24.02.2020 Справа №607/29899/19
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13 березня 2019 року з вини водія ОСОБА_2 , який керуючи належним автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги ПДР, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем позивача «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Учасниками пригоди було погоджено обставини дорожньо-транспортної пригоди та складено європротокол. Згідно з довідкою вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала 15 100,00 грн.. У зв'язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивачів страхове відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди в розмірі 15 100,00 грн. та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не заявився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань, викладених у позові, та просить його задовольнити.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» подано відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав повністю і заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Виходячи з того, що шкоду автомобіля позивача «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 було заподіяно пасажиром автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому відсутня вина водія ОСОБА_2 та підстави для стягнення страхових коштів. Тому просять відмовити у задоволенні позову.
У судове засідання представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язанні повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суд про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не з'явився у судове засідання, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що 13 березня 2019 року в м. Тернополі по вул.. Сахарова, 2 відбулося дорожньо-транспортна пригода, між транспортним засобом марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортним засобом «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За правилом передбаченим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Також п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно пояснень інспекторів роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 від 13.03.2019, винуватцем ДТП, яка мала місце 13.03.2019 близько 13.00 год. в м. Тернополі вул.. Сахарова, 2, біля входу в обласну дитячу лікарню за участю транспортного засобу марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , являється ОСОБА_2 .. Подія оформлено по «європротоколу».
Учасники ДТП скористалися правом на складення спільного повідомлення про ДТП - «Європротокол».
Як вбачається з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду складену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 визнав вину.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що між винними діями ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та отриманням транспортним засобом марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,належний на праві власності позивачу, механічних пошкоджень наявний причинний зв'язок.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/7295565, чинного на момент ДТП. Страховиком є Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ПЗУ Україна», що не заперечується сторонами.
Таким чином цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо - транспортної пригоди за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ПЗУ».
Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ПЗУ»із заявою про страхове відшкодування, що може бути визнана страховою, що мала місце 13 березня 2019 року, в якому зазначив, що учасниками ДТП було складане спільне повідомлення - «Європротокол».
Судом встановлено, що відповідно до довідки на ремонт авто від 03.05.2019, який складений ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 15 100,00 грн.
Відповідач не виплатив страхове відшкодування, з тих підстав, що шкоду заподіяно пасажиром, а не особою відповідальність якої застрахована за договором.
Статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
У пункті 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» від 17 листопада 2011 року № 698 затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому.
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
В силу вимог ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не відшкодував завдану позивачу шкоду спричинену пошкодження його транспортного засобу, яка становить 15 100,00 грн.
Доказів, які б вказували на інший розмір відновлюваного ремонту автомобілю позивача, відповідачем в судовому засіданні надано не було.
Суд не погоджуються з доводами відповідача про не виплату страхового відшкодування, які ґрунтуються на заподіяння шкоди пасажиром, оскільки згідно пояснення інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4 від 13.03.2019, винуватцем ДТП, яка мала місце 13.03.2019 близько 13.00 год. в м. Тернополі вул. Сахарова, 2, біля входу в обласну дитячу лікарню за участю транспортного засобу марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , являється ОСОБА_2 .. Також з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду складену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 визнав вину.
Крім цього відповідно до приписів ст. 1187 ЦК України, яка є спеціальною нормою відносно ст.1166 ЦК України, за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, відповідає володілець цього транспортного засобу, якщо не доведе виникнення шкоди внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.
Отже, дані норма чітко покладає відповідальність за завдану транспортним засобом шкоду на його володільця, а не іншу особу, яка перебуває в автомобілі під час руху, як помилково вважає відповідач.
Встановлено, що відповідач у якості володільця керував автомобілем «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і саме внаслідок його винних дій в результаті взаємодії джерел підвищеної небезпеки позивачу завдана матеріальна шкода у вигляді пошкодження автомобіля.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, які мали підтвердити той факт, що страховик не мав можливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди щодо страхового випадку, який мав місце 13.03.2019 за участю транспортного засобу марки «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд вважає, що права та інтереси позивача були порушенні відповідачем, і вказані порушенні права та інтереси підлягають захисту судом шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 15 100,00 грн.
Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн..
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10 - 13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, статтями 15, 16, 20, 22, 23, 979, 988, 990, 992, 1166, 1187, 1188 ЦК України, статтями 12, 22, 29, 33, 34, 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 15 100,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сто гривень 00 копійок) та сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій: 20782312, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40.
Повний текст рішення суду складено та підписано 02 березня 2020 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко