Справа № 686/19037/19
Провадження № 2/686/1276/20
27.02.2020
27 лютого 2020 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.
за участі секретаря - Перун А.М.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,-
В липні 2019 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди. Просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_4 на його користь 75000 грн. або в інший спосіб.
Позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була одинокою та проживала у АДРЕСА_1 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на належну їй на праві власності квартиру у АДРЕСА_1 ; 31/100 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 та грошові вклади у АТ «Укрексімбанк». Позивач як двоюрідний брат померлої вживав заходів щодо оформлення спадщини після смерті померлої
ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у звязку з неналежним виглядом документів, що підтверджують родинний зв'язок.
Через зазначені обставини в жовтні 2016 року він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , яка як спадкоємець п'ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 заперечувала, що він - ОСОБА_1 є двоюрідним братом померлої ОСОБА_5 , в якому просив суд встановити факт родинних відносин між ним та померлою ОСОБА_5 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 4 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин відмовлено. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .. Встановлено, що ОСОБА_1 є двоюрідним браном ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Не погодившись з рішенням Апеляційного суду Хмельницької області Виноградова Л.А. оскаржила вищевказане рішення до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року залишено без змін.
Окрім цього вказав, що в 2016 році ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Очеретної О.М., та до ОСОБА_1 , про визнання дій нотаріуса незаконними. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_4 відмовлено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року залишено без змін в апеляційній і касаційній інстанції.
Зазначив, що із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , як двоюрідної сестри, до нотаріальної контори звернулися як спадкоємці п'ятої черги ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .. ОСОБА_7 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_9 відмовилася від спадщини на користь ОСОБА_1 .
Крім того, вказав, що намагаючись заволодіти всім спадковим майном померлої ОСОБА_5 , ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_9 , з участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Очеретної О.М., ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/6 частину в спадковому майні.
Рішенням судді Хмельницького міськрайонного суду Бондарчука В.В. від 14 лютого 2018 року в задоволенні вказаного позову відмовлено. Позивач ОСОБА_4 , не погодившись з таким рішенням Хмельницького міськрайонного суду, оскаржила це рішення до Апеляційного суду Хмельницької області та просила скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду і постановити рішення яким задоволити її позовні вимоги.
Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Хмельницької області від 18.07.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Скасовуючи рішення Хмельницького міськрайонного суду колегія суддів палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Хмельницької області, вказала, що при розгляді справи суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права; та про те, що ОСОБА_1 як особа, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , є безпосереднім учасником спірних відносин, а рішення в справі впливає на його права та обов'язки.
Після цього, ОСОБА_4 звернулась до суду з новим позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 третіх осіб приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Очеретної О.М. про визнання за нею права власності за законом третьої черги за правом представлення на 1/6 частину спадкового майна після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_10 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 листопада 2018 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_4 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 , пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_7 залишені без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2018 року залишено без змін.
Позивач вказав на те, що відповідач ОСОБА_4 протягом трьох років протиправно ініціювала судові процеси, які викликали у нього душевне страждання, та призвело до того, що після чергового судового засідання (8.12.2018 року) у нього стався душевний напад. Лікарем поставлено діагноз: 121.0.1ХС. гострий о передній розповсюджений інфаркт міокарда лівого шлуночка 8.12.2018 р. клінічна смерть 8.12.2018 Р. КВГ. Стентеввання ПМН ЛКА-08.12.2018р. СН-ІІАст13 збереженою систолічною функцією лш.
В зв'язку з вказаною хворобою, згідно довідки до акту медико-соціальною експертною комісією від 28.03.2019 року позивача визнано інвалідом другої групи.
Ввважає, що своєю протиправною поведінкою ОСОБА_4 принизила його честь та гідність. Зазначив, що з 13.04.2015 року він працював начальником відділу охорони товариства «Гарант груп». У зв'язку з постійними судовими процесами він не міг належним чином виконувати свої службові обов'язки і 24.07.2017 року змушений був звільнитись. Вважає, що своєю протиправною поведінкою ОСОБА_4 завдала йому глибокого душевного страждання, що призвело до інвалідності 2 групи.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Позивач зауважив, що заперечення ОСОБА_4 очевидного факту родинних стосунків, зважаючи на сформовані тісні зв'язки, які мали місце до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ініціювання безпідставних судових процесів мали наслідком погіршення його здоров'я, втрати роботи, зміну життєвого ритму та усталених зв'язків та завдання моральної шкоди. Душевні переживання, страждання та хвилювання, які зазнав позивач вимусили його звернутись до суду з даним позовом. Розмір моральної шкоди оцінив, зважаючи на власні внутрішні відчуття, внаслідок неправомірної поведінки та оцінивши майновий стан відповідача, з урахуванням арештованого для забезпечення даного позову майна, що гарантовано дасть можливість виконати рішення суду. Ніколи до даної ситуації із спадщиною не звертався до суду, тому ситуація була особливо стресовою. Представник відповідача позов заперечила. Зазначила, що відповідач, реалізовуючи своє конституційне право на захист порушеного права, зверталась до суду. Хвороби позивача можуть бути набутими протягом всього його життя. Щодо роботи, то звільнення мало місце - за власним бажанням, а тому відсутній правовий зв'язок з діями відповідача та завданою моральною шкодою. Позивач не позбавлений був можливості звернення за правовою допомогою до представника, з метою зменшення стресового впливу судових процесів. Просила відмовити у задоволені позову за безпідставністю та скасувати накладений в рамках судового процесу арешт на нерухоме майно.
Заслухавши сторони та дослідивши матерали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню частково.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 280 ЦК України передбачено право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди, а саме якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про вілшкодування моральної (немайнової) шкоди»). В пункті 5 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була одинокою та проживала у АДРЕСА_1 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на належну їй на праві власності квартиру у АДРЕСА_1 ; 31/100 частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 та грошові вклади у АТ «Укрексімбанк». Позивач як двоюрідний брат померлої вживав заходів щодо оформлення спадщини після смерті померлої
ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у звязку з неналежним виглядом документів, що підтверджують родинний зв'язок.
В судовому порядку підтверджено факт родинного зв'язку позивача ОСОБА_5 (Постанова Верховного Суду від 31.01.2019 року, справа №686/20567/16-ц).
ОСОБА_4 ініційовано в 2016 році ОСОБА_4 судову справу до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Очеретної О.М., та до ОСОБА_1 про визнання дій нотаріуса незаконними. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.10.2017 року підтверджено законність дій приватного нотаріуса Очеретної О.М. в рамках конкретної спадкової справи. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року залишено без змін в апеляційній і касаційній інстанції. В позові відмовлено.
Із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 , як двоюрідної сестри, до нотаріальної контори звернулися як спадкоємці п'ятої черги ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .. ОСОБА_7 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_9 відмовилася від спадщини на користь ОСОБА_1
ОСОБА_4 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_9 , з участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Очеретної О.М., ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/6 частину в спадковому майні.
Рішенням судді Хмельницького міськрайонного суду Бондарчука В.В. від 14 лютого 2018 року в задоволенні вказаного позову відмовлено. Позивач ОСОБА_4 , не погодившись з таким рішенням Хмельницького міськрайонного суду, оскаржила це рішення до Апеляційного суду Хмельницької області та просила скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду і постановити рішення яким задоволити її позовні вимоги.
Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Хмельницької області від 18.07.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Скасовуючи рішення Хмельницького міськрайонного суду колегія суддів палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Хмельницької області, вказала, що при розгляді справи суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права; та про те, що ОСОБА_1 як особа, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , є безпосереднім учасником спірних відносин, а рішення в справі впливає на його права та обов'язки.
Після цього, ОСОБА_4 звернулась до суду з новим позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 третіх осіб приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Очеретної О.М. про визнання за нею права власності за законом третьої черги за правом представлення на 1/6 частину спадкового майна після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_10 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 листопада 2018 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_4 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 , пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_7 залишені без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2018 року залишено без змін.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про конфліктність ситуації, яка склалась між позивачем та відповідачем внаслідок спору щодо спадщини, що залищалась після спільної родички ОСОБА_5 .
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про законне право її довірительки звертатись до суду з метою захисту порушеного права, оскільки наведені вище судові рішення підтверджують відсутність зі сторони позивача будь-яких дій, які б порушували право відповідача щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , і навпаки вказують про її цілеспрямовані дії усунути його від законного права на частку у спадщині.
Беззаперечним є факт, що судові процеси, які виникли у зв'язку із спадкування не могли не вплинути на стан здоров'я позивача, оскільки вимагали додаткових зусиль на організацію життя та додаткових заходів направлених на досягнення позитивного результату для захисту порушеного права, доведення очевидних фактів.
В той же час, суд приходить до висновку, що є передчасними та такими, що не відповідають дійсності твердження позивача про втрату ним роботи внаслідок судових процесів ініційованих ОСОБА_4 , набуття хвороби серця у зв'язку з поведінкою відповідача. Оскільки суду, зокрема, не доведено належними та допустимими доказами стан здоров'я позивача до дати відкриття спадщини та, відповідно, прямий причинний зв'язок між діями відповідача та завданою здоров'ю шкодою. За даними трудової книжки, позивача було звільнено з роботи відповідно до його волевиявлення з формулюванням «за власним бажанням». Позивач не був позбавлений права мати належного представника у суді.
Суд бере до уваги аргументи позивача про завдані моральні страждання, стрес та хвилювання у зв'язку із запереченням відповідачем очевидного факту родинних стосунків з померлою спадкодавицею. Протягом трьох років він був втягнутий у судові процеси, де мав підтверджувати об'єктивні факти постійно перебуваючи у нервовій напрузі внаслідок ініційованих відповідачем судових процесів.
Враховуючи викладені обставини, співвідносячи співмірність та адекватність морального відшкодування і з завданою шкодою позивачу, аналізуючи дії відповідача, їх характер та емоційну складову справи, зважаючи на доведені родинні відносини, суд вважає за можливе частково задоволити позов та присудити до стягнення 5000 грн. моральної шкоди.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дати набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за мотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання рішення суду(ч.7,8 ст.158 ЦПК).
Таким чином, підстави для скасування арешту за ухвалою суду від 26.11.2019 року в якості забезпечення позову, відсутні.
Керуючись ст. ст.15,16,22,23,1166,1167 ЦК України, статтями 10, 11,12,81,83,137,141, 259,353 ЦПК України, суд ,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 2 березня 2020 року.
Суддя З.А.Чевилюк