02.03.2020 Справа №607/10616/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210180000040 від 21 січня 2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого на посаді агротехніка на ПП «Біотек Агрікюльтюр Україна», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,-
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що від ОСОБА_6 (анкетні дані змінено) надійшла інформація про те, що в будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_3 , останній зберігає наркотичні засоби.
В ході проведення досудового розслідування, з метою перевірки даної інформації 30.01.2019 працівниками поліції проведено обшук по місцю проживання ОСОБА_3 , а саме, в будинку АДРЕСА_1 .
В ході проведення вказаного обшуку в період часу з 08 години 28 хвилин по 09 годину 12 хвилину в недобудованому приміщенні даного будинку було виявлено металеву ванну, в якій знаходились рослини ззовні схожі на рослини марихуани, які в подальшому були належним чином упаковані та вилучені.
Надалі, встановлено, що вилучена під час вказаного обшуку речовина рослинного походження зеленого кольору стебло, гілки та листя, має ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містить канабіоїди (канабінол, канабідіол), зокрема тетрагідроканабіол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
Дозріле насіння рослини роду Конопля масою 8,79 грама до наркотичних засобів не відноситься.
В відділених коренях жовтого кольору масою 7,79 грама тетрагідроканабінолу не виявлено та суміші канабіоїдів (канабінолу, канабідіолу) - не виявлено.
Маса канабісу (марихуани), в перерахунку на суху речовину, становить 44,95 грама.
Згідно ст.2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Списку №1, Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, «канабіс» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Встановлено, що на території домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовано два будинки, в одному з яких самостійно проживає ОСОБА_3 та спільного побуту ні з ким не веде.
Таким чином, у ході досудового розслідування встановлено наявність у ОСОБА_3 злочинного умислу на зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, який знаходився у металевій ванні в недобудованому приміщенні будинку АДРЕСА_1 , в якому він проживає.
Окрім цього, в діях ОСОБА_3 вбачається порушення вимоги ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, оскільки зберігав у вказаному приміщенні, наркотичні засоби без мети збуту.
Вказані дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Суд вважає, що обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України є недоведеним, у зв'язку з наступним.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений не визнав вини у вчиненні інкримінованому йому злочині та показав, що проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із батьками. На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, де проживають батьки та незареєстрована колишня господарська будівля, у котрій він провів ремонтні роботи та облаштував для проживання. 30 січня 2019 року під час проведення обшуку працівниками поліції було виявлено та вилучено рослини марихуани з частини недобудованої господарської будівлі. Припускає, що дані рослини марихуани були вирвані або ним, або його товаришем під час прибирання та залишені разом зі сміттям з метою подальшого вивезення. Вказані рослини він сприймав як бур'ян, оскільки не є наркозалежною особою, наркотичних засобів ніколи не вживав, у зв'язку з чим йому не було відомо, як виглядають рослини марихуани. Коли він здійснював прибирання навколо господарської будівлі та у її середині разом зі своїм товаришем, то усе сміття, яке включало в себе будівельне та різного роду рослини, вони склали в середині приміщення. Проте, вивезти зазначене сміття він не встиг у зв'язку із несприятливими погодними умовами. Тому вирішив завершити прибирання після зимового періоду. Крім цього, вказав, що у вказаному господарському приміщенні відсутні двері і вікна, траплялись випадки, коли сторонні особи заходили до нього на земельну ділянку. У зв'язку з цим, будь хто міг залишити дані рослини марихуани у тому місці, де були виявлені. Просить суд, визнати його не винуватим в пред'явленому обвинувачені та виправдати.
