Провадження № 2-а/679/4/2020
Справа № 679/1469/19
24 лютого 2020 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Базарника Б.І.,
за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Нетішин адміністративну справу № 679/1469/19 за позовом ОСОБА_1 до рядового поліцейського роти №1 взводу №2 батальйону УПП м. Луцьк Волинської області ДПП Зубка Віталія Миколайовича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №1 взводу №2 батальйону УПП м. Луцьк Волинської області ДПП Зубка Віталія Миколайовича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що 06 жовтня 2019 року відносно позивача, рядовим поліцейської роти №1, взводу №2, БУПП м. Луцьк Волинської області ДПП Зубко Віталієм Миколайовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якій вказано, що 06.10.2019 року о 10 годині 31 хвилин у м. Луцьк по вул. Винниченка 67, порушив вимогу знака 3.21 та здійснив рух по смузі маршрутних транспортних засобів позначених дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.п. 8.4 в та п. 17.1 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення передбачене частинами 1 і 3 статті 122 КУпАП.
Зазначає, що з постановою не згоден та вважає її незаконною, у зв'язку із тим, що в постанові не зазначено, звідки він рухався і як потрапив на смугу руху маршрутних транспортних засобів по вул. Винниченка.
Вказує, що у постанові зазначено, що відповідно до частини 1 і 3 статті 122 КУпАП, він порушив вимогу дорожніх знаків 3.21 (в'їзд заборонений) і 5.11 (смуга для руху маршрутних транспортних засобів) на вулиці Винниченка, 67.
Посилається на те, що згідно фото додатка 4 при під'їзді до вул. Винниченка відсутні знаки і дорожня розмітка, що забороняють виїзд на вул. Винниченка. При цьому стверджує, що знаки 3.21 і 5.11, на які посилається рядовий Зубко В.М. знаходяться вже за поворотом, по вулиці Винниченка.
Також вказує, що вищевказані знаки до водія, який рухається по вулиці І.Франка, відношення не мають, і призначені для водіїв, які рухаються по вулиці, на якій вони установлені - п. 10.1.1. ДСТУ 4100-2014, «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила використання», абзац 2: «При розташуванні дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих уча¬сників руху, для яких вона призначена».
Вважає, що уважний водій, перебуваючи на вулиці І.Франка, міг би побачити знаки 3.21 і 5.11 вул. Винниченка, але знаки 3.21 і 5.11 з вулиці І.Франка банально не видно, а саме: закривають стовпи, що теж суперечить абзацу 1 п. 10.1.1 ДСТУ 4100-2014, де вказано, що «Дорожні знаки повинні розташовуватися так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, було забезпечено зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливим їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повніші бути закриті від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення т.д.).
Таким чином, під час виїзду на вул. Винниченка, знаки 3.21 і 5.11 знаходяться над дорогою, безпосередньо над транспортним засобом, тому водій не може їх бачити так як заважає дах автомобіля. Крім того виїзд автомобіля на суміжну смугу руху вимагає підвищеної уваги і дивитися на те, що знаходиться над головою, не доцільно і небезпечно, оскільки необхідно завершити поворот. Дорожня розмітка руху маршрутних транспортних засобів в цьому місці, відсутня. Установка знаків, дорожня розмітка по вул. І.Франка і Винниченка виконані з порушення вимог ДСТУ 4100-2014, що є причиною даного адміністративного порушення. Аналіз наведеного показує, що будь-яких обмежень руху по даному маршруту для виїзду на вулицю Винниченка немає, а значить з точки зору ПДР, він нічого не порушував. Разом з тим можна звинуватити водія в тому, що він повинен був бачити знаки 3.21 і 5.11 коли заїжджав на вулицю І.Франка і далі на стоянку, він повинен був знати що в'їзд на вул. Винниченка заборонений. Але машину могла ставити на стоянку зовсім інша людина, а він керувався виключно за знаками.
Крім цього вказує, що відповідач допустив ряд процесуальних порушень, зокрема: порушено вимоги ст.251 КУпАП, вимоги ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, ст.276 КУпАП, а також те, що рядовий Зубко В.М. не став з'ясовувати всіх обставин правопорушення.
11.11.2019 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вул. Івана Франка в м. Луцьк є вулицею з одностороннім рухом і рух по даній вулиці в сторону вул. Винниченка заборонений.
Зазначає, що до житлового масиву №61 позивач міг заїхати тільки в дозволеному напрямку з вул. Стрілецької, бачивши при цьому знак 5.5 «дорога з одностороннім рухом», що встановлений по вул. І. Франка в м. Луцьк і знаючи про те, що рух в протилежному напрямку заборонений. Знаючи даний факт, позивач робить спробу ввести в оману суд, стверджуючи в позовній заяві, мовою оригіналу: «Разом з тим можна звинуватити водія в тому, що він повинен був бачити знаки 3.21 і 5.11 коли заїжджав на вулицю І. Франка і далі на стоянку, він повинен був знати, що в'їзд на вул. Винниченка заборонений. Але машину могла ставити на стоянку зовсім інша людина, й я керувався виключно знаками».
Враховуючи вищевикладене позивачем не спростовано факт того, що автомобіль на стоянку ставила зовсім інша людина, а також позивач не повідомляв про такі факти під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи дані факти, вважає, що позивач, вводячи суд в оману, хоче уникнути адміністративної відповідальності.
Крім того, позивач у позовній заяві стверджує, мовою оригіналу: «Безсумнівно, уважний водій, перебуваючи на вул. І. Франка, міг би побачити знаки 3.21 і 5.11 вул. Винниченка, але їх (знаки 3.21 і 5.11) з вулиці І. Франка банально не видно, закривають стовпи см. Фото Додатки 5».
Вказує, що аналізуючи дане твердження можна дійти висновку, що позивач суперечить сам собі, тому що Додаток 5, який позивач додає до позовної заяви, зроблений з відповідного ракурсу, який вигідний для позивача з метою уникнення адміністративної відповідальності за порушення ПДР. При цьому, позивач до позовної заяви додає Додаток 4, на якому чітко видно дорожні знаки 3.21 ПДР України та 5.11 ПДР України.
Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Також позивач, в позовній заяві стверджує, мовою оригіналу: «Порушена стаття №276, в якій зазначено, що справа має розглядатися за місцем скоєння правопорушення, тобто у відділенні поліції вулиця Залізнична, 15 Луцьк, Волинська область, 43000.
Відносно цієї статті є рішення конституційного суду від 26 травня 2015 року, №5-рп/2015 року».
З приводу цього, повідомляють, що частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Таким чином, вважає, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху, зокрема ст. 122 КУПаП, на місці вчинення такого правопорушення, а також те, що обставини наведені в позовній заяві вважає такими, що не відповідають дійсності, тому в задоволені позову просив відмовити.
Ухвалою суду від 21.10.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, наведених у ньому.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Заслухавши позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі - ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Судом встановлено, що 06.10.2019 року рядовим поліцейським роти №1 взводу №2 батальйону УПП м. Луцьк Волинської області ДПП Зубком Віталієм Миколайовичем було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДП18 №271784 від 06.10.2019 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,3 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.
Згідно із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 06.10.2019 о 10 годині 31 хвилин, в м.Луцьк по вул. Винниченка, 67, ОСОБА_1 порушив вимогу знаку 3.21 та здійснив рух по смузі маршрутних транспортних засобів позначених дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.8.4 та 17.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП та ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до листа від 03.02.2020 року №19.1-21/75/2020, вул.Франка в м.Луцьку є вулицею з одностороннім рухом. Станом на 29.01.2020 року на перехресті вул. Винниченка - вул. Франка на вул. Винниченка встановлено дорожні знаки 3.21 «В'їзд заборонено» та 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», на вул. Франка 5.5. «Дорога з одностороннім рухом». На перехрестя вул. Яровиці - вул. Франка встановлено дорожні знаки 2.1 «Дати дорогу», 5.7.1 «Виїзд на дорогу з одностороннім рухом» та 5.5 «Дорога з одностороннім рухом».
Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно положень ч.1,2 ст.70 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ПДР України дорожній знак 3.21 «В'їзд заборонено» передбачає, що забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9, запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
Згідно з ПДР України дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів.
Згідно з частини першої статті 122 КУпАП відповідальність настає в разі, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до частини третьої статті 122 КУпАП відповідальність настає в разі ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Таким чином, суд критично оцінює твердження позивача про те, що він не бачив дорожніх знаків 3.21 та 5.11, а також те, що вони не відповідають ДСТУ4100-2014, оскільки дані твердження позивача не підтвердилися належними та допустимими доказами під час судового розгляду справи.
При цьому, суд враховує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом по вулиці Винниченка в місті Луцьку є беззаперечним, оскільки визнаний самим позивачем.
Отже, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач у справі під час прийняття оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно із ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її скасування та для задоволення позову відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.2,8,9,72-77,241-246,250,271,272,286 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до рядового поліцейського роти №1 взводу №2 батальйону УПП м.Луцьк Волинської області ДПП Зубка Віталія Миколайовича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі № 679/1469/19:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач: рядовий поліцейський роти №1 взводу №2 батальйону УПП м.Луцьк Волинської області ДПП Зубко Віталій Миколайович (адреса місцезнаходження: вул.Залізнична, 15, м.Луцьк, Волинська область, 43000).
Повний текст судового рішення складено 02.03.2020 року.
Суддя Б.І. Базарник