Справа № 755/7514/19
"02" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040010470 від 13 листопада 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:
1.6 червня 2000 року вироком Новокаховського міського суду Херсонської області за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі;
2.16 червня 2004 року вироком Новокаховського міського суду Херсонської області за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
3.20 лютого 2006 року вироком Новокаховського міського суду Херсонської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
4.28 травня 2012 року вироком Новокаховського міського суду Херсонської області, зміненого ухвалою апеляційного суду Херсонської області, за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільнений 21 січня 2013 року по відбуттю строку покарання;
5.28 травня 2014 року вироком Новокаховського міського суду Херсонської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70 КК України до 3 років 1 місяці позбавлення волі, звільнений 18 жовтня 2016 року умовно-достроково , не відбутий строк 7 місяців 7 днів;
6.04 листопада 2019 року вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України до 6 (шести) місяців арешту;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
13 листопада 2018 року близько 14 години ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, помітив на землі поліетиленовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору. Будучи особою, яка періодично вживає наркотичні засоби, ОСОБА_3 припустив, що в цьому пакеті може знаходитись наркотичний засіб - метадон.
У цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, для власного вживання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, без мети збуту, ОСОБА_3 підняв з землі поліетиленовий згорток та поклав його до пачки з-під цигарок. Тим самим, ОСОБА_3 вчинив повторне незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, без мети збуту.
У той же день, близько 15 години за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 26-м, біля бюро ритуальних послуг, ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції, у якого при собі в пачці з-під цигарок знаходився поліетиленовий згорток з наркотичним засобом, обсяг якого обмежено - метадоном.
Згодом, слідчо-оперативною групою було проведено огляд ОСОБА_3 , який в присутності понятих, надав працівникам поліції поліетиленовий згорток, який містив у собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,022 г, який ОСОБА_3 , повторно незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Як вбачається з даних, що містяться у висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за №11-2/6925 від 13 грудня 2018 року:
«1. Надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить наркотичний засіб - метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгфдрамін (димедрол).
2. Маса метадону (фенадону) в наданій речовині становить 0,022 г, маса дифенгідріміну (димедролу) в наданій речовині становить 0,042 г.
Метадон (фенадон), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами) «Список № 1 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом, обіг якого обмежено».
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорює. Показав, що вдень 13 листопада 2018 року він проходив по вул. П.Запорожця в м. Києві, де на землі під деревом помітив поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною. Він одразу зрозумів, що у пакеті знаходиться наркотичний засіб. Він вирішив забрати його собі для власного вживання без мети збуту, тому поклав пакетик до пачки цигарок, а пачку поклав до кишені куртки, у яку був одягнутий. По дорозі його зупинили працівники поліції та він сам добровільно повідомив їм, що зберігає при собі наркотичний засіб для власного вживання, який в подальшому надав для вилучення. Він щиро розкаявся та просив не позбавляти його волі.
Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, а також даних протоколу огляду місця події та даних висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Як вбачається з даних, що містяться:
- у протоколі огляду місця події від 13 листопада 2018 року та ілюстрованої таблиці до нього, місцем проведення огляду є відкрита ділянка місцевості, розташована за адресою: АДРЕСА_3 . На даній ділянці знаходиться особа чоловічої статі, худорлявої статури, одягнений в чорну куртку, спортивні штани та кросівки, який представився як ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запитання чи є на зберіганні речі чи речовини обіг яких заборонено Законами України, показав, що в правій руці знаходиться поліетиленовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору та погодився добровільно надати речовину працівникам поліції для вилучення;
- у висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № 11-2/6925 від 13 грудня 2018 року: «1. Надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить наркотичний засіб - метадон (фенадон) та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгфдрамін (димедрол). 2. Маса метадону (фенадону) в наданій речовині становить 0,022 г, маса дифенгідріміну (димедролу) в наданій речовині становить 0,042 г.;
- у повідомленні про підозру від 27 квітня 2019 року: старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 , повідомив ОСОБА_3 про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України;
- в постанові про визнання та приєднання речових доказів від 20 грудня 2018 року: наркотичний засіб метадон (фенадон), масою 0,022 г та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), масою 0,042 г, який упакований після експертних досліджень в спецпакет № 1568862 визнаний речовим доказам та переданий, відповідно до квитанції № 014262, на зберігання до камери речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м. Києві.
Крім того, винність ОСОБА_3 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 309 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, не працював, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше судимий, вчинив рецидив злочину, від його дій не настало тяжких наслідків.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_3 - суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_3 - суд визнає рецидив злочинів.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 та ст. 75 КК України судом не встановлено.
Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КПК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 злочин, за який він засуджується цим вироком, вчинив до постановлення щодо нього вироку Голосіїського районного суд м. Києва від 04 листопада 2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК України, яким він засуджений до покарання у виді 6 (шести) місяців арешту, то остаточне покарання йому необхідно призначити, відповідно до вимог ч.1, ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань.
Запобіжний захід у ОСОБА_3 у цій справі відсутній, клопотання про обрання запобіжного заходу не надходило.
Строк відбуття покарання рахувати з часу набрання цим вироком законної сили, врахувавши у строк відбування покарання строк, відбутого покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні вирішені відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.1, ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком та вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід у ОСОБА_3 у цій справі відсутній.
Строк відбуття покарання рахувати з часу набрання цим вироком законної сили, врахувавши у строк відбування покарання строк, відбутого покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 4 листопада 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за № 11-2/6925 від 13 листопада 2019 року в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок
Речовий доказ по справі: наркотичний засіб метадон (фенадон), масою 0,022 г та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), масою 0,042 г, який упакований після експертних досліджень в спецпакет № 1568862, та переданий, відповідно до квитанції № 014262, на зберігання до камери речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, - знищити.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же термін з моменту отримання копії вироку.
Головуюча суддя ОСОБА_1