Стороною обвинувачення надано до суду докази в обґрунтування доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме:
-рапорт оперуповноваженого Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області від 21.01.2019, згідно якого останній повідомив про звернення громадянина ОСОБА_6 (анкетні дані змінені) про те, що по місцю проживання житель одного із сіл Тернопільського району Тернопільської області незаконно зберігає рослини марихуани;
-рапорт оперуповноваженого сектору КП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області та довідка-меморандум від 24.01.2019, згідно яких останній повідомив, що в ході проведення комплексу оперативних заходів була здобута інформація про те, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 зберігає за місцем свого проживання наркотичні засоби, які заборонені у вільному обігу, а саме, марихуану;
-заява ОСОБА_6 від 21.01.2019, згідно якої останній просить притягнути до відповідальності ОСОБА_3 , 1992 року народження, жителя АДРЕСА_1 , який, як йому відомо, зберігає за місцем свого проживання марихуану, яку використовує для власного споживання;
-клопотання слідчого СВ Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області від 28.01.2019 адресоване слідчому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про надання дозволу на проведення обшуку;
-копія ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.01.2019 про надання дозволу на проведення обшуку;
-протокол обшуку від 30.01.2019, з якого вбачається, що на пропозицію слідчого надати зазначені в ухвалі суду наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, а також речі та предмети, що перебувають у незаконному обігу, ОСОБА_3 повідомив, що речей зазначених в ухвалі суду немає. Об'єктом обшуку являється житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Обшук розпочинається із коридору будинку, де речей зазначених в ухвалі не виявлено. Обшук переноситься в спальну кімнату громадянина ОСОБА_3 . Під час обшуку даної кімнати на дерев'яній поличці в правому дальньому куті кімнати було виявлено предмет зовні схожий на металевий кастет, який вилучається та упаковується в сейф-пакет №ЕХР0154824. Обшук переноситься в недобудовану частину будинку, яка знаходиться по праву сторону від вхідних дверей. В приміщенні даної частини будинку посередині кімнати знаходиться металева ванна із побутовими відходами. На даній ванні знаходяться рослини зовні схожі на марихуану у кількості 21 корінь. Дані рослини поміщаються в картонну коробку, яка опечатується бирками із роз'яснювальними записами та підписами слідчого, понятих та учасників обшуку;
-карта пам'яті «Kingston», на якій міститься відеозапис під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , досліджений під час судового розгляду;
-клопотання слідчого СВ Тернопільського РВП ГУНП в Тернопільській області від 11.02.2019 адресоване слідчому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів;
-ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 12.02.2019;
-висновок експерта проведеної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №2.1-124/19 від 25.02.2019, з якого слідує, що надана на експертне дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору стебло, гілки та листя, має ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містить канабіоїди (канабінол, канабідіол), зокрема тетрагідроканабіол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
Дозріле насіння рослини роду Конопля масою 8,79 грама до наркотичних засобів не відноситься.
В відділених коренях жовтого кольору масою 7,79 грама тетрагідроканабінолу не виявлено та суміші канабіоїдів (канабінолу, канабідіолу) - не виявлено.
Маса канабісу (марихуани), в перерахунку на суху речовину, становить 44,95 грама;
-постанова слідчого СВ Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області від 26.02.2019 про визнання предметів речовими доказами;
-виписка №43 та лабораторний аналіз №44 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 31.01.2019, видана Тернопільським обласним наркологічним диспансером, з якої вбачається, що за результатом дослідження аналізів громадянина ОСОБА_3 наркотичних речовин не виявлено;
-клопотання слідчого СВ Тернопільського РВП ГУНП в Тернопільській області від 20.03.2019 адресоване слідчому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про проведення судово-наркологічної експертизи;
-ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про проведення судово-наркологічної експертизи від 21.03.2019;
-акт огляду №132 від 04.04.2019 спеціальної медичної комісії КУТОР «Тернопільський обласний наркологічний диспансер», відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що у обстежуваного ОСОБА_3 наркотичних захворювань не виявлено.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що з обвинуваченим ОСОБА_3 знайомий давно, так як проживають по сусідству і перебувають в дружніх відносинах. ОСОБА_3 проживає окремо від батьків на одній земельній ділянці, де розташовано два будинки. У обвинуваченого він ніколи не бачив коноплі. Крім цього, він був присутнім під час проведення обшуку, під час якого було вилучено з прибудови рослини коноплі, які були цілісними.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що являється матір'ю обвинуваченому. На їхньому подвір'ї по АДРЕСА_1 розташовані два будинки, в одному з яких ОСОБА_3 проживає окремо від неї. Вона ніколи не бачила у сина наркотичних речовин, а також не бачила, щоб останній їх вживав. Рослини, які були виявлені під час обшуку, це сміття, яке вирвали на земельній ділянці та в подальшому мали намір викинути.
Дослідивши безпосередньо під час судового розгляду визначений обсяг доказів та з'ясувавши обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення поза розумним сумнівом, з таких мотивів.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено ту обставину, що виявлений під час обшуку наркотичний засіб канабіс належать саме ОСОБА_3 , відповідно не доведено, що саме ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України.
Як під час проведення обшуку так і у судовому засіданні ОСОБА_3 повністю заперечив факт наявності у нього наркотичних засобів, чи речей та предметів, що перебувають у незаконному обігу. Разом з цим, ОСОБА_3 заперечив факт належності йому знайдених у недобудованій частині будинку за адресою АДРЕСА_1 рослин марихуани (канабісу), пояснивши, що можливо дані рослини під час прибирання в якості сміття ним або його товаришем були залишені для подальшого знищення, а можливо хтось інший їх там залишив, оскільки доступ до вказаного приміщення будинку був у багатьох осіб, так як вхідних дверей та вікон у даному приміщенні не було і підкинути чи залишити наркотичні засоби міг будь-хто.
Стороною обвинувачення не надано до суду доказів належності саме ОСОБА_3 знайдених у недобудованій частині будинку рослин марихуани (наркотичного засобу канабісу); доказів про наявність на знайдених речах, зокрема ванни, де знаходились побутові відходи та рослини марихуани в кількості 21 корінь відбитків пальців ОСОБА_3 до суду не надано.
Під час обшуку в особистих речах ОСОБА_3 не знайдено заборонених речей. Виявлені в недобудованій частині приміщення, де ніхто не проживає цілісні рослини марихуани не можуть беззаперечно свідчити про зберігання їх саме обвинуваченим для власного вживання. Виявлені та вилучені цілісні рослини марихуани з корінням вказують на те, що наркотичний засіб у вигляді канабісу не був виготовлений для вживання, оскільки відсутні ознаки подрібнення, перемелення, чи іншого способу подрібнення частин рослини коноплі. Натомість у матеріалах кримінального провадження наявні надані сторонами такі докази, як виписка №43 та лабораторний аналіз №44 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 31.01.2019, видана Тернопільським обласним наркологічним диспансером, з якої вбачається, що за результатом дослідження аналізів громадянина ОСОБА_3 наркотичних речовин не виявлено. Також, досліджений під час судового розгляду акт огляду №132 від 04.04.2019 спеціальної медичної комісії КУТОР «Тернопільський обласний наркологічний диспансер», відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що у обстежуваного ОСОБА_3 наркотичних захворювань не виявлено. Вказані докази вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не є наркозалежною особою, що ставить під сумнів суду у необхідності в зберіганні обвинуваченим наркотичного засобу без будь-якої мети.
Суд вважає, що органами досудового розслідування належним чином не з'ясовано відношення дійного власника домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 до виявлених під час обшуку у недобудованій частині будинку рослин марихуани (канабісу), не перевірено можливість появи виявленого наркотичного засобу у вказаному приміщенні до моменту проживання у будинку ОСОБА_3 . Враховуючи вказані обставини, у суду є обґрунтовані сумніви в тому, що виявлений наркотичний засіб належать саме ОСОБА_3 , тому суд вважає, що обвинувачення за ч.1 ст.309 КК України відносно ОСОБА_3 є недоведеним та ґрунтується на припущеннях та домислах прокурора.
Таким чином, органом досудового розслідування не доведено «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_3 , оскільки доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Навпаки надані стороною обвинувачення докази ніяк не викривають обвинуваченого у причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Доводи ОСОБА_3 про те, що вилучені предмети в ході обшуку йому не належать - прокурором належними і допустимими доказами не спростовані. Органом досудового розслідування версія ОСОБА_3 щодо належності вилученого наркотичного засобу у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 іншій особі навіть не перевірялася на стадії досудового розслідування.
Прокурором під час судового розгляду версія ОСОБА_3 не спростована, будь-яких доказів про її неправдивість суду не надано.
Слід зазначити щодо наявності у суду обґрунтованих сумнівів щодо протоколу обшуку від 30.01.2019, що було проведено у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 , який хоча і проводився на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.01.2019, але власника домоволодіння ОСОБА_8 з незрозумілих підстав не було сповіщено про проведення даної слідчої дії. Також у суду наявні обґрунтовані сумніви щодо предметів, вилучених під час такого обшуку, а також всі подальші слідчі дії з цими речами. Як вбачається з ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2019, обшук дозволено за місцем проживання ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_8 .
Проте, з обвинувачення сформульованого прокурором та викладеного у обвинувальному акті вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, зокрема, розташування на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 два будинки, в одному з яких самостійно проживає ОСОБА_3 та спільного побуту ні з ким не веде. Дана обставина знайшла своє підтвердження і під час судового розгляду, зокрема як вбачається з показань допитаних обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 , останні суду показали, що на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться два будинки, один з яких є зареєстрований під адресним номером «10», де проживає мати обвинуваченого з сім'єю, а другий будинок - не зареєстрований у стані незавершеного будівництва, в якому проживає самостійно обвинувачений ОСОБА_3 .
Таким чином, суд вважає, що законних підстав у органу досудового розслідування розпочинати обшук не було, оскільки, згідно ухвали слідчого судді дозвіл надано лише на обшук у будинку за адресою АДРЕСА_1 , а не у домоволодінні за вказаною адресою, що б включало у дане поняття: житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані на одній земельній ділянці.
Так, згідно із ч.1 ст.30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Такі ж гарантії закріплені й у п.6 ч.1 ст.13 КПК України.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч.1). Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (ч.2).
Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
Повертаючись до протоколу обшуку від 30 січня 2019 року, що зазначений вище, суд визнає його недопустимим доказом у відповідності до п.1 ч.2 ст.87 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини щодо доктрини «плодів отруєного дерева» сформульованої у рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші.
Відповідно до правил ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
З урахуванням наведеного, відомості, що містяться у висновку експерта, проведеної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 25.02.2019 №2.1-124/19, з огляду на те, що об'єкти дослідження, отримані на підставі протоколу обшуку від 30.01.2019, визнаного судом недопустимим доказом, суд не вправі прийняти як докази сторони обвинувачення та також відкидає їх.
Вищеперераховані докази, а скоріше їх відсутність, та покази свідків і обвинуваченого підтверджують, що органами досудового розслідування зроблено неповний аналіз та хибна оцінка доказів, яка не дозволяє прийти до висновку про доведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, керуючись ст. 62 Конституції України, згідно якої всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого тлумачаться на його користь, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає виправданню.
Тому, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, і виправдати його у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Запобіжні заходи у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не застосовувались.
Процесуальні витрати на підставі ст.124 КПК України приймаються на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати невинуватим в пред'явленому обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 309 КК України та виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Речовий доказ: рослини марихуани у кількості 21 шт., які відповідно до постанови слідчого від 26.02.2019 передані на зберігання в кімнату для зберігання речових доказів Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області - знищити, після набрання вироку законної сили.
Витрати за проведення експертизи віднести на рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1