про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
02 березня 2020 р. Справа № 120/772/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» (вул. Тімірязєва, 44, м. Немирів, Вінницька область) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця) про визнання протиправним та скасування наказу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.01.2020 № 549 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІКІТАН» (код ЄДРПОУ 30641728)».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 28.01.2020 № 549 призначено проведення фактичної перевірки позивача щодо порушення вимог законодавства в частині виробництва, обігу, зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
На думку позивача, наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 28.01.2020 № 549 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ВІКІТАН» (код ЄДРПОУ 30641728) прийнятий з порушенням процедури та порядку його прийняття. Тому вважаючи наказ від 28.01.2020 № 549 про проведення фактичної перевірки протиправним та з метою його скасування, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.
Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Позивач просить розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Розглядаючи клопотання позивача, суд керується такими мотивами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що навіть справи незначної складності за певних умов можуть бути предметом розгляду за правилами загального позовного провадження. Критеріями для оцінки при вирішенні цього питання є: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думка сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Переданий позивачем на розгляд суду спір не належить до числа тих, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України).
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.
Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.
Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.
Суд зазначає, що позивачем не наведено у клопотанні жодних аргументів про необхідність проведення судового засідання.
Як зазначалося вище, адміністративна справа за своєю категорією та складністю належить до справ незначної складності, що також виключає необхідність її розгляду у порядку загального позовного провадження.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) вказує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Відтак, враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання, а позивачем у клопотанні не наведено жодних аргументів про доцільність його проведення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача.
Частиною 1 ст. 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Враховуючи категорію цієї справи та беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, доходжу висновку про наявність підстав для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Також одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про допит свідка.
Щодо заявленого клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Обґрунтовуючи клопотання про допит свідка позивач зазначив, що ОСОБА_1 можуть бути відомі обставини щодо дійсного проведення відповідачем фактичної перевірки ТОВ «ВІКІТАН» на підставі оскаржуваного наказу від 28.01.2020 № 549 за адресою: Вінницька обл., Бершадський р-н., м. Бершадь, вул. Шевченка, 57, автогаззаправка.
Суд зазначає, що обставини, які може повідомити свідок, а також дії, які могли бути вчинені в процесі перевірки не пов'язані із підставою для прийняття спірного наказу, оскільки проведення перевірки є наслідком оскаржуваного наказу, а не його причиною.
Як передбачено ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Отже, показання свідка щодо порядку проведення фактичної перевірки на підставі оскаржуваного наказу не можуть вважатися належними доказами у цій справі, оскільки стосуються процедури самої перевірки, а не підстав її проведення. Тому, у задоволенні клопотання позивача про допит свідка слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
В силу ч. 3 ст. ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Як встановлено судом, підставою для прийняття спірного наказу від 28.01.2020 № 549 була інформація про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тому, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у справі, доходжу висновку про наявність підстав для витребування у Головного управління ДПС у Вінницькій області інформації, яка стала підставою для прийняття спірного наказу від 28.01.2020 № 549 із посиланням на джерела відомостей про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, в контексті застосованої підстави для прийняття спірного наказу.
Керуючись ст. 12, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 262 КАС України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
2. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Віятик Наталією Володимирівною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті буде розпочато через 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Справу буде розглянуто у межах 60 - денного строку з дня відкриття провадження у справі.
3. Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2 - денний термін з дня отримання відповіді на відзив.
4. Запропонувати позивачу у 3-денний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
5. Запропонувати відповідачу у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали подати заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (в разі існування таких).
6. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
7. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІТАН» про допит свідка відмовити.
8. Витребувати за ініціативою суду у Головного управління ДПС у Вінницькій області та зобов'язати надати у строк для подання відзиву на позовну заяву інформацію, яка стала підставою для прийняття спірного наказу від 28.01.2020 № 549 із посиланням на джерела відомостей про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
9. Роз'яснити відповідачу, що в силу ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна