Ухвала від 21.01.2020 по справі 755/19270/17

Справа №:755/19270/17

Провадження №: 6/755/26/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Гончарука В.П.,

з секретарем Гриценко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещенко Ірини Ігорівни, за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-4» про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещенко Ірина Ігорівна, за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-4» звернулась до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, в якому просить звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .

Головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещенко Ірина Ігорівна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, заявлені вимоги подання підтримує.

Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки невідомі.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 11 статті 440 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить подання таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 1 статті 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - ЗУ «Про виконавче провадження») - примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно доЗакону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засідання встановлено, що на виконанні Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещенко Ірини Ігорівни перебуває зведене виконавче провадження №60647544 до складу якого входить:

виконавче провадження №56425768 з примусового виконання судового наказу №755/19270/17 від 14.02.2018, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Харчовик- 4» боргу у сумі 13916,97 грн.;

виконавче провадження №59376116 з примусового виконання виконавчого листа №755/14989/18 від 01.03.2019, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Харчовик- 4» боргу у сумі 201161,06 грн.;

виконавче провадження №59376213 з примусового виконання виконавчого листа №755/14989/18 від 01.03.2019, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Харчовик- 4» боргу у сумі 3017,42 грн.;

виконавче провадження №59628429 з примусового виконання виконавчого листа №755/1636/19 від 08.05.2019, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Харчовик- 4» боргу у сумі 36152,88 грн.;

виконавче провадження №60390838 з примусового виконання судового наказу №755/7943/19 від 14.08.2019, що виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Харчовик- 4» боргу у сумі 19437,79 грн.;

Загальна заборгованість по зведеному виконавчому провадженню з урахуванням виконавчого збору складає 301054,74 грн.

При цьому, згідно ч.1 та п.4 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Таким чином, до матеріалів подання не надано доказів отримання боржником викликів та вимог державного виконавця з моменту відкриття виконавчого провадження, а також про те, що боржник взагалі обізнаний про існування виконавчого провадження.

Відтак, неможливо достеменно встановити, що боржник умисно ухиляється від явки до державного виконавця, а також умисно не виконує рішення суду.

Разом з тим, з наданих державним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження не убачається, що боржник обізнаний про відкрите виконавче провадження, оскільки державним виконавцем не надано докази направлення боржнику постанови про об'єднання виконавчих проваджень саме рекомендованою поштовою кореспонденцією, тому, відповідно, відсутні докази вручення або неможливості вручення боржнику вказаної постанови виконавця, що взагалі ставить під сумнів подальші дії виконавця за відсутності доказів законодавчо передбаченої обізнаності боржника про відкрите відносно неї виконавче провадження.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що подання Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещенко Ірини Ігорівни, за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-4» про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, не підлягає задоволенню, оскільки державними виконавцями не вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, невикористанні всі права надані державним виконавцям, спрямованих на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6,7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 5, 10, 18. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 81, 260-261, 353-354, 440 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещенко Ірини Ігорівни, за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , Житлово-будівельного кооперативу «Харчовик-4» про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:

Попередній документ
87944321
Наступний документ
87944323
Інформація про рішення:
№ рішення: 87944322
№ справи: 755/19270/17
Дата рішення: 21.01.2020
Дата публікації: 03.03.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.04.2025)
Результат розгляду: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
Дата надходження: 09.09.2024
Розклад засідань:
06.12.2024 11:00 Дніпровський районний суд міста Києва
30.01.2025 15:00 Дніпровський районний суд міста Києва
04.03.2025 15:00 Дніпровський районний суд міста Києва
03.04.2025 16:00 Дніпровський районний суд міста Києва
29.04.2025 15:00 Дніпровський районний суд міста Києва