_4 не пред»являла.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 944 , 90 грн, судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги , стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 4 849 , 90 грн, моральну шкоду в сумі 5 000 грн .
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції , ОСОБА_2 та її неповнолітні діти є співвласниками квартири АДРЕСА_1.
З дозволу ОСОБА_2, ОСОБА_3 проводила ремонтні роботи у вказаній квартири.
З 01 на 02 серпня 2008 року сталося залиття вказаної квартири . Згідно акту загального огляду АДРЕСА_1 від 02 серпня 2008 року, вбачається що відповідачі , які проживають в АДРЕСА_1 залили квартиру позивачки ОСОБА_2 Внаслідок залиття пошкоджено - підлога-ламінат. в кухні, коридорі, підвісна стеля, шпалери на стінах, двері кухні, ванної кімнати, штукатурка стін, будівельні матеріали , що не використані, холодильник.
Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
За таких обставин, правильним є висновок суду, що право вимоги на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири , мають лише співвласники, яким позивачка ОСОБА_3 не є. Як вбачається з доданого до апеляційної скарги договору дарування , співвласником квартири ОСОБА_3 стала лише 28 листопада 2008 року , тобто після винесення рішення суду.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. ( зі змінами , внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат { їх тривалості, можливості відновлення тощо)та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля , необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її права. моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини .
Відповідно до ст.. 1192 ЦК України розмір збитків , що підлягають відшкодуванню , визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень,
Відповідачка не надала суду будь-яких доказів, що пошкодження холодильника, будівельних матеріалів сталося не через залиття квартири , тобто не з її вини, що розмір матеріальної шкоди в цій частині значно менший, ніж просить стягнути позивачка ОСОБА_3, за таких "обставин суд дійшов правильного висновку про задоволення вимог в цій частині.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди , суд правильно виходив з того, що оскільки у ОСОБА_3 відсутні правові підстави пред»явлення позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди , щодо затопленої квартири, відсутні і правові підстави і для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції і межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.Як вбачається з позовної заяви, апеляційної скарги-, ОСОБА_2 хоч і звернулась з позовом та скаргою , однак відповідно до вимог закону ніяких вимог до відповідачки ні в позовній заяві , ні в апеляційній скарзі не пред»являє.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана належна оцінка зібраним доказам, суд вірно послався на норми закону, які регулюють спірні правовідносини, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила;
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відхилити..
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 25 листопада 2008 p.- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.