Справа № 22-9346 Головуючий у І інстанції: Шевченко Л.В.
Доповідач: Лесько А.О.
2009 року лютого місяця 03 дня Колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Лесько А.О.,
суддів: Кравець В .А., Мороз Л.Л.,
при секретарі: Шаховніній М. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційним скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Бест-Олвіс» та ОСОБА_2 , з участю третьої особи-Товариства з обмеженою відповідальністю « Ергон» про визнання дійсними змін до умов договору та за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» про розірвання договору купівлі-продажу,
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергон», про визнання дійсними змін до умов договору відмовлено.
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» про розірвання договору купівлі-продажу, задоволено частково.
Розірвано договір купівлі-продажу нежилого приміщення номер сорок чотири (в літері «А») загальною площею 65, 7 кв. метрів, що знаходиться в місті Києві, вул. Горького, будинок 21, укладений 15.08.2005 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 4302, вчинений на нотаріальних бланках: ВСІ № 992754 та ВСІ № 992755, ідентифікаційний код 16477276.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ОЛВІС» на користь ОСОБА_2 75 746, 51 гривень штрафу, 5 000 гривень компенсації сплачених витрат на правову допомогу, 500 гривень моральних збитків та судові витрати в сумі (1068, 50 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), а всього стягнуто на його користь 82345 (вісімдесят дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 01 коп. та на користь держави 631 (шістсот тридцять одна) грн.50 коп. недоплаченого судового збору.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, а в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити. Вказує на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним доказам, зокрема, суд безпідставно не взяв до уваги, що покупець проводив оплату по договору до повідомлення ОСОБА_2 про порушення щодо нього кримінальної справи та на докази його пропозиції про призупинення оплати . Суд безпідставно послався на норму ч.3 ст. 642 ЦК України, оскільки така не пов'язує момент прийняття пропозиції (оферти) з наявністю у особи, яка зробила оферту, доказу її отримання адресатом.
Суд розглянув не всі заявлені позовні вимоги, збільшені у заяві від 12 вересня 2008 року.
В апеляційній скарзі ТОВ «Бест-Олвіс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2. у задоволенні позовних вимог , а позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити. Вказує на те, що ухвалою суду першої інстанції від 15 серпня 2008 року були безпідставно об'єднані в одне провадження неоднорідні позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_2 Суд не звернув уваги на лист вих. № 275 від 28 жовтня 2005 року як доказ прийняття ТОВ «Бест-Олвіс» пропозиції ОСОБА_2 про призупинення розрахунку та безпідставно вважав, що ТОВ «Бест-Олвіс» має дати доказ отримання цього листа адресатом.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Бест-Олвіс», від імені якого на підставі статуту діяла директор Віржанська Л.М. , було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення номер сорок чотири (в літері «А») загальною площею 65, 7 кв.м. , що знаходиться в місті Києві, вул. Горького, 21. Договір було вчинено на нотаріальних бланках ВСІ № 992754 та ВСІ № 992755 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстровано в реєстрі за № 4302.
Згідно з п.3 договору купівлі-продажу загальна вартість (ціна) нежилого приміщення за домовленістю сторін склала 1 658 925 гривень, що, як вони обумовили, становило еквівалент 328 500 доларів США за курсом Національного банку України на день укладення договору. При цьому, сторони домовилися, що вказана сума буде сплачена покупцем продавцю шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця в три етапи. Так, в строк до 18-ої години 16.08.2005 року покупець зобов'язався сплатити продавцю суму в національній валюті, що еквівалентна 40 000 доларів США, в строк до 18-ої години 25.08.2005 року - еквівалент 10 000 доларів США, і в строк до 18-ої години 15.10.2005 року - решту ціни в сумі, еквівалентній 278 500 доларів США.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити майно після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати майна.
З платіжних доручень № 88 від 16 серпня 2005 року та №109 від 03 жовтня 2005 року, наданих суду представником позивача ОСОБА_1., вбачається, що покупець ТОВ «Бест-Олвіс» загалом сплатило продавцю ОСОБА_2. в безготівковому порядку 252 500 гривень, тобто виконало взяті на себе зобов'язання по сплаті майна, передбачені в підпунктах 3.1 та 3.2 договору купівлі-продажу (а.с. 194, 195).
Але, як встановлено судом з пояснень представників ОСОБА_1., ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2, решту вартості придбаного майна в сумі, еквівалентній 278500 доларам США, ТОВ «Бест-Олвіс» не оплатило, тобто не виконало взятий на себе обов'язок згідно підпункту 3.4 договору купівлі-продажу (а.с. 21).
Ту обставину, що сторони домовились про внесення змін в договір купівлі-продажу від 15 серпня 2005 року в частині збільшення строку для розрахунку, суд першої інстанції вірно вважав недоведеною, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.
Тому зміни до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 серпня 2005 року , укладеного між ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2 , підлягали внесенню в такій самій формі, в якій був укладений договір купівлі-продажу. Правило ч.2 ст. 220 ЦК України , на яку послався первісний позивач як на підставу своїх вимог, не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Оскільки ОСОБА_1 не надав суду належних і допустимих доказів вчинення угоди про внесення змін до договору купівлі-продажу в частині збільшення строку для розрахунку, суд першої інстанції вірно відмовив в задоволені заявленого ним позову. Відповідно суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 , оскільки матеріалами справи доведено невиконання ТОВ «Бест-Олвіс» умов договору купівлі-продажу щодо оплати майна, що відповідно до ст. 611 ЦК України є підставою для розірвання договору.
Крім того суд першої інстанції вірно послався на те, що ОСОБА_1 як учасник ТОВ «Бест-Олвіс» має права, визначені в ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», не є стороною оспорюваного договору, та обґрунтовано вважав, що права ОСОБА_1., не підлягають захисту шляхом визнання дійсними змін до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Бест-Олвіс».
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2. як кредитор відмовився прийняти від ТОВ «Бест-Олвіс» належне виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу від 15 серпня 2005 року, тому «Бест-Олвіс» було позбавлено можливості в належний спосіб виконати свої зобов'язання за договором купівлі- продажу : закінчити оплату повністю, не можуть бути взяті до уваги, оскільки договір передбачає безготівковий порядок розрахунків, в договорі зазначений рахунок для перерахування оплати, та у ТОВ «Бест-Олвіс» не було жодних перешкод до перерахування на цей рахунок коштів відповідно до зобов'язань по договору.
Не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що справа була розглянута судом без проведення призначеної судової будівельної експертизи , оскільки відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення та суд першої інстанції вірно виходив з того, що між сторонами відсутній спір щодо вартості нежилого приміщення чи з приводу його технічних розмірів, тому обгрунтовано дійшов висновку про відсутність об'єктивної необхідності в проведенні зазначеної експертизи.
Суд також вірно послався на ч.2 ст. 60 ЦПК України , згідно якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у даній справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув не всі позовні вимоги також не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.
Як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1., такий заявив позовну вимогу про визнання дійсними змін до умов договору купівлі-продажу від 15 серпня 2005 року , укладеного між ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2. , в частині збільшення строку для розрахунку до закриття кримінальної справи, порушеної слідчим відділом РУ ГУ МВС України в м. Києві за ознаками ст. 309 КК України за фактом виявлення у ОСОБА_2 наркотичних речовин.
12 вересня 2008 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати дійсними зміни до умов договору купівлі-продажу від 15 серпня 2005 року , укладеного між ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2. , в частині збільшення строку для розрахунку до закриття кримінальної справи за фактом виявлення у ОСОБА_2. наркотичних речовин та в частині зміни ( зменшення ) ціни купівлі-продажу нежитлових приміщень. Також просив витребувати із Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна інвентарну справу на нежиле приміщення № 44 літера А, першого поверху по вул. Горького в м. Києві (а.с. 191-192).
Оскільки суд відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1. повністю , не можна вважати, що суд розглянув не всі позовні вимоги.
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема: розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом вказаної норми закону, застосування одного з правових наслідків порушення зобов'язання не виключає застосування іншого.
За таких обставин суд першої інстанції вірно стягнув на користь ОСОБА_2 штраф, передбачений договором за невиконання ТОВ «Бест-Олвіс» своїх зобов'язань по сплаті придбаного майна, та відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням зобов'язань за договором.
Суд також вірно відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України вирішив питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції законне і обґрунтоване, доводами апеляційної скарги не спростовується, тому підстав для його зміни чи скасування не має.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312 ЦПК України, судова колегія
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест-Олвіс» відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.