26.02.2020 Справа №607/3340/20
26 лютого 2020 року Справа № 607/3340/20
Провадження № 1-кс/607/1640/2020
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю перекладача ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, прокурора ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в залі суду в м.Тернополі, клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, без громадянства, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,-
Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , звернувся в рамках кримінального провадження № 42019210000000175 від 21 жовтня 2019 року до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у тому, що на початку жовтня 2019 року, у невстановленому слідством місці, до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 звернувся житель міста Тернополя ОСОБА_9 , який повідомив їх про те, що житель села Гаї Гречинські, Тернопільського району, Тернопільської області, ОСОБА_10 не повертає йому грошовий борг та попросив посприяти в його поверненні. На пропозицію ОСОБА_9 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 погодилися.
Після цього, у ОСОБА_6 виник умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 шляхом їх вимагання та за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з погрозами вбивства, спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та пошкодження його майна.
20 жовтня 2019 року ОСОБА_6 , після досягнення домовленості із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на вчинення злочину, близько 14.00 години, умисно, з корисливих мотивів, неподалік торгово-розважального центру «Подоляни», що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, при зустрічі з ОСОБА_10 став вимагати у нього в користь ОСОБА_9 грошові кошти.
В цей же день, біля 15.00 години ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_9 , знову зустрівся із ОСОБА_10 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, пред'явив йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 100 (сто) тис. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.10.2019 становить 2473380 (два мільйони чотириста сімдесят три тисячі триста вісімдесят) гривень. При цьому, ОСОБА_6 в присутності та за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , став погрожувати ОСОБА_10 вбивством в разі не передачі ним вищевказаної суми грошових коштів ОСОБА_9 .
Потерпілий ОСОБА_10 сприйняв погрозу ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про його вбивство як реальну, що цілком може бути реалізована, стати дійсною, якщо він проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів.
22 жовтня 2019 біля 13.28 години ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, зателефонував ОСОБА_10 та призначив йому зустріч в приміщенні кафе «Майдан».
В цей же день біля 14.55 години ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_9 , знову зустрівся із ОСОБА_10 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, продовжував пред'являти йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_9 100 (сто) тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.10.2019 становило 2493510 (два мільйони чотириста дев'яносто три тисячі п'ятсот десять) гривень. Потерпілий ОСОБА_10 представив ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 нотаріально завірену заяву ОСОБА_9 , про те що ОСОБА_10 не має перед ним невиконаних зобов'язань та майнових обов'язків. Проте, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з метою вимагання передачі грошових коштів ОСОБА_9 , продовжував умисно чинити психологічний тиск та залякувати потерпілого ОСОБА_10 , вимагаючи передачу вищевказаної суми грошових коштів у власність ОСОБА_9 .
Потерпілий ОСОБА_10 сприйняв тиск та погрози ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про вчинення насилля над його життям та здоров'ям як реальні, що цілком можуть бути реалізовані, стати дійсними, якщо він проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів.
24 жовтня 2019 біля 10.30 години ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, зателефонував ОСОБА_10 та призначив йому зустріч в приміщенні кафе «Майдан».
В цей же день біля 11.30 години ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_9 , знову зустрівся із ОСОБА_10 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, продовжував пред'являти йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_9 грошові кошти, зменшивши розмір суми до 75 (сімдесят п'ять) тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.10.2019 становило 1866937 (один мільйон вісімсот шістдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень 50 копійок. Потерпілий ОСОБА_10 заперечив боргові зобов'язання перед ОСОБА_9 . Проте, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 продовжував умисно чинити психологічне насилля та словесно погрожувати ОСОБА_10 вбивством, спричиненням тілесних ушкоджень та пошкодженням його майна у разі не передачі ним вищевказаної суми коштів ОСОБА_9 .
Потерпілий ОСОБА_10 сприйняв погрозу ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про його вбивство як реальну, що цілком може бути реалізована, стати дійсною, якщо він проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів.
