Справа № 22-8887/08 Головуючий в 1-ій інстанції - Колегаєва С. В.
Доповідач - Амелін В.І.
28 січня 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Амеліна В.І., суддів: Українець Л. Д., Поливач Л Д., при секретарі Пупишевій ТВ., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ТОВ «Редакція міжнародної газети «Посередник» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Редакція міжнародної газети «Посередник» про стягнення компенсації за порушення авторського права та стягнення моральної шкоди, -
встановила :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Редакція міжнародної газети «Посередник» про стягнення авторської винагороди за цикл статей, опублікованих в газеті без його відома та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач без його відома та згоди, без укладання з ним відповідної угоди та виплати авторської винагороди 16.11.1998 року в № 46 (587) «Міжнародної газети «Посередник» опублікував п'ять його статей. Крім того, 26.06.2006 року відповідач в № 26 (671) цієї ж газети опублікував статтю «Берегись ОСОБА_1 и ему подобных», яка за своїм змістом принижує честь та гідність позивача. З огляду на викладені обставини просив стягнути з відповідача на його користь 20 500 грн. компенсації за порушення авторських прав та моральну шкоду в розмірі 11 520 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2008 року позов задоволено частково та ухвалено стягнути з ТОВ «Редакція міжнародної газети «Посередник» на користь ОСОБА_1 компенсацію в сумі 8 250 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши
матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія
суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених
статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в судовому засіданні довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог про стягнення компенсації за порушення авторського права та стягнення моральної шкоди.
Суд першої інстанції в межах заявлених позивачем вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обгрунтовано частково задовольнив позов, спростувавши при цьому заперечення відповідача, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляційній скарзі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, посилаючись на норми матеріального права та досліджені в судовому засіданні докази, виходив з того, що автором п'яти спірних статей, опублікованих 16.11.1998 року в № 46 (587) «Міжнародної газети «Посередник» є позивач ОСОБА_1
Відповідно до ч2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції Закону 1993 року) автором вважається особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або оригіналі твору мистецтва, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.
Заперечуючи авторство позивача, відповідач посилається на те, що матеріали до редакції надійшли з Центру соціально-економічних досліджень «Діаматік» за підписом генерального директора Центру ОСОБА_1
В судовому засіданні встановлено, що Центр соціально-економічних досліджень «Діаматік» не є юридичною особою, у зв'язку з чим саме ОСОБА_1 є автором спірних статей.
Посилаючись на вимоги ст. ст. 14, 29, 41, 43, 44 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції Закону 1993 року), суд дійшов висновку, що з відповідача, який використав чужий твір без договору з володільцем авторського права, має бути стягнута компенсація на користь позивача в сумі ЗО мінімальних розмірів заробітної плати за кожну опубліковану статтю, а саме 8 250 грн. (55 х 30 х 5).
Стягуючи з відповідача на користь позивача моральну шкоду, суд, пославшись на вимоги ст. 1167 ЦК України, зазначив в рішенні, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачеві була заподіяна моральна шкода у вигляді моральних страждань.
Враховуючи зміст позовних вимог, характер протиправних дій відповідача, тривалість моральних страждань та виходячи з вимог розумності та виваженості, суд визначив розмір моральної шкоди в сумі 500 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права не відповідають обставинам справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає оскаржуване рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ «Редакція міжнародної газети «Посередник» відхилити. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Редакція міжнародної газети «Посередник» про стягнення компенсації за порушення авторського права та стягнення моральної шкоди -залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.