26.02.2020 Справа №607/26252/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Мотиль Б.І.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кондрат Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнясерії ЕАК №1683845 від 29 жовтня 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства, висновки інспектора є недоведеними, такими, що не відповідають дійсності. Зазначає, що оспорювана постанова підлягає скасуванню, оскільки даного правопорушення він не вчиняв і докази зворотного - відсутні. Постанова мотивована тим, що « 29.10.2019 року о 16:34 у місті Тернополі на вулиці Замкова-Руська водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора (відео з н/к НОМЕР_1 ) чим порушив вимоги п.8.7.3 (е) ПДР України, порушення проїзду на заборонений сигнал або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух». Зазначив, що даного правопорушення він не скоював, порушення ПДР України не вчиняв, відеодоказу йому пред'явлено працівником поліції не було. Щодо того, що він визнав вину у вчиненні правопорушення, яка зазначив представник відповідача, пояснив, що вину у порушенні ним пункту 8.7.3 (е) ПДР України, а саме проїзду перехрестя на заборонений сигнал світлофора він не визнавав та не визнає, оскільки вважає, що розпочав рух на дозволяючий сигнал світлофора - зелений.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліціїподав суду відзив на адміністративний позов, згідно якого зазначив, що як вбачається із відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського, позивач просив обмежитись попередженням і не виносити постанову про адміністративне правопорушення. Візуальна інформація з відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейського відображає процес розгляду справи про адміністративне правопорушення, та зокрема пояснення самого позивача, надані працівникам патрульної поліції. Вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити, зазначив, що при накладенні адміністративного стягнення на позивача суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог діючого законодавства, що порушило законні права та інтереси позивача.
Представник відповідача Кондрат Л.Р. у судовому засіданні вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1683845 від 29 жовтня 2019 року, 29.10.2019 року о 16:34 у місті Тернополі на вулиці Замкова-Руська водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора (відео з н/к во00037) чим порушив вимоги п.8.7.3 (е) ПДР України, порушення проїзду на заборонений сигнал або миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 35 Закону Україну «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог п. 8.7.3 (е) ПДР України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні відеодоказу, який надано представником Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП під № ВО00037, який слугував підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності та зазначений у спірній постанові, із нього не вбачається, що саме транспортний засіб, яким керував позивач, а саме марки «Renault Megane Scenic» д.н.з НОМЕР_2 проїхав перехрестя вул..Замкова-Руська на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.3 (е) ПДР України. Інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП відповідачем суду не надано. При цьому, суд відкидає твердження представника відповідача, що доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 є визнання ним своєї вини, зафіксоване на відеодоказі з нагрудних камер працівників поліції, оскільки суд вважає, що такий доказ не може слугувати підтвердженням вчинення останнім правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскаржувана постанова - скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1683845 від 29 жовтня 2019 року, згідно якоїОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Адміністративну справу відносноОСОБА_1 за частиною 2 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду або до суду першої інстанції у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2020 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан