Справа № 761/34881/19
Провадження №1-кп/761/977/2020
іменем України
28 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100008116 від 24 серпня 2019 року, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мамулган Ярдимлинського району Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, азербайджанця, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, який має двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
перекладача - ОСОБА_6 о.
ОСОБА_2 , 23.08.2019, приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи біля платформи № 30 АС «Київ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 32, побачив автобус марки «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому було відкрите багажне відділення, де знаходилася сумка чорного кольору марки «Wallaby», яка належить ОСОБА_7 .
В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом з метою особистого збагачення та обернення його на свою користь, ОСОБА_2 , 23.08.2019 приблизно о 21 год. 30 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 32, біля платформи №30 АС «Київ», розуміючи, що його дії носять таємний для оточуючих характер та за ним ніхто не спостерігає, дістав із багажного відділення автобуса марки «МАН», д.н.з. НОМЕР_1 , сумку чорного кольору марки «Wallaby», вартістю 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, в якій знаходилися особисті речі, одяг та засоби гігієни ОСОБА_7 , які для неї матеріальної цінності не становлять. В подальшому, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
А всього, ОСОБА_2 таємно викрав майно, що належить ОСОБА_7 , на загальну суму 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення за ч.1 ст.185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та розповів про обставини скоєного злочину так, як зазначено в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_2 поянсив, що 23.08.2019 у вечірній час перебуваючи на території автостанції «Київ», що розташована поблизу Центрального залізничного вокзалу у м. Києві, таємно викрав чужу сумку з речами, яка лежала у відкритому багажному відділенні автобусу. Перелік та вартість викраденого - не оспорює.
Обвинувачений у скоєному щиросердно розкаявся. Просить суд суворо його не карати, врахувати що він зробив для себе належні висновки, має двох малолітніх дітей, неофіційно працює.
Обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 185 КК України, винним визнав себе повністю, щиро розкаявся, а також просив суд суворо його не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Відтак в процесі розгляду справи суд при всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу та в їх сукупності з точки зору достатності і взаємозв'язку, дійшов до переконання про те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України.
Що стосується кваліфікації діяння обвинуваченого, яка міститься в обвинувальному акті, за ч.2 ст.185 КК України, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до положень ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
За таких обставин твердження, яке міститься в обвинувальному акті, про те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно та відповідна кваліфікація його діяння за ч.2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою повторності, не знайшли свого підтвердження під час судового провадження з урахуванням того, що наявність щодо обвинуваченого інших нерозглянутих кримінальних проваджень, не дає підстав для висновку про наявність такої кваліфікуючої ознаки як повторність.
Відтак суд дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_2 за частиною 1 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ступінь здійснення злочинного наміру та ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та місце проживання, офіційно не працює, проте постійно підробляє, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також судом враховується, що завдана потерпілій ОСОБА_7 шкода повністю відшкодована.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.185 КК України.
Враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та місце проживання, офіційно не працює, проте постійно підробляє, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, наявність пом'якшуючої покарання обставини у вигляді щирого каяття у вчиненому, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - сумку чорного кольору марки «Wallaby», яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - повернути у розпорядження потерпілої.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1