Справа № 22-1407 головуючий у 1-й інстанції: Васильєва Т.М.
доповідач: Поливач Л.Д.
11 лютого 2009 р. колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Поливач Л.Д. суддів: - Українець Л.Д.
- Амеліна В.І., при секретарі: Боярській І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину;
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2008 p., -
встановила:
В травні 2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2. додаткових витрат у розмірі 500 грн. щомісячно на дитину, що викликані її хворобою, посилаючись на те , що їх донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає рядом захворювань, вона несе витрати, пов'язані з лікуванням дитини, а батько участі у додаткових витратах на дитину не приймає, у зв'язку з чим вона змушена була звернутися до суду.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2008 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача додаткові витрата на дитину, пов'язані з її хворобою у розмірі 300 грн. щомісячно.
В апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_3 просить суд рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким стягнути разово з відповідача на користь позивача понесені нею додаткові витрати на лікування дитини у розмірі 359 грн. ОСОБА_3 послалась на те, що суд безпідставно стягнув на майбутнє додаткові витрати, що викликані хворобою дитини, оскільки позивач не надала суду доказів тому, що хвороба дитини носить затяжний характер, позивач не довела суду розмір додаткових витрат на дитину, які вона несе та буде нести в майбутньому у зв'язку з хворобою дитини.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, посилаючись на те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним та обґрунтованим.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цих межах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановив суд і вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьки дитини перебувають у розірваному шлюбі, проживають окремо. Дитина проживає, разом з матір'ю. З ОСОБА_2.3а рішеннями суду стягуються аліменти на утримання дочки та на утримання дружини.
Ткаліч ОСОБА_3 страждає рядом захворювань, у зв'язку з чим потребує відповідного лікування.
Позивач надала суду товарні чеки, відповідно до яких за 8-м місяців (вересень 2007 року, травень-листопад 2008 року) вона сплатила за ліки та інший товар необхідний для лікування дитини 820, 15 грн. (а.с. 31, 32, 33, 45). Відповідно до вимог ст. 185 СК України, 1/2 частка зазначеної суми-410, 08 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 не заперечував в суді щодо сплати колишній дружині зазначеної грошової суми, а тому колегія суддів змінює рішення суду 1-ї інстанції в цій частині і стягує разово з відповідача на користь позивача 410, 08 грн.
Вирішуючи питання про законність рішення суду в частині стягнення наперед додаткових витрат на дитину, колегія судців виходить з того, що дитина сторін по справі страждає стійкими захворюваннями, дитину лікують тривалий термін (що не заперечував у судовому засіданні відповідач), а тому приходить до висновку про наявність підстав, щодо стягнення з ОСОБА_2. наперед додаткових витрат на дитину, пов'язаних з її хворобою, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 185 СК України, виходячи з інтересів та необхідних потреб дитини. Але, колегія суддів вважає за необхідне змінити в даній частині рішення суду 1-ї інстанції, зазначивши більш конкретні терміни та обставини даного стягнення. Так, суд вважає за необхідне стягнення проводити починаючи з дати ухвалення рішення судом 1-ї інстанції (17.11.2008 року), оскільки всі витрати, які понесла позивач до цього, стягуються з відповідача разово судом. Стягнення необхідно проводити до зміни стану здоров'я дитини, або зміни розміру додаткових витрат, які буде нести ОСОБА_1 на лікування дитини.
Що ж стосується рішення суду в частині розміру стягнутих з відповідача додаткових витрат на дитину (300 грн.) на майбутнє, то повністю погодитись з ним неможливо. Позивач не надала суду доказів, які б свідчили про розмір коштів які вона буде витрачати на лікування дочки у майбутньому. Але, враховуючи, що за вісім місяців на лікування дитини було витрачено 820, 15 грн., на місяць витрачено приблизно 102, 52 грн. (820, 15: 8 = 102, 52 грн.), то 105 грн. додаткових витрат на дитину суд вважає за можливе стягувати з відповідача наперед, оскільки позивач несе самостійно додаткові витрати на масаж дитини, що також не заперечував в судовому засіданні відповідач.
Таким чином, судова колегія вважає, що інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч. 1 ст. 307, п. 2 ст. 309, 313, ч.2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2008 року в частині щомісячного стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину, що викликані її хворобою змінити, зменшити розмір додаткових витрат з 300 грн. на 105 грн., стягнення проводити щомісячно, починаючи з 17.11.2008 року до зміни стану здоров'я дитини, або зміни розміру додаткових витрат, які буде нести ОСОБА_1 на лікування дитини. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку додаткових витрат на дитину, що викликані її хворобою, які понесла ОСОБА_1, у розмірі 410, 08 грн.
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.