Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"02" березня 2020 р. Справа № 906/1289/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Поляковської Ольги Вікторівни
до Фізичної особи-підприємця Ярошинського Костянтина Олексійовича
про стягнення 35444,24 грн
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 35444,24грн., з яких: 27264,80грн. боргу за поставлений товар по договору поставки №0-71 від 10.09.18; 8179,44грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою від 21.12.19 суд відкрив провадження у справі №906/1289/19 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про інше від сторін до суду не надходило.
Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду. Ухвала направлялася відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 ). Іншої адреси відповідач не повідомляв.
Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про розгляд даної справи, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, надати свої заперечення по суті позову.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
10 вересня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Поляковською Ольгою Вікторівною(постачальник/позивач) та фізичною особою-підприємцем Ярошинським Костянтином Олексійовичем (замовник/відповідач) укладено Договір поставки № 0-71 , за умовами якого постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах передбачених в Договорі.
На виконання умов договору, в період з 02.10.2018 по 15.10.2018 позивач здійснив поставку товару за адресою: м. Житомир, вул. Малинська 4, на загальну суму 27264,80грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №0-00014147 від 2.10.18 на суму 7620,70грн., №0-00014574 від 10.10.18 на суму 9289,40грн., №0-00014575 від 10.10.18 на суму 5047,40грн., №0-00014942 від 15.10.18 на суму 3358,57грн., № 0-00014945 від 15.10.18 на суму 1948,73грн.; довіреністю на отримання товар (а.с.8-12).
Згідно п.4.1 Договору, покупець здійснює розрахунки за товар на умовах передоплати або відстрочки платежу на 14 календарних днів з моменту передачі товару.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк оплати товару по останній накладній сплинув 29.10.18 .
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 27264,80грн.
11.10.19р. позивач надіслав відповідачу претензію від 26.09.19 про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 21.10.19 та залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 13,14).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 27264,80грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.6.5 договору просить стягнути з відповідача 30% штрафу від суми заборгованості, що згідно розрахунку позивача становить 8179,44 грн.(а.с.3).
Згідно п. 6.5. Договору, у разі порушення покупцем несвоєчасної оплати за поставку товару більш ніж 120 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної заборгованості перед позивачем.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок штрафу, вважає його правильним, тому вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач відзиву на позов та докази сплати боргу не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ярошинського Костянтина Олексійовича
( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь
Фізичної особи-підприємця Поляковської Ольги Вікторівни ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_2 ) - 27264,80грн. боргу, 8179,44 грн. штрафу, 1921,00грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.03.20
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2- ФОП Ярошинський Костянтин Олексійович ( АДРЕСА_1 )(рек. з повідом.)
3- ФОП Поляковська Ольга Вікторівна ( АДРЕСА_3 )(рек. з повідом)