Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 березня 2020 р. Справа№200/585/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
13 січня 2020 року на адресу суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 10/031-18 від 11.12.2019 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2019 року про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2019 року, врахувавши довідку від 16.11.2018 року № 3201/8 та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду;
- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію по втраті годувальника. Позивачу відмовлено в перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі довідки № 3201/8, оскільки пенсії військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу обчислюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою та військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок, установлених особам, які мають право на пенсію за вислуги років згідно з законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Вказано, що вказаний перелік не містить щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги (для вирішення соціально-побутових проблем), матеріальної (грошової) допомоги на оздоровлення, разової премії, грошової компенсації за невикористані відпустки, надбавки за несення служби (роботу) у нічній час, компенсації за службу понад установлений законодавством робочий час, компенсації за роботу у святкові дні, індексації, одноразової грошової допомоги при звільнені та грошової винагороди особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції та не відносяться до щомісячних (постійних) додаткових видів грошового забезпечення. За таких обставин відмовлено в перерахунку пенсії, призначеної згідно Закону № 2262 на підставі довідки № 3201/8 ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що згідно до довідки про основні, додаткові та інші види грошового забезпечення, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 18.09.2017 року по 28.02.2018 року № 3201/8 від 16.11.2018 року вказано всі види грошового забезпечення, які мають враховуватись при призначені пенсії по втраті годувальника. Також посилається на практику Верховного суду, відповідно до якої до складу грошового забезпечення військовослужбовців, на думку позивача, входять чотири види складових: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим званням, 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення, 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Вказує, що вимушен вдруге звертатись до суду за захистом свого порушеного права, нещодавно втратив свого годувальника - сина, і вказане призвело до значних моральних страждань, які оцінює на загальний розмір - 10 000 грн.
За таких обставин, вважає дії відповідача такими, що порушують його законні права, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання Постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 200/2212/19-а управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 08 травня 2019 року та прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника. Вказує, що при прийняті вказаного рішення управлінням було враховані висновки суду щодо можливості врахування довідки від 16 листопада 2018 року № 3201/8, зокрема, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону № 2262, який є вичерпним. Так, винагорода за участь в антитерористичній операції, надбавка за виконання особливо важких завдань, щомісячна додаткова винагорода, надбавка за особливі умови служби, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за стрибки з парашутом, підйомна допомога є додатковими виплатами військовослужбовцям, тому не враховується під час розрахунку пенсії. Вказує, що зроблений розрахунок пенсії було виконано відповідно до довідки № ФС98202, та вказує, що застосування довідки № 3201/8 призведе до зменшення розміру пенсійних виплат позивача.
Щодо моральної шкоди вказує, що доводи позивача з цього приводу не підтверджено жодними доказами, тому в задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 31 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.
Розглянувши наявні заяви сторін по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Постановою апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 200/2212/19-а, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі № 200/2212/19-а - скасовано.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 5/1 від 08.05.2019 «Про відмову в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 08.05.2019 року, врахувавши довідку від 16.11.2018 № 3201/8, та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаної постанови суду, управлінням відповідача повторно розглянуто заву позивача від 08.05.2019 року щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 16.11.2018 року.
Так, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 10/031-18 від 11.12.2019 року відмовлено в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 .
Зазначено, пенсію в разі втрати годувальника гр.. ОСОБА_1 призначено з 04.10.2018 року відповідно до Закону № 2262 на підставі грошового атестату від 10.09.2018 року серії ЗУ № 362124, довідки від 11.09.2018 року № 1423/10 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від військової частини НОМЕР_2 , з урахуванням довідки № ФС98202/15 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В пакеті документів, наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок вогнепального поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби. В довідці від 11.09.2018 року № 1423/10 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії зазначено період саме з 01.09.2017 року по 21.01.2018 року (повні місяці служби).
Вказано, що на підставі пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, щомісячна додаткова грошова винагорода, матеріальна допомога (для вирішення соціально-побутових проблем), матеріальна (грошова) допомога на оздоровлення, разова премія, грошова компенсація за невикористані відпустки, надбавка за несення служби (роботи) у нічний час, компенсація за службу понад установлений законодавством робочий час, компенсація за роботу у святкові дні, індексація, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова винагорода особам рядового і начальницького складу під час проведення антитерористичної операції не відноситься до щомісячних (постійних) додаткових видів грошового забезпечення.
Окрім того вказано, що довідка 3201/8 носить назву «довідка про основні, додаткові та інші види грошового забезпечення, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» а не «довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, яку має довідка № 1423/10 та на підставі якої призначено пенсію ОСОБА_1 .
Згідно довідки від 16.11.2018 року №3201/8 Військової частини НОМЕР_2 про основні, додаткові та інші види грошового забезпечення, на які нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 18.09.2017 року по 28.02.2018 року матроса ОСОБА_2 до складу грошового забезпечення, включені: посадовий оклад в сумі 2879,67 грн., оклад за військовим званням - 163 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1521,34 грн., надбавка за особливі умови служби - 132,50 коп., премія - 23037, 36 грн., щомісячна додаткова грошова винагорода - 16640,32 грн., винагорода за безпосередню участь в АТО - 7548,39 грн., грошова допомога на оздоровлення - 10491,25 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - 10491,25 грн., грошова винагорода за стрибки з парашутом - 183,75 грн.(а.с. 17).
Спір у даній справі виник з приводу правомірності дій відповідача щодо відмови в перерахуванні пенсії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Згідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
Виплата винагороди за участь в антитерористичній операції та її розмір установлені постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 “Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій”, відповідно до пункту 1 якої така винагорода виплачується в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
Аналіз наведених норм діючого законодавства свідчить про те, що винагорода за участь в антитерористичній операції, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за особливі умови служби, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за стрибки з парашутом, підйомна допомога є додатковими виплатами військовослужбовцям.
Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконання завдань, що визначається наказом командира.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 431/703/17.
За таких обставин, додаткові види грошового забезпечення не є щомісячними видами грошового забезпечення, які є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
У пункті 7 Постанови від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення за виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» мова йде не про повні місяці служби, а фактичні місяці служби. Ці поняття є різними за своєю суттю.
Крім того, в грошовому атестаті серії ЗУ № 362124 від 10 вересня 2018 року, виданому Військовою частиною НОМЕР_2 зазначено, зокрема, суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_2 за повний місяць - лютий 2018 року.
Тобто, позивачу повинно бути враховано пенсію за фактичний місяць служби, тобто, в даному випадку, повинен бути зарахований і лютий 2018 року.
За таких умов відповідачем безпідставно повторно не враховано довідку від 16.11.2018 № 3201/8 при вирішенні питання про перерахунок пенсії позивача.
Стосовно відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Обов'язок відшкодувати особі моральну шкоду у випадку її заподіяння внаслідок неправомірних рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень під час розгляду звернень громадян випливає зі статей 18-19, 24-25 Закону №393/96-ВР, що є спеціальним і регулює правовідносини щодо порядку і строків їх розгляду.
Разом з тим, виходячи з аналізу норм статей 23, 1167 ЦК України, які регулюють загальні підстави і порядок відшкодування моральної шкоди, під останньою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.2005 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").
Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння щодо її заподіяння, наявність причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням та вини в її заподіянні.
Зокрема, суди повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння особі моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі особа оцінює заподіяну їй шкоду, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд зазначає, що позивачем не доведено заподіяння йому або членам його сім'ї душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача, зокрема, у вигляді погіршення здоров'я та/або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, інших негативних явищ, що настали у результаті незаконних дій (бездіяльності) відповідача.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі № 818/1391/17 від 03.10.2018.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 10/031-18 від 11.12.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2019 року про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», врахувавши довідку від 16.11.2018 року № 3201/8 та прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Повний текст рішення складено та підписано 02 березня 2020 року.
Суддя Л.В. Арестова