28 жовтня 2019 біля 09.30 години ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, зателефонував ОСОБА_10 та призначив йому зустріч в приміщенні кафе «Майдан». При цій розмові ОСОБА_6 здійснював на потерпілого психологічний тиск, словесно погрожуючи йому розправою у випадку ігнорування вимог у передачі коштів.
В цей же день біля 12.45 години ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_9 , знову зустрівся із ОСОБА_10 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, продовжував пред'являти йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_9 грошові кошти, зменшивши розмір суми до 45 (сорок п'ять) тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.10.2019 становить 1132834 (один мільйон сто тридцять дві тисячі вісімсот тридцять чотири) гривень 50 копійок. Потерпілий ОСОБА_10 заперечив боргові зобов'язання перед ОСОБА_9 , а останній в свою чергу не представив підтверджуючого документа про цивільно-правові зобов'язання. Проте, ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 продовжував умисно чинити психологічне насилля та залякувати ОСОБА_10 , а саме словесно погрожувати йому вбивством.
Потерпілий ОСОБА_10 сприйняв погрозу ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про вбивство, як реальну, що цілком може бути реалізована, стати дійсною, якщо він затримає чи проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів, тому погодився 29 жовтня 2019 року передати у власність ОСОБА_9 частину грошових коштів, що вимагалися.
29 жовтня 2019 біля 09.30 години ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, неодноразово телефонував ОСОБА_10 . При цих розмовах ОСОБА_6 назвав умови передачі коштів ОСОБА_9 , чинив психологічний тиск на свідомість потерпілого у випадку ігнорування ним вимоги у передачі частини коштів.
В цей же день біля 13.01 год. ОСОБА_10 в приміщенні кафе «Майдан», що по вул. Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, на протиправну вимогу з погрозами передав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали від ОСОБА_10 частину грошових коштів, яка в нього вимагалася, а саме 500 (п'ятсот) доларів США та заздалегідь виготовлені несправжні (імітаційні) засоби у вигляді банківських банкнот доларів США на загальну суму 29500 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) доларів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 29.10.2019 становить 751800 (сімсот п'ятдесят одна тисяча вісімсот) гривень.
Під час отримання коштів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 були затримані на місці події працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто у вимаганні, а саме вимога передачі чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження майна.
29 жовтня 2019 року о 15.00 годині ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
30 жовтня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
10 лютого 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
31 жовтня 2019 слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 25 грудня 2019 року.
24 грудня 2019 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00.00 год. 22 лютого 2020 року.
18 лютого 2019 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.59 год. 29 лютого 2020 року.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у справі матеріалами.
Строк застосування вказаного запобіжного заходу закінчується 29 лютого 2020 року та на даний час існують обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Зокрема, 11 лютого 2020 року призначено експертизу відео-, звукозапису, виконання якої доручено експертам Тернопільського НДЕКЦ МВС України для встановлення ідентичності голосів підозрюваних в аудіо записах та яка по даний час не завершена. Проведенню вищевказаних процесуальних дій у чотирьох місячний строк досудового розслідування перешкоджали завантаженість експертів Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
Окрім того, 18 лютого 2020 року слідчим винесено постанову про призначення експертизи відео-, звукозапису для встановлення ідентичності голосу в аудіозаписах ОСОБА_6 та постанову про призначення експертизи відео-, звукозапису для встановлення ідентичності голосу в аудіозаписах ОСОБА_8 .
По даний час вищевказані експертизи не передані на виконання у Тернопільський НДКЦ МВС України, оскільки об'єкти дослідження знаходяться при експертизі відео-, звукозапису фонограм звукозаписів негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації транспортних телекомунікаційних мереж.
Проведення та завершення вказаних експертиз, отримання результатів та їх опрацювання потребує додаткового часу.
Також, у зв'язку із складністю залучення перекладача з української на грузинську мови, ускладнюється допит підозрюваного ОСОБА_6 з питань пред'явлення йому нової підозри та матеріалів, отриманих в ході проведення НСРД.
Вказані процесуальні дії не могли бути виконані раніше, оскільки для цього не було відповідних передумов.
Крім цього, не виявилося можливим забезпечити явку свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий зазначає, що результати вищевказаних процесуальних дій підтверджуватимуть вчинення ОСОБА_6 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вимагання і таким чином матимуть доказове значення та можуть бути використані як докази під час судового розгляду даного провадження.
20 лютого 2020 року слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 за погодженням першого заступника прокурора Тернопільської області ОСОБА_14 , в порядку ст. 40, п. 3 ч. 2 ст. 219, ч. 4 ст. 294, 295-1 КПК України, подано слідчому судді Тернопільського міськрайонного суду клопотання про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42019210000000175 від 21 жовтня 2019 року до шести місяців.
Також вважає, що підстави для зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу не зменшились.
Посилаючись на наведене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконному впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала подане клопотання та просила задовольнити. Просила продовжити ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, зазначені в клопотанні, а більш м'який запобіжний захід не здатен їм запобігти. Крім того, зазначила, що після обрання іншим підозрюваним у даній справі запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, у сторону потерпілого ОСОБА_15 знов почались погрози.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 заперечив. Вважає клопотання слідчого необґрунтованим, а ризики, на які посилається прокурор та слідчий не доведеними.
Зокрема, вказує, що 30 жовтня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 189 КК України. 10 лютого 2020 року повідомлено про зміну раніше пред'явленої підозри на ч. 2 ст. 189 КК України. Даний злочин є меншим за ступенем тяжкості, що свідчить про зменшення кількості ризиків.
На даний час, досудове розслідування завершується, проведено всі необхідні слідчі дії, що у свою чергу унеможливлює будь -який вплив його підзахисного на хід та результатами досудового розслідування. Згідно практики ЄСПЛ, тривалість перебігу досудового розслідування зменшує ризики, які були підставою для взяття особи під варту на початковій стадії.
Відтак, вважає, що стороною обвинувачення не доведено обставин зазначених у ч. 3 ст. 199 КПК, які б виправдовували подальше тримання під вартою, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.
Також звертає увагу суду і на те, що у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутнє посилання на матеріали, що підтверджують наявність ризиків, а також відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Разом з тим, зазначив, що у разі якщо суд прийде до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу, просив обрати запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, оскільки визначений раніше розмір застави є непомірно великий.
ОСОБА_6 заперечив з приводу клопотання слідчого. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В силу вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з вимогами ст. 197 КПК строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019210000000175 від 21 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
29 жовтня 2019 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
30 жовтня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
31 жовтня 2019 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00.00год 25 грудня 2019 року.
24 грудня 2019 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00.00 год. 22 лютого 2019 року. Визначено підозрюваному заставу в розмірі один мільйон гривень. У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_6 певні обов'язки. Датою закінчення дії ухвали є 00 год. 00 хв. 22 лютого 2020 року.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 18 лютого 2019 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 23.59 год. 29 лютого 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, а саме- до 30 квітня 2020 року.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що завершити досудове розслідування до вказаної дати неможливо, у зв'язку із необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, а саме: 11 лютого 2020 року призначено експертизу відео-, звукозапису, виконання якої доручено експертам Тернопільського НДЕКЦ МВС України для встановлення ідентичності голосів підозрюваних в аудіо записах та яка по даний час не завершена. Проведенню вищевказаних процесуальних дій у чотирьох місячний строк досудового розслідування перешкоджали завантаженість експертів Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
Окрім того, 18 лютого 2020 року слідчим винесено постанову про призначення експертизи відео-, звукозапису для встановлення ідентичності голосу в аудіозаписах ОСОБА_6 та постанову про призначення експертизи відео-, звукозапису для встановлення ідентичності голосу в аудіозаписах ОСОБА_8 .
По даний час вищевказані експертизи не передані на виконання до Тернопільському НДКЦ МВС України, оскільки об'єкти дослідження знаходяться при експертизі відео-, звукозапису фонограм звукозаписів негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації транспортних телекомунікаційних мереж.
Проведення та завершення вказаних трьох експертиз, отримання результатів та їх опрацювання потребує додаткового часу.
Також, у зв'язку із складністю залучення перекладача з української на грузинську мови, ускладнюється допит підозрюваного ОСОБА_6 з питань пред'явлення йому нової підозри та матеріалів, отриманих в ході проведення НСРД.
Вказані процесуальні дії не могли бути виконані раніше, оскільки для цього не було відповідних передумов.
Результати вищевказаних процесуальних дій матимуть доказове значення та можуть бути використані як докази під час судового розгляду даного провадження.
Вище зазначені обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Крім того, з огляду на вимоги ст.ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованої підозри.
На думку слідчого судді наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме:
-протоколом обшуку від 29 жовтня 2019 року в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі;
-протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 30 жовтня 2019 року, згідно якого 22, 24, 28 жовтня 2019 року ОСОБА_6 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , вимагав у користь ОСОБА_9 з погрозами грошові кошти;
-повідомленням про зміну раніше пред'явленої підозри від 10.02.2020 року,
-заявою ОСОБА_10 від 21.10.2019 року,
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 14.11.2019 року, згідно якого останній повідомив про те, що у жовтні 2019 року ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_6 неодноразово протиправно вимагали в нього з погрозами вбивства, спричинення тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження майна передати грошові кошти в користь ОСОБА_9 ;
-висновком експерта від 25.11.2019 № 8-220/19 за результатами судової експертизи відео-, звукозапису, проведеної в кримінальному провадженні №42019210000000175 від 21.10.2019 про те, що запис містить дані про участь ОСОБА_6 у розмовах, зафіксованих 22, 24 та 28 листопада 2019 року тощо.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.
Згідно усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.
Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 189 КК України суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_16 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України не є вочевидь необґрунтованою.
Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилались слідчий, прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та позицію захисту щодо їх недоведеності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2019 року обрано щодо підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою та встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зазначені ризики на думку слідчого судді продовжують існувати і надалі, та їх обсяг не зменшився, що виправдовує тримання ОСОБА_6 під вартою.
Встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Враховуючи вищенаведене та те, що підозрюваний ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, офіційних доходів не отримує, не одружений, на утриманні осіб не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_6 зможе переховуватись від суду.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, потерпілого, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.
На думку слідчого судді, перелічені вище ризики не відпали, продовжують існувати та виправдовують утримання підозрюваного під вартою, як виключну міру запобіжного заходу. Обставин, які б передбачали застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Оцінюючи у сукупності наявні у справі докази, пояснення учасників кримінального провадження, а також те, що підозрюваний не має постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, не одружений, на утриманні не має дітей, відсутнє постійне місце роботи та дохід, слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам.
З огляду на наведені вище обставини, приймаючи до уваги наданні слідчому судді документи та доводи, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який би запобіг ризикам, встановлених судом.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про визначення застави у мінімальному розмірі з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді від 24 грудня 2019 року визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі 1(один) мільйон гривень, яку можна внести до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя, прийшов до висновку, що застава в межах визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні злочину, покладених на неї обов'язків.
Вказана ухвала слідчого судді залишена без змін ухвалою колегія суддів Тернопільського апеляційного суду від 28 січня 2020 року.
Стороною захисту не доведено, а слідчим суддею не встановлено, що на даний час змінились обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу.
Суд не приймає до уваги твердження захисника про те, що підставою для зміни розміру застави є перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення з ч.4 на ч. 2 ст. 189 КК України, оскільки вказані обставини не є підставою для зміни раніше визначеного розміру застави.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, переконливості наявних ризиків, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, що йому інкримінується, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, характером вчинення інкримінованого йому злочину та його ролі в ньому, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , до 23 год. 59 хв. 25 квітня 2020 року, в межах строку досудового розслідування.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .
На підставі наведеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та визначення застави у мінімальному розмірі відмовити.
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 на 60 днів задовольнити.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 23 год. 59 хв. 25 квітня 2020 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 .
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_6 негайно після її оголошення.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 25 квітня 2020 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського
міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1