28.02.2020 Справа №607/29332/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Гнатенко І.В.
представника позивача Дзюбана А.І.
представник відповідача Кондрат Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 532400 від 28 листопада 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження у справі. Аргументуючи свої позовні вимоги, зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, як зазначено в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia А7, номерний знак НОМЕР_1 , 28.11.2019 року о 21 год.57 хв. в місті Тернополі по вул..Чернівецька,63 не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 «А» ПДР України. Зазначив, що вказаного правопорушення він не скоював, оскільки 28.11.2019 року біля 20-21 год. він разом із своєю дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 зазначеним автомобілем їхали додому по вул..Б.Лепкого в м.Тернополі, за кермом якого перебувала його дружина. Через складні погодні умови, його дружина рухаючись по вул..Будного зі сторони мікрорайону Дружба в напрямку мікрорайону «Східний», не доїжджаючи до «Микулинецького шляхопроводу», не впоралась з керуванням та допустила наїзд лівим переднім колесом на бетонний бордюр розділювальної смуги. В результаті ДТП було пошкоджено елементи ходової частини автомобіля в районі лівого переднього колеса, що унеможливлювало подальший рух транспортного засобу. Через деякий час, його рідний брат повертаючись з смт.В.Березовиця в м.Тернополі, зупинився біля заводу «Ватра», куди пішли його дружина та син, а він залишився біля автомобіля. В це й час, до пошкодженого автомобіля під'їхав екіпаж патрульних поліцейських, які зупинились та оглянули автомобіль. Працівникам поліції він пояснив, що транспортним засобом в момент ДТП не керував, а функції водія виконувала його дружина. Проте, працівники поліції почали вимагати пред'явити позивача посвідчення водія. Через деякий час, на місце ДТП повернулась його дружина, яка підтвердила, що саме вона перебувала за кермом автомобіля в момент ДТП та вона має при собі своє посвідчення водія. Крім цього, вона наполягала, щоб у неї відібрали пояснення по суті справи. Таким чином, вважає, що патрульними поліцейськими було неправомірно та безпідставно винесено стосовно позивача, а також безпідставно в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення не досліджено всіх обставин справи, не відібрано пояснення у його дружини, відтак просить скасувати спірну постанову, а провадження у справі закрити.
Відповідач Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП подав відзив на позов відповідно до якого зазначив, що позов не визнає, заперечує щодо нього та просить суд відмовити у його задоволенні. Зазначив, що як вбачається із оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії НК №532400 від 28 листопада 2019 року, позивач 28 листопада 2019 року о 21 год. 57 хв. в місті Тернополі, по вул..Чернівецька,63 керуючи автомобілем Skoda Octavia А7, номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив посвідчення водія, відповідної категорії, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Як вбачається з огляду відеозаписів, а також матеріалів справи, працівники поліції на вказаній ділянці дороги виявили автомобіль Skoda Octavia А7, номерний знак НОМЕР_1 , який вчинив ДТП, а саме наїзд на бордюр, під керуванням водія ОСОБА_1 , після чого згідно п.2.4 (а) ПДР України, поліцейський висловив вимогу пред'явити для перевірки документи зазначені в п.2.1 (а) ПДР України, а саме посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що позивач відмовився. В адміністративному позові позивач зазначає, що функції водія 28.11.2019 року він не виконував, проте з відеозаписом з нагрудного відео реєстратора поліцейського зафіксовано, що на місці зупинки присутній лише ОСОБА_1 . Таким чином, вважає, що наведені в позовній заяві факти спростовуються поданими відповідачем доказами, а подання позивачем неправдивої інформації вважає, як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.
Представник позивача Дзюбан А.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити з підстав наведених у позові.
Представник Управління патрульної поліції у Тернопільській області в судовому засіданні вважає, що у позові слід відмовити за його безпідставністю.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії НК №532400 від 28 листопада 2019 року, 28 листопада 2019 року о 21 год. 57 хв. в місті Тернополі, по вул..Чернівецька,63, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia А7, номерний знак НОМЕР_1 , не пред'явив посвідчення водія, відповідної категорії, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно диспозиції ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуванимх мінімумів доходів громадян.
За пунктом 1.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодаством (пункт 1.9 зазначених Правил).
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України, водій механічного трансопртного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно вимог п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного
засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за
наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних
пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно
до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».
А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З аналізу вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.
Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні електронного доказу - відеофіксації з нагрудних камер працівників поліції №ВО00040, наданого представником відповідача, позивач ОСОБА_1 зазначив, що його транспортний засіб пошкоджений внаслідок наїзду на бордюрний камінь, на місці скоєння вказаної ДТП він перебував один, не заперечував щодо керування ним транспортним засобом. Після приїзду його дружини на місце ДТП, почав пояснювати що за кермом перебувала саме його дружина, яка його скоїла.
Будучи допитаними в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначили, що до них зателефонувала дружина позивача ОСОБА_2 , яка попросила відвезти її з місця ДТП з вул..Микулинецької разом із сином. Очевидцями зазначеної ДТП вони не були. Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона 28 листопада 2019 року о 21 год. 57 хв. в місті Тернополі, по вул..Чернівецька,63 керувала автомобілем Skoda Octavia А7, номерний знак НОМЕР_1 , та скоїла дорожньо-транспортну пригоду. Після чого, працівників поліції не викликала, не дочекавшись їх приїзду, самовільно покинула місце ДТП, приїхавши туди за деякий час, оскільки було холодно.
Тернопільським міськрайонним судом постановою від 10 грудня 2019 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_1 28.11.2019 року о 21 год. 57 хв. по вул..Чернівецькій, 63 у місті Тернополі керував транспортним засобом Skoda Octavia А7, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова, почервоніння шкірних покровів. На вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Крім цього, як вбачається із постанови Тернопільського апеляційного суду від 24.02.2020 року винесеної за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , у ній зазначено «…доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо його не перебування за кермом автомобіля під час скоєння ДТП не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищенаведеними доказами по справі. Всупереч доводам апелянта, зміст наявного в справі відеозапису та поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції дає підстави вважати, що за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 , а не його дружина. Крім цього, після скоєння ДТП на місці перебував лише останній, будь-яких інших сторонніх осіб не було ,а версія ОСОБА_1 щодо подій містили суперечності, що зафіксовано працівниками патрульної поліції одразу ж на місці скоєння ДТП..».
Таким чином, суд не встановив порушення відповідачем вимог закону при кваліфікації дій ОСОБА_1 , а докази надані суду свідчать про винність його у вчиненні адміністративного проступку передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, тому суд вважає спірну постанову законною та підстави для її скасування - відсутні. При цьому, суд відкидає твердження представника позивача про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 спірного правопорушення, оскільки такі докази були досліджені у судовому засіданні та наведені судом, а також на думку суду підтверджують вину останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Також, суд відкидає та не бере до уваги показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , оскільки останні є родичами позивача, вважає їх такими, що направлені на уникнення останнього від адміністративної відповідальності. Крім цього, суд констатує, що в силу вимог п.п. (а) п.2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду або через суд першої інстанції, у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду у повному обсязі складено та його проголошено 26 лютого 2020 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан