Справа № 712/8920/18
Провадження № 1-кп/712/154/20
27 лютого 2020 року Соснівський районий суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12018251010001913 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України ,-
ОСОБА_7 , 18.03.2018 року близько 00-13 год., знаходячись в приміщенні Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області по вул. Пастерівська, 104 в м. Черкаси, умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків за наступних обставин. Так, 17.03.2018 року близько 21-45 год. біля перехрестя вул. Чигиринська та вул. Першотравнева в м. Черкаси за порушення Правил дорожнього руху екіпаж інспекторів УПП м. Черкаси ДПП НП України зупинив автомобіль «ВАЗ 2114» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 . В подальшому для складання відносно водія адміністративних матеріалів за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126, 130, 173, 185 КУпАП останнього 18.03.2018 року о 00-07 год. було доставлено до Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області по вул. Пастерівська, 104 в м. Черкаси. В цей час до вказаного відділу прибув інший екіпаж патрульної поліції, в якому знаходився інспектор УПП м. Черкаси ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_6 , 1989 р.н., який виконував свої службові обов'язки щодо охорони громадського порядку та перебував у форменному одязі. Так, о 00-13 год., перебуваючи в службовому приміщенні, ОСОБА_7 почав хапати лейтенанта поліції ОСОБА_6 за форменний одяг та, достовірно знаючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, умисно наніс йому руками, на яких були одягнені кайданки, удар в обличчя з правого боку, в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, саднами правої скроневої ділянки голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 02-01/534 від 11.05.2018 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 17.03.2018 року близько 21 год. поїхав на АЗС, виїхавши назад зупинив автомобіль щоб поговорити по мобільному телефону. До нього підійшли працівники поліції та зробили зауваження. Між ними виник конфлікт, під час якого працівники поліції із застосуванням грубої сили, шокера та газового балончика витягнули його з автомобіля. Після чого, поклавши його на землю, одягнули кайданки. На місці він намагався знайти свідків події, проте працівники поліції стягнули з нього верхній одяг та взуття. Посадили до автомобіля та відвели в КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер», де він повідомив лікаря що до нього застосовували силу та газовий балончик. Після огляду в лікарні його відвезли до Черкаського відділу поліції по вул. Пастерівська, 104 в м. Черкаси. Він перебував в кайданках близько 2,5 годин, від чого опухли руки. Попросив послабити йому кайданки та відвести в туалет, проте на його прохання працівники поліції не відреагували. ОСОБА_6 відчинив дверцята решітки та силою потягнув його у відділення, вдарив ліктем в область грудної клітки. Крім того, наносив йому удари в область голови та тулуба близько 4-6 ударів, у нього не було сил відбиватися. Від ударів він втратив свідомість, після чого йому викликали швидку допомогу. ОСОБА_6 допомагали ще три особи. Вони усі разом його повалили на підлогу. Крім цих осіб, у відділенні ще знаходилися інші працівники поліції. Алкоголь він не вживав, умислу наносити удари у нього не було. По факту побиття на наступний день він звернувся до прокуратури. Звідки у ОСОБА_6 виникли тілесні ушкодження не знає, ОСОБА_6 все видумав, так як у лікарні ОСОБА_6 він не бачив.
Винність ОСОБА_7 підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі.
- показами потерпілого ОСОБА_6 , який у судовому засіданні пояснив, що в березні 2018 року працював в Управлінні патрульної поліції. Перебував у приміщенні Черкаського відділу поліції по вул. Пастерівській, 104 з іншими працівниками поліції. ОСОБА_7 в цей час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за гратами, грубо висловлювався. Він намагався заспокоїти ОСОБА_7 та послабити кайданки, на що останній потягнув його за форменний одяг та наніс удар. Одразу після події звернувся до медичного закладу за допомогою. За його участю слідчий експеримент проводився. Цивільний позов не заявляв та просив суд призначити умовну міру покарання;
- показами свідка ОСОБА_8 , яка у судовому засіданні пояснила, що в березні 2018 року була свідком того, як ОСОБА_7 , який перебував у кайданках, вдарив ОСОБА_6 по голові. При цьому вів себе неадекватно, висловлювався нецензурною лайкою;
- показами свідка ОСОБА_9 , який у судовому засіданні пояснив, що був свідком того, як ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні Черкаського відділу поліції, кричав, махав руками та наніс удар ОСОБА_6 . Він особисто не чув як ОСОБА_7 просив послабити йому кайданки;
- показами свідка ОСОБА_10 , який у судовому засіданні пояснив, що в березні 2018 року приїхали в складі екіпажу до Черкаського відділу поліції по вул. Пастерівській, 104. Бачив, як його співробітники складали матеріали на чоловіка. Затриманий чоловік вів себе агрессивно, висловлювався нецензурною лайкою. До чоловіка підійшов ОСОБА_6 щоб засокоїти його, в цей час чоловік наніс ОСОБА_6 удар руками. Руки були в кайданках. Це був умисний удар, а не самозахист. Він особисто першу допомогу ОСОБА_6 не надавав. Щоб затриманий чоловік кудись просився не чув. ОСОБА_7 тілесні ушкодження не наносили;
- показами свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні пояснив, що в березні 2018 року під час оформлення адміністративних матеріалів в приміщенні Черкаського відділу поліції ОСОБА_7 вів себе невідповідно до обстановки, бігав, кричав. Колега ОСОБА_6 попросив ОСОБА_7 сісти та не бігати по приміщенню, після чого ОСОБА_7 наніс йому удар. Скільки разів до них звертався ОСОБА_7 не пам'ятає, чи відводили його до туалету не пам'ятає. Була потреба щоб ОСОБА_7 перебував у кайданках, так як він вів себе не відповідно до обстановки. На момент зупинення транспортного засобу ОСОБА_7 мав тілесні ушкодження на обличчі. На кузові автомобіля були сліди крові. Це все ними зафіксовано на відеозаписі. У самому приміщенні Черкаського відділу поції він сидів за столом та оформляв адміністративні матеріали. Бачив як ОСОБА_7 , перебуваючи за гратами, махнув руками. Це було у нього перед столом, за дверима чергової частини. Скільки було осіб в приміщенні відділу поліції не пам'ятає. Син ОСОБА_7 разом з іншим екіпажеп їздив на місце події, зупинений автомобіль був зачинений;
- показами свідка ОСОБА_12 , який у судовому засіданні пояснив, що його батька ОСОБА_7 зупинили працівники поліції. Він особисто бачив як батько був без взуття та на ньому мали місце тілесні ушкодження. До приміщення Черкаського відділу поліції батька заводили в його присутності. Перебуваючи в приміщенні батько просив працівників поліції послабити йому кайданки та відвести до туалету, проте на його прохання ніхто не реагував. Один з працівників поліції затягнув силою батька за грати, потім відбувся конфлікт. Він не бачив щоб батько наносив удари працівнику поліції. Чому ОСОБА_6 фотографував своє обличчя не знає. Батька штовхали та повалили на підлогу;
- показами свідка ОСОБА_13 , яка у судовому засіданні пояснила, що являється цивільною дружиною ОСОБА_7 17.03.2018 року їй зателефонували працівники поліції та повідомили, що її чоловік був руки були опухші. Він просив працівників поліції відвести його в туалет, проте його не пускали. Тілесні ушкодження ОСОБА_6 він не наносив. Його затягнули за грати, почали штовхать та кидать на підлогу;
- показами експерта ОСОБА_14 , який у судовому засіданні пояснив, що робив експертизи по ОСОБА_6 та по ОСОБА_7 . По потерпілому використовував усі документи, що були надані на експертизу. Діагноз: «струс головного мозку» встановлено у медичній карті стаціонарного хворого, він лікувався в лікарні МВС України. Дані про струс головного мозку є. Лікарні на об'єктивних даних зазначили діагноз. Він на підставі медичної карти робив висновок. Роботу лікарів не може оцінювати. Він вивчав медичну карту, у якій є усі медичні документи. Даних про МРТ у карті не має. ОСОБА_6 оглядав нейрохірург, який поставив діагноз - струс головного мозку. При падінні ОСОБА_6 не міг отримати такі тілесні ушкодження;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення правопорушення або таке, що готується від 18.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_6 повідомив про отримання тілесних ушкоджень від ОСОБА_7 18.03.2018 року о 00-15 год. (а.с. 1);
- довідкою КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР від 18.03.2018 року, згідно якої ОСОБА_6 доставлено до приймального відділення з діагнозом: травма голови (а.с. 2);
- довідкою чергового нейрохірурга КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР від 18.03.2018 року, згідно якої ОСОБА_6 встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, два садна правої скроневої ділянки (а.с.3);
- довідкою травматологічного пункту КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР від 18.03.2018 року, згідно якої при огляді ОСОБА_6 виявлено садна обличчя справа (а.с. 4);
- протоколом огляду предметів від 29.03.2018 року з фотознімком до протоколу, згідно якого при огляді фотознімку, на якому зображено обличчя ОСОБА_6 , виявлено садна на правій скроневій діляці голови (а.с. 5-6);
- протоколами огляду предметів від 04.04.2018 року, від 26.03.2018 року та дослідженими під час судового розгляду відеозаписами з місця події, згідно яких зафіксовано зупинку танспортного засобу «ВАЗ 2114» д.н.з. НОМЕР_1 . За кермом перебував ОСОБА_7 . На обличчі ОСОБА_7 наявні видимі тілесні ушкодження. На вимогу працівників поліції надати документи та вийти з транспортного засобу останній не реагував, вів себе грубо. Перебуваючи біля автомобіля ОСОБА_7 вийшов на проїздну частину дороги, після чого працівники поліції звели його на узбіччя, де ОСОБА_7 впав на землю. Після чого, працівники поліції помістили ОСОБА_7 до службового автомобіля та одягли на нього кайданки. Перебуваючи в кабінеті лікаря-нарколога КЗ «ЧОНД» ОСОБА_7 відмовився від освідування. Після огляду, ОСОБА_7 був доставлений до КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД», де зафіксовано наявні в останнього тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_7 вів себе агресивно, розмахував руками та погрожував працівникам поліції. Працівники поліції здійснили дзвінок до дружини ОСОБА_7 , роз'яснивши обставини події, попросили приїхати до Черкаського відділу поліції. В подальшому, ОСОБА_7 був доставлений до Черкаського відділу поліції, відмовився виходити зі службового автомобіля, дружина намагалася його вмовити вийти. Працівники поліції витягнули ОСОБА_7 з автомобіля та завели до приміщення, в присутності дружини та сина. В приміщенні Черкаського відділу поліції були складені прототоли про адміністративні правопорушення.
З відеозаписів камер спостереження, розташованих у приміщенні Черкаського відділу поліції вбачається, що до приміщення працівниками поліції був заведений ОСОБА_7 , останній чинив опір. Перебуваючи в приміщенні, підійшов до грат та спілкувався з ОСОБА_6 , під час спілкування ОСОБА_6 перевірив кайданки, що були на ОСОБА_7 ОСОБА_6 намагався завести ОСОБА_7 за грати, останній схопив ОСОБА_6 за форменний одяг, потягнув та наніс удар. Після чого, працівники поліції відтягнули ОСОБА_7 від ОСОБА_6 , при цьому останній вів себе агресивно, махав руками та ногами, внаслідок чого працівники поліції поклали його на підлогу (а.с. 7-13);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.03.2018 року з фототаблицею до протоколу, згідно якого ОСОБА_6 вказав яким чином ОСОБА_7 схватив його за форменний одяг, потягнув та наніс один удар руками, в обличчя з правого боку. При цьому руки ОСОБА_7 були в кайданках (а.с. 14-18);
- копією медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 536/211, який перебував на лікуванні в неврологічному відділенні з 19.03.2018 року по 30.03.2018 року, діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (а.с. 20);
- висновком судово-медичної експертизи № 02-01/534 від 11.05.2018 року, згідно якого у ОСОБА_6 мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, садна правої скроневої ділянки голови. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути за обставин на які вказав ОСОБА_6 в протоколі проведення сілдчого ексерименту від 29.03.2018 року (а.с. 33-34);
До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.
Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.
З ч.1 ст. 91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.1, 2 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 суд оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки його вина в повному обсязі підтверджується матеріалами кримінального провадження, показами потерпілого ОСОБА_6 , показами свідків та експертів, що були безпосередньою допитані у судових засіданнях.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що працівники поліції застосували відносно нього грубу силу, шокер та газовий балончик, внаслідок чого витягнули з автомобіля спростовується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, згідно якого вбачається що на момент зупинки автомобіля на обличчі ОСОБА_7 вже мали місце тілесні ушкодження. Факт застосування шокера та газового балончику матеріалами справи та відеозаписом не підтверджено.
Твердження ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 відчинив дверцята решітки, силою потягнув його у відділення, вдарив ліктем в область грудної клітки, крім того, наносив йому удари в область голови та тулуба близько 4-6 ударів, спростовується показами безпосередніх свідків події ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які вказали на те, що ОСОБА_7 вів себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, розмахував руками та ногами. При цьому жоден із свідків не вказав на те, що потерпілий ОСОБА_6 наносив ОСОБА_7 тілесні ушкодження, від чого ОСОБА_7 втратив свідомість.
Крім того, з відеозапису Черкаського відділу поліції вбачається, що після того, як ОСОБА_7 наніс ОСОБА_6 удар, інші працівники поліції відтягнули його від ОСОБА_6 при цьому ОСОБА_7 вів себе агресивно, махав руками та ногами, внаслідок чого працівники поліції поклали ОСОБА_7 на підлогу.
Твердження ОСОБА_7 про те, що умислу наносити удар ОСОБА_6 у нього не було спростовується показами свідка ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_7 вів себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою. До нього підійшов ОСОБА_6 щоб заспокоїти його, в цей час останній наніс ОСОБА_6 удар руками. Руки були в кайданках. Це був умисний удар, а не самозахист.
Наявний у потерпілого ОСОБА_6 діагноз: «Струс головного мозку» підтвердив експерт ОСОБА_14 , який був допитаний під час судового розгляду та який надав відповідні покази. Крім того експерт зазначив, що при падінні ОСОБА_6 не міг отримати такі тілесні ушкодження.
Факт вчинення злочину ОСОБА_7 в стані алкогольного сп'яніння не знайшов свого підтвердження в матеріалах кримінального провадження, так як згідно ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 20.08.2018 року, провадження по справі відносно ОСОБА_7 за ст. 130 ч.1, 173, 185 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Обставин, що пом'якшують відповідальність відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд дотримується вимог ст. 65 КК України, оскільки має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню обвинуваченого ОСОБА_7 , а також запобігти вчиненню нових злочинів. Оскільки в разі призначення невідповідного, невиправдано м'якого чи надто суворого покарання, мети покарання буде важко досягти.
На підставі викладеного, враховуючи думку потерпілого та особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, являється пенсіонером, також враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання не пов'язаного з позбавленням волі із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши відносно нього іспитовий термін на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні
Речові докази:
-чотири DVD-диски приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- один фотознімок приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 376 КПК України отримати в суді копію вироку.
Головуючий : ОСОБА_1