Справа № 755/9100/18
"19" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Кравченко А.С.
за участю - заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, -
Заявник, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва, із заявою, в якій просить суд: встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рубанівка, Городоцького району, Львівської області, останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 06.03.2018, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РУ ГУМВС України у м. Києві 19.10.2000) без реєстрації шлюбу з 2006 року до 05 березня 2018 року включно з метою подання до нотаріуса (нотаріальної контори) заяви на прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 у четверту чергу (ст. 1264 ЦК України).
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 хронічної хвороби серця помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким заявник ОСОБА_1 1989 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Вони проживали і були пов'язані спільним побутом у квартирі АДРЕСА_1 та у дачному будинку за АДРЕСА_4 . Раніше заявник перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 з 12.04.1973, однак фактичні шлюбні відносини між ними припинилися у 1988 році та в подальшому шлюб між ними було розірвано у 2005 році. Заявник та ОСОБА_3 реалізовували взаємні права та обов'язки, турбувалися один про одного, дбали про матеріальне забезпечення сім'ї. ОСОБА_3 працював електриком в Обслуговуючому кооперативі «Садівничий кооператив «Вікторія» та отримувану зарплатню направляв на забезпечення потреб сім'ї, усі найважливіші питання вирішували спільно, спільно піклувалися про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина щодо прав та обов'язків, належних ОСОБА_3 . Метою встановлення проживання однією сім'єю із ОСОБА_3 є подання до нотаріуса (нотаріальної контори) заяви на прийняття спадщини за законом після його смерті у четверту чергу (ст. 1264 ЦК України).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, розгляд якої визначено проводити у порядку окремого провадження, та призначено судове засідання.
01 листопада 2018 року до суду надійшли пояснення представника заінтересованої особи Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Муквич А.О., в яких зазначає про те, що обставини, на які вказує у своїй заяві ОСОБА_1 потребують доказування у відповідності до вимог Цивільного кодексу України, та при винесенні рішення покладається на розсуд суду. Просить розглядати справу за відсутності представника за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи та ухвалити рішення відповідно до діючого законодавства.
12 листопада 2018 року у судовому засіданні ухвалою суду залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи - Київську міську раду.
04 грудня 2018 року до суду від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 993/2018, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3
11 січня 2019 року до суду від представника заінтересованої особи Київської міської ради - Хрущ А. надійшов відзив, у якому просить відмовити у задоволенні заяви, вважаючи, що заявником не надано доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем ОСОБА_3 з 2006 року по 05.03.2018, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов'язків. Зазначає, що довідка ЖЕД № 303 від 23.05.2018 за № 170/02, Акт ЖЕД № 303 від 23.05.2018, довідка Садівничого кооперативу «Вікторія» від 14.03.2018 № 12/18 не можуть бути прийняті як докази спільного проживання однією сім'єю, оскільки не доводять п'ятирічний термін проживання зі спадкодавцем однією сім'єю в період з 2006 року по 05.03.2018. Фотознімки не можуть підтвердити факт проживання однією сім'єю не менше як п'ять років, а підтверджують лише факт спілкування заявника з померлим, не зрозуміло при яких обставинах вони були зроблені. Вважає, спільне проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 не мало ознак сім'ї, визначених ч. 2 ст. 3 СК України. Заявником не надано доказів на підтвердження того, що вона в період з 2006 року по 05.03.2018, проживаючи разом із ОСОБА_3 , брала участь у витратах по утриманню квартири. В матеріалах справи відсутня інформація щодо нарахування плати за комунальні послуги на ОСОБА_1 у вказаній квартирі. Вважає, що постійним місцем проживання заявника є адрес її реєстрації: АДРЕСА_2 .
04 червня 2019 року до суду від Центрального відділу державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла відповідь на запит щодо перевірки наявності актових записів про шлюб та розірвання шлюбу.
10 вересня 2019 року до суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Управління державної реєстрації надійшла відповідь на запит.
07 жовтня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.
10 грудня 2019 року до суду надійшла відповідь відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на запит суду.
23 грудня 2019 року ухвалою суду задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у Міністерства юстиції України.
11 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про приєднання до матеріалів справи письмового доказу.
18 лютого 2020 року до суду від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист щодо проведеної перевірки та виявлення актового запису № 1914 про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного 04.11.1993 Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити, з підстав викладених у ній. Додатково зазначила, що із ОСОБА_3 вона познайомилася у 1989 році, згодом вони стали проживати разом. Заявнику відомо, що ОСОБА_3 раніше був одружений, мав сина. Його колишня дружина та син померли. Щодо інших родичів померлого заявнику не відомо, вона із ними не знайома та не спілкувалася. Разом із ОСОБА_3 за спільні кошти вони робили ремонт, купували меблі, телевізор.
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити повністю. Заначив, що заявник проживала із померлим ОСОБА_3 до дня його сметрі 05.03.2018 за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 . Також, заявник проживала разом із ОСОБА_3 сезонно у садовому товаристві. З колишнім чоловіком вона розлучена з 27.07.2005, хоча фактичні шлюбні відносини між ними припинилися значно раніше.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що заявник є його матір'ю, а померлого ОСОБА_3 вважав вітчимом, був із ним знайомий більше 22 років. У 2005 році мати свідка - ОСОБА_1 розірвала шлюб з його батьком, хоча не жили вони разом вже дуже давно. Ще за довго до розлучення його мами, заявника, вона та ОСОБА_3 проживали разом як дружина та чоловік по АДРЕСА_1 . Для свідка ОСОБА_3 був за батька, їх підтримував. Його мати та померлий проживали в квартирі по АДРЕСА_1 , а влітку - на дачі. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом робили ремонт, купували меблі, телевізор, одяг, ліжка, продукти, також разом купували все для дачі. Свідку не відомо, чому вони не зареєстрували шлюб, жили добре, не сварились. ОСОБА_1 працювала, потім отримувала пенсію. ОСОБА_3 також працював. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом підтримували свідка фінансово та морально, вони виростили його трьох доньок, а також - дітей його братів. Свідку відомо, що ОСОБА_3 мав сина, однак не спілкувався із ним. Приблизно 3-4 роки тому син ОСОБА_3 помер, про що йому повідомили на 40-й день. Про інших родичів ОСОБА_3 свідку не відомо, він про них не розповідав.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що із заявником ОСОБА_1 вона знайома з 1989 року, вони близькі сусіди по дачі, їх будинки розташовані через один, мають дружні стосунки, допомагали один одному. Приблизно з 1995 - 1998 року ОСОБА_1 стала проживати на дачі разом із ОСОБА_3 , взимку вони проживали у його квартирі. Свідок проживає на дачі з квітня по листопад з 2000 року, в цей же час бачила і ОСОБА_1 із ОСОБА_3 . Вони часто ходили один до одного в гості, також приходили онуки один до одного. Спочатку вони мали невеликий будинок, а потім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали будувати великий будинок, сам ОСОБА_3 копав фундамент, їм допомагали діти. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом займалися сільським господарством, обробляли город, займалися садом. Вони все робили разом, мали все спільне, це була одна сім'я. ОСОБА_1 була на пенсії, ОСОБА_3 також був пенсіонером, але підробляв у садовому товаристві, разом вони їздили у магазин, мали машину. ОСОБА_3 підтримував та виховував дітей ОСОБА_1 , а потім і онуків. ОСОБА_3 розповідав, що його дружина та син померли, його сім'я це ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомила, що знає заявника приблизно з 1998 року та вона є її сусідкою по дачі. Одночасно із заявником свідок познайомилася із ОСОБА_3 , знала їх як сім'ю, подружжя. Вони разом святкували усі свята, свідок була у них в гостях, святкували дні народження. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 допомагали свідку у садівництві та будівництві, їх дачі розташовані навпроти. Свідок проживала на дачі з травня по жовтень та весь час бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які все робили разом. ОСОБА_3 мав чудові відносини із синами ОСОБА_1 і свідок навіть не знала, що вони не його діти, оскільки померлий казав про них як про спільних дітей. Онуки називали ОСОБА_3 дідом. ОСОБА_3 працював у садовому товаристві електриком, допомагав свідку. За весь час свідок не бачила родичів ОСОБА_3 , їй відомо, що у нього був син, який помер.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою заявника та проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 1995 року. Заявник проживала за вказаною адресою разом із ОСОБА_3 , вони жили як сім'я - у свідка склалося враження, що вони є чоловіком та дружиною. Влітку вони проживали на дачі, приїжджали платити за квартиру. Свідок була присутньою на похороні ОСОБА_3 , яким займалася заявник ОСОБА_1 .
В подальшому заявник та представник заявника у судовезасідання не з'явилися, від представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 19.02.2020 до суду надійшла заява, в якій розгляд справи просить проводити за відсутності заявника та її представника, заяву задовольнити.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Згідно із ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів справи та підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 , виданим Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 19.10.2000, заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Іванівці, Барського району, Вінницької області (т.1 а.с. 8-11).
ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві у віці 71 років помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Рубанівка, Городоцького району, Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 06 березня 2018 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 12).
Причиною смерті ОСОБА_3 стала хронічна ішемічна хвороба серця (т.1 а.с. 17).
ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 06 жовтня 1998 року (т.1 а.с. 13)
Відповідно до довідки Житлово-експлуатаційної дільниці № 303, виданої ОСОБА_1 23.05.2018 за № 170/02, вона проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 в цивільному шлюбі з 1998 по 05.03.2018 по день смерті згідно акту від 23.05.2018 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 14).
23 травня 2018 року комісією у складі майстра т/д Колесника Л.М., майстра т/д Вороніної О.В. складено акт, затверджений начальником ЖЕД-303, про те, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 , встановлено зі слів цивільної дружини ОСОБА_3 проживав у цивільному шлюбі з 1998 року о 05.03.2018 по день смерті за вище вказаною адресою. Про що сусіди підтверджують своїми підписами (т.1 а.с. 15).
Обслуговуючим кооперативом «Садівничий кооператив «Вікторія» 14 березня 2018 року видано довідку за № 12/18 про те, що ОСОБА_1 проживає на території ОК «СК «Вікторія» та в період з 2009 по 2013 рік була членом кооперативу. В листопаді 2013 року вона передала своє членство в кооперативі та земельну ділянку в користування своєму синові ОСОБА_6 . Сім'я ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 8,05 соток та дачним будинком по АДРЕСА_4 . За цей час з нею проживав в цивільному шлюбі ОСОБА_3 , який з 2009 року по 04.03.2018 працював у кооперативі на посаді електрика (т.1 а.с. 16).
31 серпня 2018 року та 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , та постійно мешкав до смерті у АДРЕСА_1 (а.с. 83, 84-86). За заявою ОСОБА_1 . П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою 31.08.2018 заведено спадкову справу № 993/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 82).
Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00022473779 від 28.03.2019 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 12 квітня 1973 року уклала шлюб із ОСОБА_4 у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 673. Вказаний шлюб був розірваний 27 липня 2005 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 740 (т.1. а.с. 159).
Із відповідей Центрального відділу державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 26.04.2019 №1178/17.1-08, від 22.05.2019 № 1431/17.1-07 убачається, що при перевірці наявності актових записів про шлюб та розірвання шлюбу відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актових записів про шлюб по Відділу не виявлено. Перевірку наявності актових записів про шлюб проведено з часу досягнення особою шлюбного віку по теперішній час, а також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян за інший період, не виявлено (т.1 а.с. 169, 182).
За інформацією відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Управління державної реєстрації від 05.09.2019 № 3367/9/4.2/2019 перевіркою, проведеною в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, виявлено актовий запис № 8 про шлюб ОСОБА_3 «так у актовому записі» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 16.07.1967 виконавчий комітетом Щигліївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області. Відмітка про розірвання шлюбу у актовому записі відсутня (т.1 а.с. 223).
Відповідно до листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Управління державної реєстрації від 02.12.2019 № 4786/14/4.2-19 перевіркою, проведеною за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актового запису, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Житомирської області, про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виявлено (т.2 а.с. 3).
Згідно із листом Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.01.2020 № 200/5.1-44 проведеною перевіркою, у Київському міському відділі державної реєстрації смерті, районних у м. Києві відділах державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис № 1914 про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений 04.11.1983 Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (т.2 а.с. 19, 20)
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Як роз'яснено в п. 7 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Метою встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки є прийняття заявником спадщини за законом у четверту чергу у відповідності до ст. 1264 ЦК України після смерті останнього.
Відповідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Тобто, поняття сім'ї дається через формулювання її ознак, головною з яких є наявність між її членами взаємних прав та обов'язків, що зумовлені їхнім спільним проживанням.
Статтею 74 Сімейного кодексу України визначено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
За приписами ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно із роз'ясненнями п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на те, що показання свідків не протирічать іншим зібраним по справі доказам, суд оцінює вказані показання як достовірні, та беручи до уваги вищенаведене, досліджені у судовому засіданні докази, в тому числі фотокартки, убачається, що заявник ОСОБА_1 проживала однією сім'єю із ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 2006 року до 05 березня 2018 року включно, вони мали взаємні права та обов'язки, були пов'язані спільним побутом.
Аналізуючи вищевикладені доводи, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Згідно із ч. 1 ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 265, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу -задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рубанівка, Городоцького району, Львівської області, останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Іванівці Барського району, Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) без реєстрації шлюбу з 2006 року до 05 березня 2018 року включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2020 року.
Суддя: