Справа № 1-74
2008 p.
Іменем України
15 липня 2008 року П»ятихатський районний суд
Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді Борцової А.А.,
при секретарі-Меньковій О.З., з участю прокурора- Рибій М.М., потерпілої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.П»ятихатки кримінальну
справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 П»ятихатського району Дніпропетровської області,українця,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,одруженого,не працюючого, військовозобов»язаного,мешкаючого Дніпропетровська область,П»ятихатськийрайон,с.Плоске,вул..Нова,12,раніше судимого:
30. 11.1998 р. П»ятихатським райсудом Дніпропетровської області по ст..ст.17 ч.2,140 ч.ч.2,3, 145 ч.1,142 ч.3,70 КК України до 6 р. позбавлення волі,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_2,будучи раніше судимим за вчинення умисного злочину та будучи зобов»язаним по рішенню П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 11.11.2003 р. сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки Яни, ІНФОРМАЦІЯ_4,доньки Світлани,20.04.193 р.н.,сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі Уг частини заробітку /доходу/, але не менше Уг неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 30.10.2003 р. на користь матері-Койда ОСОБА_4, порушуючи суспільні відносини ,що гарантують і забезпечують нормальний розвиток і виховання та здоров»я дітей ,діючи умисно, систематично, злісно ухиляючись від сплати аліментів, в період з 30.10.2003 р. по 4.08.2008 р. не працював, у Центр зайнятості населення не звертався, вищевказане рішення суду не виконував і матеріальної допомоги на утримання дітей в грошовій або натуральній формі не надавав , внаслідок чого за вказаний період утворилася заборгованість по аліментам у розмірі 22490 грн. 89 коп.
ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і пояснив, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1Мають трьох неповнолітніх дітей на утримання яких з нього відповідно до рішення суду від 11.11. 2003 р. були стягнуті аліменти. Аліменти не платив, так як не працював, бо в селі де він проживає роботи немає, а працевлаштуватися в іншому населеному пункті вважав за непотрібне. В Центр зайнятості населення не звертався. Має земельний пай, отримував орендну плату, однак аліменти з цього доходу також не платив. У вчиненому щиро кається, найближчим часом працевлаштується та почне сплачувати аліменти.
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з підсудним. Мають трьох дітей, старша дитина вже повнолітня. За рішенням П»ятихзатського районного суду від 11.11.2003 р. з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дітей на її користь, але за весь час він жодного разу матеріальної допомоги в грошовій чи натуральній формі на утримання дітей не надавав. Заборгованість складає 22490 грн. 89 коп., яка не погашена підсудним. Просить не позбавляти його волі, оскільки сподівається, що він почне працювати та сплачувати заборгованість по аліментам.
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувалися, фактичні обставини справи суд вважає встановленими та доведеними в суді.
Таким чином, факт вчинення злочину підсудним, знайшов своє підтвердження в суді, а його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані по ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При призначені покарання, суд враховує тяжкість вчиненого підсудним злочину, обставини, обтяжуючі його покарання.
Так, ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості.
До обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_2 суд відносить рецидив злочинів. До обставин,пом»якшуючих покарання підсудного, суд на підставі ч.1 ст.. 66 КК України відносить його щире каяття, а на підставі ч.2 ст. 66 КК України-повне визнання ним своєї вини.
За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо. Врахувавши обставини справи та особу винного, суд прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, тому йому слід обрати покарання у вигляді обмеження волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст..ст. 323,324 КПК України, суд ,-
ОСОБА_2 визнати винним по ч.1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді ДВОХ років обмеження волі.
На підставі ст..ст. 75,76 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк ДВА роки, поклавши на нього обов»язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
• - періодично з»являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації;
• - повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2- залишити підписку про невиїзд.
На вирок на протязі 15 діб з моменту проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П»ятихатський районний суд.