17 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11533/19
категорія 111030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача - Стеценка Д.О.,
представника відповідача - Домарацької В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Мобілтранс." до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги,
встановив:
Приватне підприємство "Мобілтранс." (далі - ПП "Мобілтранс.") звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013244004 від 23 травня 2019 року про застосування штрафної санкції у сумі 22 254,00 грн за платежем акцизний податок, а також податкову вимогу №224982-51 від 25 липня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку, за результатами якої складено акт від 19.04.2019 № 89/40/40808771 на підставі якого 23.05.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №00013244004 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 252 254,00 грн за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.
Однак, на переконання позивача, наведені в акті перевірки висновки податкового органу є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до квитанції № 2 від 03.05.2017 ПП "Мобілтранс." зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального 28.04.2017 за трьома пунктами реалізації пального за адресами: вул. Жуйка 43, проспект Незалежності 11-а, м-н. Смолянський 7-6 та 25 січня 2019 року відповідно до квитанції №2 додано ще два пункти з реалізації пального за адресами: вул. Вітрука 4-а, проспект Незалежності 87.
14 березня 2019 року позивачем подана заява про анулювання пункту реалізації пального за адресою: вулиця Вітрука 4-а. Для цього у розділі 2 "Дія" було зроблено відмітку "X" анулювання реєстрації та у розділі 5 "Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) реалізації пального" було вказано, що анулюється реєстрація АЗС за адресою вулиця Вітрука 4-а. В свою чергу, відбулось анулювання реєстрації платника акцизного податку, а не лише припинення реалізації пального через пункт за адресою: вул. Вітрука 4-а. Позивачем вказано, що підприємство продовжувало здійснювати реалізацію по зареєстрованим пунктам реалізації пального, що вказує на те, що ПП "Мобілтранс." не мало наміру скасовувати реєстрацію платника акцизного податку, а лише припинити реалізації пального через пункт за адресою: вул. Вітрука 4-а.
Крім того зазначено, що оскаржувана податкова вимога № 224982-51 від 25.07.2019 винесена передчасно, оскільки Головним управлінням ДФС у Житомирській області при винесені вказаної податкової вимоги не враховано оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 25 листопада 2019 року о 15:00.
06 грудня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №2787/06-30-10-04 від 03 грудня 2019 року, відповідно до змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову та вказує, що ПП "Мобілтранс." було зареєстровано платником акцизного податку в СЕАРП 28.04.2017, водночас, 14.03.2019 (заява від 14.03.2019 №60821622182343) анулювало реєстрацію та 20.03.2019 (заява від 20.03.2019 №60821628923780) повторно зареєструвалось платником акцизного податку. Перевіркою на підставі аналізу фіскальних чеків з бази даних АІС "Податковий блок", "Аналітична система" "Чеки" встановлено, що ПП "Мобілтранс" за період з 14.03.2019 по 20.03.2019 здійснювало реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального на загальну суму 22 254,00 грн, чим порушило вимоги пп.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, за що передбачена відповідальність згідно п.117.3 ст. 117 ПК України (а.с. 104-106).
Щодо оскаржуваної вимоги відповідачем зазначено, що оскільки податкове повідомлення-рішення №0013244004 від 23.05.2019 про застосування штрафних санкцій у розмірі 22 254,00 грн вручено платнику податків 11.07.2019, тому перший робочий день після граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, у відповідності до п.59.3 ст.59 ПК України, є 22.07.2019, в свою чергу вимога про сплату боргу правомірно винесена 25.07.2019.
Через відділ документального забезпечення суду 20 грудня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що заперечення, які викладені відповідачем у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими (а.с.97-104).
В підготовчому засіданні, призначеному на 13 січня 2010 року об 11:30, в яке прибули представники позивача та відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 17 лютого 2020 року о 14:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 13 січня 2020 року (а.с.120-121).
Через відділ документального забезпечення суду 17 лютого 2020 року від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву №246/06-30-10-04 від 17 лютого 2020 року (а.с.123).
В судове засідання, призначене на 17 лютого 2020 року о 14:00 прибули представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях до відзиву.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що на підставі положень пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку ПП "Мобілтранс." з питань реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, за результатами якої складено акт №89/40/40808771 від 19 квітня 2019 року (а.с.9-11).
В ході проведення фактичної перевірки встановлено, що ПП "Мобілтранс." здійснило реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального на загальну суму 22 254,00 грн.
В подальшому, за висновками проведеної перевірки Головного управління ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0013244004 від 23.05.2019, яким до ПП "Мобілтранс." на підставі п.117.3 ст.117 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем "Акцизний податок на пальне" в сумі 22 254,00 грн (а.с.12).
Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням подано скаргу до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України), за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 26.09.2019 №3302/6/99-00-08-05-05, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 23.05.2019 №0013244004, а скаргу - без задоволення (а.с.14).
Також, 25 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області винесено вимогу №224982-51 про стягнення з ПП "Мобілтранс." податкового боргу з акцизного податку на пальне в сумі 22 254,00 грн (а.с.13).
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0013244004 від 23.05.2019 та вимогою №224982-51 від 25.07.2019, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України під реалізацією пального для цілей розділу VI цього Кодексу розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Тому, суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп.14.1.212 п.14.1. ст.14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України).
Згідно з пп.212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України).
Отже, особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абз. 2 п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Мобілтранс." зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального з 28.04.2017, про свідчить витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального від 28.01.2019 (а.с.19).
Відповідно до вищезазначеного витягу за позивачем зареєстровано 5 пунктів реалізації пального за адресами: вул. Жуйка 43, проспект Незалежності 11-а, м-н. Смолянський 7-6, вул. Вітрука 4-а, проспект Незалежності 87.
Податковим органом під час перевірки встановлено, що ПП "Мобілтранс." за період з 14.03.2019 по 20.03.2019 здійснювало реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального на загальну суму 22 254,00 грн.
Так, 14 березня 2019 року позивачем подана заява з наміром анулювати пункт реалізації пального за адресою: вулиця Вітрука 4-а.
Водночас, у розділі 2 "Дія" було зроблено відмітку "X" навпроти поля "Анулювання реєстрації" та у розділі 5 "Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) реалізації пального" було вказано, що анулюється реєстрація АЗС за адресою вулиця Вітрука 4-а (а.с.21).
Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального" від 25.02.2016 №218, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 затверджено форму заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (форма №1-АКП).
Відповідно до пункту 2 зносок форми №1-АК при поданні заяви з позначкою "Реєстрація" зазначаються всі пункти реалізації пального. При поданні заяви з позначкою "Зміни" у цьому розділі надається інформація про нові пункти та пункти, щодо яких відбувалась хоча б одна із зазначених змін. У разі зміни коду пункту інформація надається двома рядками: із попереднім кодом - про припинення реалізації пального, з новим кодом - первинне надання.
У пункті 6 вказано, що у разі припинення реалізації пального через пункт слід зазначати код ознаки - 6.
З огляду на викладене, для зміни інформації щодо пунктів реалізації пального, в тому числі у разі припинення реалізації пального через такий пункт, платнику акцизного податку необхідно подати заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального із позначкою "Х" у розділі 2 "Дія" навпроти поля "Зміни у даних про пункти реалізації пального" та вказати код ознаки надання інформації у розділі 5 "Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об'єкти) реалізації пального" - 6.
Як зазначив представник відповідача, будь-яка інформація із поданих заяв обробляється автоматично.
Враховуючи, що позивачем як платником акцизного податку з реалізації пального подано заяву форми1-АКП, де зроблено відмітку "Х" у розділі 2 "Дія" навпроти поля "Анулювання реєстрації", відповідно контролюючим органом правомірно було анульовано реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального в цілому, а не щодо окремого пункту реалізації пального.
В подальшому, відповідно до заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального від 20.03.2019 ПП "Мобілтранс." зареєстровано 5 пунктів реалізації пального за адресами: вул. Жуйка 43, проспект Незалежності 11-а, м-н. Смолянський 7-6, вул. Вітрука 4-а, проспект Незалежності 87 (а.с.23).
З огляду на викладене, суд погоджується із висновками перевіряючих, що позивач здійснював реалізацію пального без реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального в період з 14.03.2019 по 20.03.2019.
Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах, встановлена статтею 117 ПК України.
Відповідно до статті 117 ПК України здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.
Відповідно до поданих до матеріалів справи Х-звітів за період з 14.03.2019 по 20.03.2019 ПП "Мобілтранс." здійснено реалізацію пального на загальну суму 22 254,00 грн (а.с.76-85). Зазначені обставини також підтверджуються фіскальними чеками з бази даних АІС "Податковий блок", "Аналітична система" "Чеки" (а.с.108).
З огляду на викладене, що податкове повідомлення-рішення № 0013244004 від 23 травня 2019 року винесено правомірно, а тому відсутні підстави для його скасування.
Що стосується позовної вимоги щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 224982-51 від 25 липня 2019 року, суд зазначає наступне.
Як встановлено пп.пп.56.1, 56.2 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Згідно з абз.1 п.56.3, ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Згідно з п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до абз.1 п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення-рішення за умови неініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу.
Така правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 826/18377/14.
Як вже зазначено раніше, Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0013244004 від 23.05.2019, яким до ПП "Мобілтранс." на підставі п. 117.3 ст. 117 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем "Акцизний податок на пальне" в сумі 22 254,00 грн.
Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДФС України 24 липня 2019, яку зареєстровано 30 липня 2019 (а.с.14).
За результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 26.09.2019 №3302/6/99-00-08-05-05, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 23.05.2019 №0013244004, а скаргу - без задоволення (а.с.14). Вказане рішення позивачем отримано лише 08.10.2019.
При цьому, 25 липня 2019 року Головним управління ДФС у Житомирській області винесено податкову вимогу №224982-51 про наявність у ПП "Мобілтранс." податкового боргу з акцизного податку на пальне в сумі 22 254,00 грн (а.с.13).
Враховуючи, що на момент винесення оспорюваної податкової вимоги процедура адміністративного оскарження податкового-повідомлення рішення №0013244004 від 23.05.2019 тривала, грошове зобов'язання, визначене даним рішенням є неузгодженим, а тому Головним управлінням ДФС у Житомирській області передчасно винесено податкову вимогу №224982-51 про наявність у ПП "Мобілтранс." станом на 25.07.2019 податкового боргу з акцизного податку на пальне в сумі 22 254,00 грн.
З огляду на встановлені обставини, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області №224982-51 від 25.07.2019.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність винесення податкової вимоги №224982-51 від 25.07.2019, а тому позовні вимоги ПП "Мобілтранс." підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області №224982-51 від 25.07.2019.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Мобілтранс." (вул. Лісна, 3, с. Тетерівка, Житомирський район, Житомирська область, 12420, РНОКПП/ЄДРПОУ: 40808771) 1921 (тисяча дев'ятсот двадцять одну) грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повне судове рішення складене 02 березня 2020 року