Справа №22-1276/2009
Україна
Головуючий у 1 інстанції - Умнова OB.
Доповідач - Українець Л.Д.
Іменем України
28 січня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду міста Києва В складі: головуючого - Українець Л.Д. суддів - Анеліна В.А. - Поливач Л.Д. при секретарі - Пупишевій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Компанії «Кронес Акциенгезельшафт» подану через представника Дружиніна Євгена Євгеновича
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Представництва «Кронес Акциенгезельшафт», Компанії «Кронес Акциенгезельшафт» треті особи - ОСОБА_2, Генеральне представництво Дирекції по обслуговуванню іноземних представництв Київської міської державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
встановила:
В травні 2007 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до Представництва «Кронес Акциенгезельшафт», Компанії «Кронес Акциенгезельшафт» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Мотивувала свої вимоги тим, що з 01 червня 1999 року працювала на посаді директора Представництва «Кронес Акциенгезельшафт». Наказом №5 від 11 квітня 2007 року була звільнена з займаної посади з 12 квітня 2007 року за прогули на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним у зв»язку з тим, що 20/28 лютого 2003 року між нею та Компанією «Кронес Акциенгезельшафт» був укладений договір про торгове представництво, згідно якого вона не була зобов»язана під час роботи постійно знаходитися в офісі Представництва, працювала на результат і графік роботи не був чітко визначений. В офісі Представництва робочого місця не мала. Тому вважає, що складений акт про її відсутність на робочому місці з 12 березня 2007 року по 29 березня 2007 року не може бути підставою для звільнення за прогул.
З усіма уточненнями до позовної заяви просила поновити її на роботі на посаді координатора проектів Представництва «Кронес Акциенгезельшафт» з 12 квітня 2007 року, стягнути з Представництва середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21 117 грн. 17 коп.3обов'язати Представництво на протязі місяця виконати дії по внесенню записів до трудової книжки про роботу у Представництві з 01 червня 1999 року по день поновлення на роботі. Стягнути з Представництва судові витрати у сумі 16 грн., витрати на переклад документів на німецьку мову та оплату послуг нотаріуса у розмірі 1 678 грн. Стягнути з Представництва на її користь компенсацію за невикористані відпустки за 9, 5 років роботи та 300 грн. - заблокованих на корпоративному номері телефону. Притягнути Представництво «Кронес Акциенгезельшафт» до відповідальності, передбаченої ст. ст. 37, 39 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», тимчасово призупинивши його діяльність та направити постанову до Міністерства економіки України для виконання.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Визнано наказ директора Представництва «Кронес Акциенгезельшафт» Зайченка М. І. за №5-к від 11 квітня 2008 року про звільнення ОСОБА_1. з посади Керівника проектів Представництва «Кронес Акциенгезельшафт» з 12 квітня 2007 року за прогул незаконним та скасовано.
Поновлено ОСОБА_1. на роботі на посаді координатора проектів Представництва «Кронес Акциенгезельшафт» з 12 квітня 2007 року.
Стягнуто з Представництва «Кронес Акциенгезельшафт» на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 21 117 грн. 17 коп., судові витрати у розмірі 16 грн. та 1 678 грн. витрати на переклад документів на німецьку мову та оплату послуг нотаріуса.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць.
Стягнуто з Представництва «Кронес Акциенгезельшафт» на користь держави судовий збір у розмірі 202 грн. 67 коп. та 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник Компанії «Кронес Акциенгезельшафт», Представництва «Кронес Акциенгезельшафт» - Дружинін Є.Є. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1. Покласти на позивача оплату судових витрат.
Зазначив, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. При ухвалені рішення суд не врахував вимоги ст. 213 ЦПК України. При вирішення питання про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу не врахував, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, тому суду слід було враховувати цю обставину при визначені розміру виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, суд не дав належної правової оцінки факту укладення між сторонами угоди від 25 липня 2007 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1. суд обґрунтовано виходив з вимог закону та наданих доказів.
Встановлено, що ОСОБА_1. з 01.06.1999 року працювала на посаді керівника Представництва «Кронес Акциенгезельшафт». З 03.03.2004 року була переведена на посаду координатора проектів даного представництва.
Наказом директора «Кронес Акциенгезельшафт» Зайченка М. І. від 11.04.2007 року за №5-к ОСОБА_1. була звільнена з посади керівника проектів представництва з 12 березня 2007 року за прогул (п.4 ст. 40 КЗпП України) (а.с. 12).
Підставою для її звільнення слугував акт про відсутність ОСОБА_1. на робочому місці в період з 12.03.2007 року по 29.03. 2007 року.
Працювала ОСОБА_1. в Представництві на підставі усного безстрокового трудового договору.
20/28.02.2003 року між Компанією «Кронес Акциенгезельшафт» та ОСОБА_1. був укладений договір про торгове представництво(а.с. 21-26).
За умовами цього договору ОСОБА_1. залишає посаду керівника бюро (м. Київ) та передає всі обов»язки, завдання та довіреності Зайченко М. І. ; укладає з Компанію «Кронес Акциенгезельшафт» договір про торгове представництво та представляє під керівництвом і згідно вказівок останньої її інтереси в Україні та Республіці Молдова. ОСОБА_1. звітує безпосередньо Компанії «Кронес Акциенгезельшафт» та координує свою діяльність з цим центром, їй надається у розпорядження, при необхідності в будь-який час, бюро у місті Києві. (а.с27).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що єдиною підставою звільнення позивача з роботи був акт за підписом директора Представництва Зайченка М. М. І. та комерційного директора Представництва Кімова І.Б.
Суд в повному обсязі дав оцінку зазначеному акту, проаналізував у сукупності інші встановлені по справі обставини і дав їм належну правову оцінку, як того вимагає ст. 213 ЦПК України на яку посилається в апеляційній скарзі відповідач.
При цьому суд зазначив, що з лютого 2003 року ОСОБА_1. виконувала свої обов»язки за договором про торгове представництво, працювала по індивідуальному плану, координувала роботу безпосередньо з Компанією «Кронес Акциенгезельшафт».
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтвердив про інші посадові обов»язки ОСОБА_1., що вона мала постійне місце роботи в офісі, повинна була перебувати в цьому постійному місці роботи в період, зазначений в акті.
Судом безспірно встановлено, що журнал обліку виходу н роботу не вівся, правила трудового внутрішнього розпорядку суду не надані і відсутні докази, що позивач з ними була знайома.
Суд вірно дійшов висновку, що при таких обставинах, зазначений акт не є підставою для звільнення позивача за прогул.
До того ж ОСОБА_3 звільнили за наказом з посади керівника проектів, фактично за записом в трудовій книжці, наказ №23 від 03.03.2003 року, вона була переведена на посаду координатора проектів.
Таким чином, щодо законності звільнення позивача з роботи, суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи і дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що суд не встановив, чи отримувала позивач доходи після її звільнення та не врахував це при стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки представник відповідача на власний розсуд трактує вимоги ст. 235 КЗпП України.
В апеляційній скарзі представник відповідача посилається також на те, що суд не врахував домовленості сторін в угоді від 25 липня 2007 року за якою позивач зазначала, що усі можливі трудові спори між сторонами є врегульованими, проте подала заяву до суду.
Зазначена обставина не є підставою для скасування рішення суду, оскільки така угода не позбавляє позивача права звернутися до суду за захистом порушеного права в судовому засіданні.
Суд перевірив всі надані докази про розміру виплат, що підлягають виплаті при поновленні позивача на роботі і в судовому засіданні представник відповідача їх не спростував.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, ухвалене рішення, матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що суд повно та всебічно з»ясував обставини справ, дав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Компанії «Кронес Акциенгезельшафт», подану через представника - Дружиніна Євгена Євгеновича відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.