31 січня 2020 року Справа № 160/11356/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
13 листопада 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 29.10.2019 року №60242620, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що державним виконавцем 29.10.2019 року винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання без поважних причин боржником рішення.
Позивач не погоджується з винесеною постановою, оскільки Законом не передбачено накладення штрафу за часткове невиконання рішення, як це зазначено в обґрунтуванні постанови про накладення штрафу.
Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників, у порядку визначеному ст. 287 КАС України, та надано відповідачу час для підготовки відзиву.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду відзив на позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 року по адміністративній справі № 160/2544/19 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду від 12.04.2019 року Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Доплата за період з 14.05.2019 р. (дата набрання чинності рішення) по 31.05.2019 нарахована в розмірі 966,77 грн., виплачена ОСОБА_1 у червні 2019 року.
Доплата за період з 01.01.2018 р. по 13.05.2019 р. в розмірі 20 678,23 грн. буде виплачена ОСОБА_1 в порядку встановленому Постановою КМУ № 649.
З 01.06.2019 р. ОСОБА_1 отримує пенсію з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 в розмірі 9231,65 грн.
29 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельською А.О. у виконавчому провадженні № 60242620 винесено постанову, згідно якої на боржника за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5 100 грн.
Також у постанові зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області рішення фактично у повному обсязі не виконано, причини поважності його невиконання не виявлені.
Дану постанову позивач отримав 07.11.2019 року.
Вирішуючи правомірність оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядок, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 63, ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З приведеного законодавства вбачається, що державний виконавець за невиконання (повторне невиконання) рішення, має право винести постанову про накладення штрафу на боржника лише при умові невиконання ним рішення без поважних причин.
На думку державного виконавця, Головним управлінням рішення суду виконане частково, але при цьому, Законом не передбачено накладення штрафу за часткове невиконання рішення, як це зазначено в обґрунтуванні постанови про накладення штрафу.
Також суд звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені в ухвалі від 16.07.2018 року (справа № 811/1469/18), якою у відкритті провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу про розгляд її як зразкової за поданням судді Кіровоградського окружного адміністративного суду відмовлено з посиланням на те, що спірні правовідносини не є новими у судовій правозастосовній практиці, виходячи із висновків Верховного Суду України у постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21- 5118а15, № 804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на викладене, покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, накладення штрафу на Головне управління за невиконання рішення суду без поважних причин є неправомірним, оскільки суперечить нормам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 29.10.2019 року ВП №60242620, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Присудити на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник